Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №160/31815/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 рокуСправа № 160/31815/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

06.10.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово лікарської комісії та вчинення дій пов`язаних з визнанням придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до військової служби з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року та визнати протиправною та скасувати довідку Військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.08.2026 року про визначення придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за станом здоров`я до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2026 року № 207 у частині призову на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. 06.08.2026 року приблизно о 16.15 годині у Деснянському районі міста Києва по вулиці Кубанської України поблизу супермаркету «АТБ», представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було затримано громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою примусової мобілізації для проходження військової служби. За фактом зазначених дій представників ТЦК та СП 15.09.2026 року Деснянським УП ГУНП в м. Києві було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100030001927 за ч. 1 ст. 146 КК України, а саме незаконного позбавлення волі або викрадення людини.

Внаслідок раптового та примусового затримання ОСОБА_1 був повністю позбавлений можливості надати наявну у нього медичну документацію, що підтверджує наявність у нього тяжких хронічних захворювань (зокрема епілепсії, пролапсу мітрального клапана та стану після оперативного втручання на колінному суглобі).

Того ж дня, 06.08.2026 року, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено формальний огляд ОСОБА_1 (протокол № 2026-0806-1824-2392-0, довідка № 2026-0806-1824-2392-0) та без належного медичного обстеження визнано його придатним до військової служби.

Наразі ОСОБА_1 є мобілізованим та зарахованим до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 НГУ наказом № 207 від 07.08.2026, а на даний час перебуває у службовому відрядженні у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Протоколом №2026-0806-1824-2392-0 від 06.08.2026 позивач визнаний придатним для проходження військової служби.

04.09.2026 року на вказану постанову ВЛК була направлена скарга до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 як штатної ВЛК вищого рівня.

Однак, листом від 10.09.2026 року № 986/11/ВихЗВГ/ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 повернув скаргу без розгляду по суті, пославшись на п. 6.1 глави 6 розділу II Положення про ВЛК (Наказ МОУ № 402) та зазначивши, що після зарахування до списків особового складу військової частини питання направлення на ВЛК належить до виключної компетенції командира в/ч НОМЕР_1 , у зв`язку з чим порушені питання перебувають поза компетенцією міського ТЦК та СП.

17.09.2026 року було направлено скаргу до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

Рішення військово-лікарської комісії прийнято з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 року, не відображає реальний стан здоров`я скаржника та його придатності до військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

15.10.2026 р. від військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Згідно з постановою військово-лікарської комісії від 06.08.2026 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.09.2026 № 4194 солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації 06.08.2026 та направлено до військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2026 № 4165-МГ. Направлення підтверджується також поіменним списком від 06.08.2026.

На момент прибуття ОСОБА_1 до військової частини документи про його призов, направлення до військової частини та придатність до військової служби були чинними. Повноважень переглядати ці рішення або проводити замість уповноважених органів повторну перевірку законності призову командир військової частини не має.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.08.2026 № 207 солдата ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 та був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення і призначено на посаду.

19.10.2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якому зазначено про безпідставність доводів відповідача-2, викладених у відзиві.

Відповідачем-1 у встановлений строк відзиву на позов надано не було.

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 06.08.2026 р. проведена військово-лікарська експертиза ОСОБА_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Відповідно до довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 №2026-0806-1824-2392-0 від 06.08.2026 р. на підставі статті 61в графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 придатний до військової служби.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.09.2026 р. №7494 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2026 р. №4165-МГ ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.08.2026 № 207 солдата ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 та був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення і призначено на посаду.

Представником позивача довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 №2026-0806-1824-2392-0 від 06.08.2026 р. було оскаржено до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Листом від 10.09.2026 р. № 986/11/ВихЗВГ/14949 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив позивача, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому направлення його на медичний огляд має здійснюватись командуванням військової частини.

17.09.2026 р. представником позивача направлено скаргу на довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 №2026-0806-1824-2392-0 від 06.08.2026 р. до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункт 2.5.1. пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

госпітальні ВЛК;

гарнізонні ВЛК;

ЛЛК;

ВЛК Десантно-штурмових військ;

ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;

ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Відповідно до п. 3.3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною та скасування довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 №2026-0806-1824-2392-0 від 06.08.2026 р. суд зазначає наступне.

Як вбачається із наведених вище норм Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою, зокрема, визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовозобов`язаних, за результатами якого приймають постанови.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Відповідно до Положення № 402 позаштатні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення. Проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішенням позаштатної ВЛК особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що перевірка рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 №2026-0806-1824-2392-0 від 06.08.2026 р. на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 , ВЛК регіону чи ЦВЛК.

Довідка ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 №2026-0806-1824-2392-0 від 06.08.2026 р., видана військо-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , не є остаточним рішенням, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби.

Остаточне рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 , ВЛК регіону чи ЦВЛК в межах справи не оскаржується, тому позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову в частині, що стосується оскарження постанови позаштатної ВЛК.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2025 р. у справі №240/13173/22.

Згідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2026 року № 207 у частині призову на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Наказ військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2026 р. №207 в частині зарахування до списків особового складу військової частини ОСОБА_1 прийнятий на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2026 р. №4165-МГ, яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2026 р. №4165-МГ в даній справі не оскаржується та на момент розгляду справи є чинним.

Позовна вимога про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово лікарської комісії та вчинення дій пов`язаних з визнанням придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до військової служби з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року не підлягає задоволенню, оскільки є не належним способом захисту порушеного права.

В спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень реалізував свої владні управлінські функції шляхом винесення рішення – постанови ВЛК, а не вчинення дій.

Спосіб оскарження постанов ВЛК викладено вище.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене встроки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук