Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №260/5207/26
Суддя: Плеханова З.Б.
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 листопада 2026 року м. Ужгород№ 260/5207/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, яким просять:
- Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153.
- Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військової частини НОМЕР_2 ) здійснити доплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди до розміру 1 млн. гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Позовні вимоги мотивовані тим , що позивач у віці до 25 років був прийнятий на військову службу під час воєнного стану.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону (Державної прикордонної служби України від 15 травня 2026 року № 719-ОС позивача звільнено з військової служби у зв`язку закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану та знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків прикордонного загону з 17 травня 2026 року.
Під час проходження служби, позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних дій.
18 серпня 2023 року позивач отримав поранення: закрита черепномозкова травма; струс головного мозку, акубаротравма у вигляді неврологічної мікросимптоматики, стійкої незначно вираженої вегето-судинної нестійкості, хронічної лівобічної сенсоневральної приглухуватості І ступеня із сприйняттям шепітної мови AD-6,0м; 2 AS-5,0м пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується копіями первинної медичної картки від 18 серпня 2023 року №670, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 19 серпня 2023 року № 201 та Довідки Медичної (військово-лікарської) комісії від 17 січня 2024 року № 7.
На адвокатський запит від 19 червня 2026 року № 380 листом від 26 червня 2026 року № 02.5/8237-26-Вих відповідач повідомив, що документи, які додані до адвокатського запиту надають позивачу право на виплату зазначеної одноразової грошової винагороди та будуть розглянуті після подання заяви ОСОБА_1 .
В подальшому позивач звернувся у червні 2026 року з заявою до відповідача про виплату одноразової грошової винагороди, проте йому листом від 03 липня 2026 року №02.5./Ф/1105/1012 відмовили мотивуючи тим, що він на момент звернення звільнений із військової служби.
Позивач вважає відмову у нарахування та виплаті винагороди безпідставною, незаконною та необґрунтованою, оскільки відповідачем невірно розтлумачено положення Постанови №153, яке суперечить принципу рівності військовослужбовців, нівелює значення тривалого виконання військового обов`язку, порушує соціальні гарантії осіб, які вже перебували на службі та фактично несли службу в умовах воєнного стану на рівні з іншими військовослужбовцями.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року було відкрито провадження в адміністративній справі.
06 серпня 2026 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 15 травня 2026 року №719-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 16.04.2026 № 578-ОС за підпунктом «ж» (у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми, у запас.
Згідно з абзацом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Таким чином, оскільки сержант ОСОБА_1 був звільнений з військової служби наказом № 578-ОС від 16.04.2026 року, а 15.05.2025 року був виключений зі списків Військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу №719-ОС, такий не належить до категорії осіб, які проходять військову службу, що є однією з умов визначених постановою Кабінету Міністрів України №153, у зв`язку з чим виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн. гривень позивачу не належить.
Обставини встановлені судом.
ОСОБА_1 , проходив військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), що підтверджується матеріалами справи.
17.05.2023 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу, строком на 3 роки.
Відповідно до « Інформаційних даних» №12/681 від 31.08.2023 року, Молодший сержант ОСОБА_1 , відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 03.07.2023 року №516-ОС, вибув у службове відрядження в район бойових дій, до ділянки НОМЕР_4 прикордонного загону, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, з 02 липня 2023 року.
Відповідно до « Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)» від 19 серпня 2023 р. №201 вбачається, що « молодший сержант ОСОБА_1 18 серпня 2023 року одержав (ла) МВТ, ЗЧМТ. СГМ, АБТ
За обставин внаслідок наїзду БМП З ОШБр на протитанкову міну під час руху з ВН "РИЖИЙ" до місця штурмових дій спільно з НОМЕР_5 ОШБр о 07:11 18.08.2023 року.
Евакуйований до СП МОУ (в/ч НОМЕР_6 ) з м.д.
АДРЕСА_2 (поранення, контузія, каліцтво) не є наслідком скоєння правопорушення. При отриманні травмування не перебував (ла) в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Подія не є наслідком навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю.
Підстава бойове донесення начальника зведеного загону "ЧОП-2" НОМЕР_1 прикордонного (бойове донесення від 202 року № витяг з журналу бойових загону (в/ч НОМЕР_2 ) майора ОСОБА_3 від 19.08.2023 року № 5742-23-Вx.
Відповідно до Довідки №7 медичної (військово-лікарської) комісії вбачається, що Молодшому-сержанту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , молодшому інспектору прикордонної служби 2 категорії дозиметрист 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В), призваного на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 в грудні 2021 року, проведено медичний огляд медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «То МВС України по Закарпатській області» 17 січня 2024 року та встановлено Діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва)» «Стан після вибухової травми (19.08.2023 року); закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, акубаротравми у вигляді неврологічної мікросимптоматики, стійкої незначно вираженої вегето-судинної нестійкості, хронічної лівобічної сенсоневральної приглухуватості (першого) ступеня із сприйняттям шепітної мови AD - 6,0; AS - 5,0м».
Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини Згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до легких.
19.06.2026 року представник позивача надіслав на адресу відповідача адвокатський запит, у якому просив надати інформацію:
чи виплачена ОСОБА_1 одноразова грошова винагороди, передбачена Постановою № 153?
Якщо зазначена одноразова грошова винагороди виплачена, то зазначити якому розмірі здійснена виплата?
Якщо виплата одноразової грошової винагороди здійснена не у повному розмірі (1 млн. грн.), то зазначити у зв`язку з чим виплата проведена порушенням вимог Постанови № 1532?
Судом досліджений лист НОМЕР_7 прикордонного загону (військовій частині НОМЕР_2 ) №02.5/8237-26-Вих від 26.06.2026, надісланий представнику позивача у відповідь на адвокатський запит від 19.06.2026 року, з якого вбачається наступне:
« Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 01.10.2025 року №1344 «Про виплату додаткової винагороди» згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» з доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942, наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 09.04.2025 року №115 «Про організацію виплати одноразової грошової винагороди», з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону на період дії воєнного стану, сержанту ОСОБА_4 була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у сумі 522222,23 грн. ( за період безпосередньої участі в бойових діях).
Додані документи, щодо отримання ОСОБА_5 травми, пов`язаної із захистом Батьківщини та надають право для отримання виплати в повному обсязі (1000000 грн) будуть заново вивчені та розглянуті керівництвом прикордонного загону після звернення громадянина заявою у найкоротші термін.».
Із листа НОМЕР_7 прикордонного загону (військовій частині НОМЕР_2 ) « Про надання відповіді» №02.5/Ф-1105/1105 від 03.07.2026, вбачається наступне:
« Ваша заява, яка надійшла на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону та зареєстрована 26.06.2026 року ЗВГ№ Ф-1105 розглянута керівництвом НОМЕР_1 прикордонного загону.
За результатами розгляду повідомляємо, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі» виплата одноразової грошової винагороди здійснюється військовослужбовцям, які проходять військову службу.
Чинним законодавством не передбачено повноважень військової частини щодо виплати зазначеної одноразової грошової винагороди особам, які на момент звернення звільнені з військової служби.».
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону (далі - НОМЕР_1 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України від 15 травня 2026 року № 719-ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби у зв`язку закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану та знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків прикордонного загону з 17 травня 2026 року.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся зданим позовом до суду.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення та інші виплати військовослужбовцям встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію наведених положень Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153), якою затверджено відповідний Порядок.
Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025.
Абзацом 2 п. 4 Постанови №153 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 гривень.
Абзацом 4 п. 4 Постанови №153 встановлено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону, винагорода виплачується в повному обсязі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 п. 4 Постанови №153 доповнено, зокрема, положенням про те, що виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу.
Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що умовами набуття права на спірну виплату є сукупність таких ознак: належність особи до рядового, сержантського або старшинського складу; прийняття або призов на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; проходження військової служби та безпосередня участь у бойових діях, тривалість якої за загальним правилом становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025, а у разі участі строком менше шести місяців у зв`язку із наявністю поранення (травми, контузії, каліцтва), одержаного під час захисту Вітчизни, - незалежно від такої тривалості, з виплатою винагороди у повному обсязі.
Матеріалами справи встановлено, що позивач 18 серпня 2023 року отримав поранення: закрита черепно-мозкову травму; струс головного мозку, акубаротравму у вигляді неврологічної мікро-симптоматики, стійкої незначно вираженої вегето-судинної нестійкості, хронічної лівобічної сенсоневральної приглухуватості І ступеня із сприйняттям шепітної мови AD-6,0м; 2 AS-5,0м, пов`язану із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 19 серпня 2023 року № 201 та довідкою Медичної (військово-лікарської) комісії від 17 січня 2024 року №7.
Щодо доводів відповідача про те, що виплата одноразової грошової винагороди здійснюється військовослужбовцям, які проходять військову службу, суд зазначає таке.
Право на одноразову грошову винагороду за п. 4 Постанови №153 виникає за наявності визначеної цим пунктом сукупності умов, які мають оцінюватися станом на дату набрання чинності постановою (13.02.2025).
Як встановлено судом, станом на 13.02.2025 позивач проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загону (військова частина НОМЕР_2 ) (його звільнено лише 15.05.2026), а тому відповідав і умові щодо проходження військової служби станом на дату набрання чинності Постановою №153.
Наступне звільнення позивача з військової служби у зв`язку з закінченням строку контракту саме по собі не припиняє права на виплату, яке виникло у період проходження ним військової служби та за наявності встановлених Постановою №153 умов. Постанова №153 та затверджений нею Порядок не містять положень, які б пов`язували втрату права на винагороду із зверненням за її виплатою після звільнення, за умови що відповідне право виникло під час проходження військової служби. Інше тлумачення ставило б реалізацію права на соціальну виплату у залежність виключно від моменту подання заяви, що не відповідало б меті Постанови №153 та принципу соціального захисту військовослужбовців, гарантованого ст. 17 Конституції України.
У цій справі позивач претендує на виплату саме за п. 4 Постанови №153, а наявність у нього травми, одержаної під час захисту Вітчизни, має значення як обставина, з якою абз. 4 п. 4 Постанови №153 пов`язує виплату винагороди в повному обсязі при тривалості участі у бойових діях менше шести місяців, тобто з 02 липня 2023 року по 19 серпня 2023 року ( день отримання поранення).
Наявність окремого механізму, передбаченого постановою №975, не виключає та не замінює права позивача на винагороду за Постановою №153.
Додатково суд зазначає, що відповідачем з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону на період дії воєнного стану, позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у сумі 522222,23 грн. ( за період безпосередньої участі в бойових діях), що не заперечується сторонами.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі 420/28300/25 постановою від 29.01.2026 залишив без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2025. Суд визнав неприйнятним позбавлення винагороди через вимушене припинення служби внаслідок бойового ушкодження за дотримання інших умов. Судовий захист полягав у визнанні відмови протиправною та зобов`язанні частини вчинити дії щодо виплати винагороди з урахуванням указаного в рішенні відомчого доручення. Це не підтвердження фактичного зарахування коштів: виконання рішення є окремим етапом.
Ухвалою від 23.03.2026 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач відповідає сукупності умов, визначених п. 4 Постанови №153 для набуття права на одноразову грошову винагороду, а відмова НОМЕР_7 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) у її виплаті є протиправною як така, що ґрунтується на надмірно вузькому та формальному тлумаченні наведеної норми та не відповідає меті прийняття Постанови №153.
Суд враховує, що ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 грн. відповідно до п. 4 Постанови №153, з урахуванням виплачених сум, оскільки саме такий спосіб захисту відновлює порушене право позивача та узгоджується із завданням адміністративного судочинства.
Щодо перерахунку та виплати суми грошової винагороди із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 (далі Порядок №44), суд зазначає наступне.
Так, згідно з п.1 вказаного Порядку, цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п.п.2-5 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, суд уважає, що нарахування та виплата суми грошової винагороди позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами правомірності своєї відмови у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди не довів.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Судові витрати за правилами ст. 139 КАС України розподілу не підлягають, оскільки позивач як військовослужбовець звільнений від сплати судового збору під час розгляду справ, пов`язаних з виконанням військового обов`язку та службових обов`язків, а доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1 Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153.
3. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військової частини НОМЕР_2 ) здійснити доплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди до розміру 1 млн. гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua