Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №260/5245/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №260/5245/26

Суддя: Плеханова З.Б.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2026 року м. Ужгород№ 260/5245/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, яким просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - як звільненому з військової служби за станом здоров`я.

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомог при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - як звільненому з військової служби за станом здоров`я.

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - як звільненому з військової служби за станом здоров`я.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 маскувальником 2 імітаційного відділення 3 інженерно-маскувального взводу інженерно-маскувальної роти. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №114 від 22 квітня 2026 позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” за підпунктом “б” за станом здоров`я. Таким чином, позивач відслужив 4 повні календарні роки до свого звільнення. Згідно пункту 1 частини другої статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби за станом здоров`я. У наказі при звільненні позивачу така виплата не вказана, що є порушенням вище зазначеної норми Закону.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.

Від відповідача - військової частини НОМЕР_1 , 07 серпня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що для військовослужбовців, які проходили службу за призовом під час мобілізації, питання виплати одноразової грошової допомоги спеціально врегульоване постановою Кабінету Міністрів України №460 від17.09.2024 року Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Згідно з цією постановою така допомога виплачується у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше ніж 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Вказаним вище наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2026року №114 позивачу серед іншого, було також передбачено виплату одноразової грошової допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460, за 48 повних календарних місяців в розмірі 192 % відсотків місячного грошового забезпечення, за період з 28.02.2022 по 02.06.2023, з 04.06.2023 по 22.04.2026.

Зазначає, що норми Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачають можливості набуття військовослужбовцем права на отримання кількох одноразових грошових допомог при звільненні з різних підстав одночасно. Вказані в наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2026 №114 види грошового забезпечення в сумі 226 204,77 грн, включно з одноразовою грошовою допомогою при звільненні, були позивачу виплачені в повному об`ємі, що підтверджується відомості розподілу виплат військової частини НОМЕР_2 від 07.05.2026 року, що доводить безпідставність та необґрунтованість пред`явленого позову а від так в задоволенні такого слід відмовити.

Підсумовуючи викладене вище слід дійти висновку що дії військової частини НОМЕР_1 були правомірними та такими що відповідають приписам виписаним в ч.2 ст. 2 КАС України а від так підстав задовольняти позовні вимоги не має.

10 серпня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) №33 від 28 лютого 2022 ОСОБА_1 (позивач), призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований до частини.

Обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 що підтверджується матеріалами справи.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2026 № 114 сержанта ОСОБА_2 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , маскувальника 2 імітаційного відділення 3 інженерно-маскувального взводу інженерно-маскувальної роти військової частини НОМЕР_1 звільнено з військової служби на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.

Цього ж 22.04.2026 року, ОСОБА_1 виключено з списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення, а з продовольчого з сніданку 23.04.2026 року.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати йому 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, звернувся з даним позовом до суду.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України від 17.09.2020 №912-ІХ «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Отже, застереження щодо необхідності наявності вислуги 10 років і більше як передумови для виплати військовослужбовцям при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відноситься до правовідносин, в яких військовослужбовець звільняється з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням тощо.

У свою чергу, у разі звільнення військовослужбовця зі служби за станом здоров`я одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби повинна виплачуватись незалежно від наявності у нього вислуги 10 років і більше.

Як на правову підставу звернення до адміністративного суду позивач покликається на положення п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» де вказано, що військовослужбовцям крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби – які звільнені з військової служби за станом здоров`я.

Проте, вказана норма до спірних правовідносин сторін не застосовується, оскільки в даному випадку застосуванню підлягають положення абзацу 24 підпункту 3 частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» де вказано, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Для військовослужбовців, які проходили службу за призовом під час мобілізації, питання виплати одноразової грошової допомоги спеціально врегульоване постановою Кабінету Міністрів України №460 від17.09.2024 року Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Згідно з цією постановою така допомога виплачується у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше ніж 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2026року №114 позивачу серед іншого, було також передбачено виплату одноразової грошової допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460, за 48 повних календарних місяців в розмірі 192 % відсотків місячного грошового забезпечення, за період з 28.02.2022 по 02.06.2023, з 04.06.2023 по 22.04.2026.

Суд зазначає, що норми Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачають можливості набуття військовослужбовцем права на отримання кількох одноразових грошових допомог при звільненні з різних підстав одночасно

Зазначені в наказі від 22.04.2026 №114 види грошового забезпечення в сумі 226 204,77 грн, включно з одноразовою грошовою допомогою при звільненні, були позивачу виплачені в повному об`ємі, що підтверджується відомості розподілу виплат військової частини НОМЕР_2 від 07.05.2026 року, що необґрунтованість пред`явленого позову, а від так в задоволенні такого слід відмовити.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України), та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, а позовна заява подана без вимог майнового характеру, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua