Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №160/17411/26
Суддя: Конєва Світлана Олександрівна
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 рокуСправа № 160/17411/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСС ТЕХНО" до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 08.05.2026р., зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
22.06.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСС ТЕХНО" звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.05.2026 №13763404/45468820 щодо блокування податкової накладної № 3000009 від 30.11.2025;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕСС ТЕХНО” податкову накладну № 3000009 від 30.11.2025 датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.05.2026 № 13763403/45468820 щодо блокування податкової накладної № 2800012 від 28.02.2026;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕСС ТЕХНО” податкову накладну № 2800012 від 28.02.2026 датою її подання на реєстрацію;
- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової службу України за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕСС ТЕХНО” судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 324,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним було складено та направлено для реєстрації у ЄРПН податкові накладні від 30.11.2025 №3000009 та від 28.02.2026 №2800012. Зазначені податкові накладні були прийняті контролюючим органом, однак, їх реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 73.11 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по зупиненій податковій накладній. Окрім того, на повідомлення контролюючого органу щодо необхідності подання додаткових пояснень, позивачем були надіслані контролюючому органу додаткові пояснення та документи, проте, контролюючим органом були прийняті оскаржувані рішення №13763404/45468820, №13763403/45468820 від 08.05.2026 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку; Додаткова інформація: Відповідно до електронних баз ДПСУ та наданих документів встановлено відсутність матеріально-технічної можливості, трудових ресурсів у виконавця послуги, а саме ФОП ОСОБА_1 , що не підтверджує реальність операцій зі сторони контрагента. Позивач вважає такі рішення контролюючого органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду.
Ухвалою суду від 09.07.2026р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідачів-1, 2 надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду.
17.07.2026р. через систему «Електронний суд», на виконання вищенаведених вимог ухвали суду, від відповідача-1 (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні адміністративного позову позивача відмовити посилаючись, зокрема, на те, що позивачу, як платнику податків, який веде бухгалтерський та податковий облік у відповідності до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 ХIV відомий перелік документів, які є первинними та підтверджують господарську операцію, а також було відомо про умови відповідних укладених ним договорів; позивач презентує себе як постійний та активний учасник на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів які зазвичай супроводжують такого роду операції, на відмінну від податкового органу, який з ЄРПН має стислі відомості лише щодо номенклатури товарів/послуг; для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків; 06.05.2026 року ТОВ «БІЗНЕСС ТЕХНО» було надіслано Повідомлення № 0505 від 06.05.2026 року про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних, але в недостатньому для реєстрації в ЄРПН обсязі; надані платіжні інструкції № 1944433400 від 30.12.2025 року та № 184 від 23.03.2026 року, складені із порушенням законодавства, неналежно оформлені та не містять всіх необхідних реквізитів, а саме: відсутній підпис відповідальної особи платника, підпис відповідальної особи надавача платіжних послуг та печатка. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні представник відповідача-1 вказує на те, що позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕСС ТЕХНО» про зобов`язання ДПС зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН є передчасним.
Також і 17.07.2026р. через систему «Електронний суд» від відповідача-1 (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) до суду надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких останній просить, зокрема у стягненні витрат на правничу допомогу відмовити посилаючись на те, що розгляд справи №160/17411/26 здійснюється за правилами письмового провадження, тобто справа не значної складності. Розгляд даної справи не вимагає участі представника позивача. Предметом оскарження у даній справі є скасування лише двох рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Справи з розгляду скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних є не новими для судової практики, а тому складання позову та супроводження даної справи не викликає жодних складнощів. Надані позивачем документи щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу (Договір про надання професійної правничої допомоги № 16/03/26 від 16.03.2026 року, укладеного між позивачем та Адвокатським Бюро «Олександра Шевченка», Додаткова угода № 2 від 08.06.2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 16/03/26 від 16.03.2026 року, Акт прийому – передачі наданих послуг № 2 від 19.06.2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 16/03/26 від 16.03.2026 року) складені на підставі розрахунків самого позивача та/або адвоката позивача, не підтверджені об`єктивними та належними доказами, отже, інших документів на підтвердження своєї позиції стороною позивача не надано. При цьому, в Договорі про надання професійної правничої допомоги № 16/03/26 від 16.03.2026 року викладено лише стандартні загальні фрази, без посилань на конкретні обставини даної судової справи, документи тощо. Проаналізувавши норми процесуального законодавства, можна дійти висновку, що обсяг і розмір наданих послуг в межах даної справи у загальній сумі 10 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним з урахуванням наявної сталої правової позиції, зокрема і Верховного Суду, з даного питання, тому вартість послуг є завищеною, а відповідно не є співмірною.
Окрім того, 17.07.2026р. через систему «Електронний суд» від відповідача-1 (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) до суду надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/ неналежним/ недостовірним, в якому останній просив не брати до уваги документи, які ТОВ «БІЗНЕСС ТЕХНО» не надавалися комісії регіонального рівня; визнати такими, що не підлягають розгляду в якості доказу зазначені у клопотанні документи.
Також і 17.07.2026р. через систему «Електронний суд», на виконання вищенаведених вимог ухвали суду, від відповідача-2 (ДПС України) на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні адміністративного позову позивача відмовити посилаючись, зокрема, на те, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246, тому позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕСС ТЕХНО» про зобов`язання ДПС зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН є передчасним.
Також і 17.07.2026р. через систему «Електронний суд» від відповідача-2 (ДПС України) до суду надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких останній просить, зокрема у стягненні витрат на правничу допомогу відмовити посилаючись на те, що розгляд справи №160/17411/26 здійснюється за правилами письмового провадження, тобто справа не значної складності. Розгляд даної справи не вимагає участі представника позивача. Предметом оскарження у даній справі є скасування лише двох рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Справи з розгляду скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних є не новими для судової практики, а тому складання позову та супроводження даної справи не викликає жодних складнощів. Надані позивачем документи щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу (Договір про надання професійної правничої допомоги № 16/03/26 від 16.03.2026 року, укладеного між позивачем та Адвокатським Бюро «Олександра Шевченка», Додаткова угода № 2 від 08.06.2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 16/03/26 від 16.03.2026 року, Акт прийому – передачі наданих послуг № 2 від 19.06.2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 16/03/26 від 16.03.2026 року) складені на підставі розрахунків самого позивача та/або адвоката позивача, не підтверджені об`єктивними та належними доказами, отже, інших документів на підтвердження своєї позиції стороною позивача не надано. При цьому, в Договорі про надання професійної правничої допомоги № 16/03/26 від 16.03.2026 року викладено лише стандартні загальні фрази, без посилань на конкретні обставини даної судової справи, документи тощо. Проаналізувавши норми процесуального законодавства, можна дійти висновку, що обсяг і розмір наданих послуг в межах даної справи у загальній сумі 10 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним з урахуванням наявної сталої правової позиції, зокрема і Верховного Суду, з даного питання, тому вартість послуг є завищеною, а відповідно не є співмірною.
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою суду від 17.07.2026р. заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в частині здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження було залишено без задоволення; у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в частині здійснення розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 06.11.2026р. було продовжено строк розгляду даної справи до 06.11.2026р.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 06.11.2026р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСС ТЕХНО" зареєстровано як юридична особа за адресою: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд.11, офіс 89, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Виписки з ЄДРПОУ та відомостями наявними у вільному доступі.
На виконання договору субпідряду №ІД311025 від 31.10.2025 року в листопаді 2025 року та лютому 2026 року ТОВ "БІЗНЕСС ТЕХНО" виконало роботу для ТОВ "АЛЛО", що підтверджується наявними у справі первинними документами.
Згідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, за наведеними господарськими операціями (по першій події – виконання робіт) позивачем було оформлено податкові накладні №3000009 від 30.11.2025 та №2800012 від 28.02.2026, що підтверджується змістом їх копії.
Вказані вище податкові накладні були надіслані позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку у ЄРПН та згідно копій Квитанцій від 10.12.2025р. та від 09.03.2026р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 73.11 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується копіями відповідних квитанцій.
З метою проведення реєстрації вищевказаних податкових накладних, позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення №280426 від 28.04.2026р. з відповідними поясненнями та документами (30 додатків), що підтверджується копіями відповідних повідомлення, пояснень та квитанції №2 про ї прийняття, наявними в матеріалах справи.
За результатами розгляду надісланих документів, Комісією позивачеві було направлено повідомлення №13747511/45468820, №13747510/45468820 від 30.04.2026 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якого товариству запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, а саме: первинних документів щодо придбання послуг, транспортування продукції; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додаткова інформація: Надати документи щодо формування вартості наданої послуги як постачальнику так і від субпідряду, акти приймання матеріалів /готової продукції, товарно-транспортні накладні на транспортування матеріалів до виконавця послуги та до покупця.
Позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення №0505 від 06.05.2026р. про надання додаткових пояснень та документів (37 додатків), що підтверджується копіями відповідних повідомлення, пояснень та квитанції №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи.
Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) було прийнято оскаржувані рішення №13763404/45468820, №13763403/45468820 від 08.05.2026 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку; Додаткова інформація: Відповідно до електронних баз ДПСУ та наданих документів встановлено відсутність матеріально-технічної можливості, трудових ресурсів у виконавця послуги, а саме ФОП ОСОБА_1 , що не підтверджує реальність операцій зі сторони контрагента, що підтверджується копіями відповідних рішень.
Позивачем вживалися заходи адміністративного оскарження наведеного рішення.
Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з вищенаведеними оспорюваними рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.05.2026 №13763404/45468820 щодо блокування податкової накладної № 3000009 від 30.11.2025, від 08.05.2026 № 13763403/45468820 щодо блокування податкової накладної № 2800012 від 28.02.2026, у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправними та скасувати наведені рішення, а також і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕСС ТЕХНО” податкові накладні №3000009 від 30.11.2025, №2800012 від 28.02.2026 датою їх подання на реєстрацію.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.
За приписами п.74.3 ст.74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок зупинення реєстрації ПН/РК визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (далі – Порядок №1165), а також Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 “Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (далі – Наказ №520).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Разом з тим, як свідчить зміст копій Квитанцій від 10.12.2025р. та від 09.03.2026р. про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, з підстав того, що обсяг постачання товару/послуги 73.11 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, вказана Квитанція не містить зазначення конкретного виду критерію, який встановлений підпунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зупинення контролюючим органом реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам вищенаведеного податкового законодавства, суперечить вказаним нормам з урахуванням того, що, зупиняючи реєстрацію таких податкових накладних, контролюючий орган не зазначив обов`язкових конкретних відомостей, визначених п.10-11 Порядку №1165.
Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.п. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, і передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.п. 10 п. 201.1 ст. 201).
Відповідно до пункту 4 Наказу Мінфіну №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Наказу Мінфіну №520 визначено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Так, позивачем у спосіб, визначений п.5 Порядку №1165 було надіслано контролюючому органу повідомлення №280426 від 28.04.2026р. з відповідними поясненнями та документами (30 додатків), що підтверджується копіями відповідних повідомлення, пояснень та квитанції №2 про ї прийняття, наявними в матеріалах справи.
За результатами розгляду надісланих документів, Комісією позивачеві було направлено повідомлення №13747511/45468820, №13747510/45468820 від 30.04.2026 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якого товариству запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, а саме: первинних документів щодо придбання послуг, транспортування продукції; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додаткова інформація: Надати документи щодо формування вартості наданої послуги як постачальнику так і від субпідряду, акти приймання матеріалів /готової продукції, товарно-транспортні накладні на транспортування матеріалів до виконавця послуги та до покупця.
Позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення №0505 від 06.05.2026р. про надання додаткових пояснень та документів (37 додатків), що підтверджується копіями відповідних повідомлення, пояснень та квитанції №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи.
Разом з тим, комісією регіонального рівня було прийнято оскаржувані рішення №13763404/45468820, №13763403/45468820 від 08.05.2026 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку; Додаткова інформація: Відповідно до електронних баз ДПСУ та наданих документів встановлено відсутність матеріально-технічної можливості, трудових ресурсів у виконавця послуги, а саме ФОП ОСОБА_1 , що не підтверджує реальність операцій зі сторони контрагента, що підтверджується копіями відповідних рішень.
Вивчивши зміст вказаних оспорюваних рішень, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і копії документів наданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій, оформлених позивачем за спірними податковими накладними, проаналізувавши і зміст Порядку №1165, який був підставою для прийняття вказаного вище рішення, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення не відповідають вимогам вказаного Порядку №1165, є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 6 та 7 Наказу Мінфіну №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Пунктом 9 Наказу №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до п.10 Порядку, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності.
Так, позивачем були направлені до податкового органу пояснення та додаткові пояснення, додатками до яких були первинні документи щодо підстав для складання спірної податкової накладної за першою подією – виконання робіт.
В свою чергу, зі змісту оспорюваних рішень вбачається, що вказані оспорювані рішення контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки вони не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття оспорюваних рішень про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень, додаткових пояснень та документів на підтвердження здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними.
Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що на момент прийняття оспорюваних рішень було встановлено, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішенні повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити які саме копії документів не надані платником податків на вимогу контролюючого органу.
Разом з тим, зі змісту оспорюваних рішень вбачається, що вказані оспорювані рішення контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки вони не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття оспорюваних рішень про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень, додаткових пояснень та документів на підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними спірними податковими накладними, а також наведені рішення і не містять доводів та обґрунтувань відносно того, з яких підстав подані позивачем пояснення, додаткові пояснення та додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних не були враховані контролюючим органом та які додаткові документи не надані позивачем з урахуванням того, що в Додатковій інформації в оскаржуваних рішеннях зазначено про відсутність матеріально-технічної можливості, трудових ресурсів у виконавця послуги, а саме ФОП ОСОБА_1 , що не підтверджує реальність операцій зі сторони контрагента.
Судом враховується і те, що фактично всі запитувані податковим органом документи та зазначені недоліки стосуються перевірки господарської операції на її реальність, що не охоплюється процедурою перевірки правомірності складання податкової накладної.
Тобто, посилаючись на відсутність документів, перелік яких міститься у повідомленні, контролюючий орган фактично вказує на нереальність господарської операції позивача з його контрагентом.
Проте, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22.
Крім того, при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд також не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.
Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.
Так, предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Верховний Суд у постановах від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18, від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22 вказував, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Тож, оцінка реальності здійснення господарської операції за договором від 31.10.2025 може бути здійснена контролюючим органом в межах проведення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
В свою чергу, судом встановлено, що позивачем подавались контролюючому органу як письмові пояснення (у тому числі і додаткові), так і первинні документи в підтвердження вчинення господарських операцій.
Саме за результатами детального дослідження змісту первинних документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо наявності підстав для реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, в якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
У справі, що розглядається, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України (дата оформлення документа, що підтверджує факт поставки послуг платником податку - актів прийому-передачі виконаних робіт згідно договору субпідряду від 31.10.2026р.) і було пов`язано складання спірних податкових накладних та подача їх на реєстрацію.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність достатніх документів щодо здійснення господарської операції, які були надані контролюючому органу, а тому оскаржуване рішення відповідача-1 підлягає скасуванню.
Окрім того, задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень, суд також виходить із того, що оспорювані рішення є актапми індивідуальної дії, які породжують у позивача обов`язкові до виконання вимоги суб`єкта владних повноважень.
Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозахисний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме: індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, як свідчить зміст оспорюваних рішень, вказані рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відповідають критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) не надано суду жодних доказів правомірності прийняття оспорюваного рішення з урахуванням обставин встановлених судом, доказів наданих позивачем та аналізу наведених норм податкового законодавства.
Є безпідставними та необґрунтованими, тому відхиляються судом, аргументи відповідача-1 щодо неможливості зобов`язання відповідача-2 зареєструвати у ЄРПН податкові накладні, оскільки такі повноваження відповідача-2 є дискреційними, з огляду на те, що, по-перше, відповідачем-1 не надано повноважень захисту та представлення інтересів відповідача-2 у даному спорі, позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії не заявлені до відповідача-1; по-друге, суд наділений повноваженнями обрати той спосіб захисту порушеного права, який є найбільш ефективним та таким, щоб виключав би можливість звернення сторони у подальшому з позовом до суду, а також у разі встановлення судом фактів безпідставності відмови у проведенні реєстрації податкових накладних у ЄРПН, що, у даному випадку, встановлено судом, а відповідно, належним та ефективним захистом порушеного права є зобов`язання суб`єкта владних повноважень не розглянути питання повторно, а зобов`язання суб`єкта владних повноважень зареєструвати таку податкову накладну у ЄРПН, що відповідає приписам ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також на свої дискреційні повноваження в частині наявності у останнього свободи розсуду при прийнятті відповідних рішень посилається і представник відповідача-2 у відзиві, які судом відхиляються із уже вищенаведених обґрунтувань та з урахуванням того, що суд наділений при перевірці правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень таких рішень за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права у відповідності до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких є зобов`язання усунути виявлені судом порушення при перевірці правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень оспорюваних рішень шляхом зобов`язання останнього зареєструвати (зобов`язати вчинити певні дії) податкову накладну в ЄРПН.
З огляду на викладене та враховуючи, що у ході судового розгляду даної справи судом встановлена протиправність дій відповідача-1 при прийнятті оспорюваних рішень, які перевірені судом у спосіб, встановлений ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому порядку, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, у відповідача-2 уже відсутня свобода розсуду при прийнятті відповідних рішень, оскільки судом встановлена протиправність прийняття спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, а, відповідно, таке порушення податкового законодавства, повинно бути усунуто саме шляхом спонукання суб`єкта владних повноважень у примусовому порядку провести реєстрацію такої податкової накладної у ЄРПН у відповідності до вимог податкового законодавства та на підставі висновків, викладених у даному судовому рішенні.
Щодо відсутності обов`язку у податкового органу зазначати чіткий перелік документів у квитанції, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, суд зазначає, що дійсно, законодавство не містить обов`язку вказувати такий перелік.
Проте, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
У пп. 70 - 71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, п. 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, п. 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, п. 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, п. 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74 від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119
Отже, у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Щодо клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання доказу недопустимим/ неналежним/ недостовірним, слід зазначити наступне.
Верховний Суд у своєму рішенні від 19 жовтня 2022 року у справі 160/8762/21, зазначив наступне:
“Суд оцінює критично твердження апеляційного суду про те, що оскільки на час проведення перевірки позивачем зазначені документи перевіряючим особам надано не було, а отже були відсутні, та жодних заперечень з цього приводу позивачем щодо акта перевірки заявлено не було, а вказані довідки було надано лише після проведення перевірки.
Натомість, колегія суддів зазначає, що у вказаних правовідносинах норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки платник податків може довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу”.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи наведені висновки Верховного Суду у цій справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень контролюючого органу, що подані позивачем до суду в якості доказів документи до позовної заяви на підтвердження своєї позиції, які на розгляд комісії не було надано, а тому не можуть бути взяті судом до увагу.
При цьому, суд зауважує, що дійшов висновків про необґрунтованість спірних рішень контролюючого органу з тих підстав, що ці рішення контролюючого органу не містять конкретної інформації, які саме документи не надані позивачем.
Отже суд не враховує зауваження контролюючого органу щодо подання інших первинних документів до суду, які не були надані комісії контролюючого органу.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, які слугували прийняттю оспорюваних рішень є неправомірними та необґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорювані рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено, що відповідачем-1, при прийнятті вищенаведених оспорюваних рішень, порушені права та інтереси позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування таких рішень Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають задоволенню.
Також підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні позивача датою їх подання на реєстрацію, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваних рішень та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Також і згідно п.19, п.20 постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі Порядок №1246), у редакції постанови Кабінету Міністрів України №204 від 21.02.2018р., які набрали чинності з 24.03.2018р., податкова накладна, реєстрація якої зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
При цьому, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної у ЄРПН згідно Порядку №1246 залишилися за Державною податковою службою України і з 24.03.2018р., та суд наділений повноваженнями зазначати у судових рішеннях дату, з якої необхідно провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, згідно до приписів ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту порушеного права позивача.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні позивача датою їх подання на реєстрацію, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №51985151 від 19.06.2026р. у розмірі 5324,80 грн.
Щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів-1, 2 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн., то такі судові витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню судом до 4000,00 грн. з урахуванням незгоди відповідачів-1,2 із розміром витрат на правничу допомогу, викладеною у відповідних запереченнях, що розцінюються судом як клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - ч.3 ст.132 наведеного Кодексу.
За приписами ч.3, ч.4 та ч.5ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами ч.6 наведеної статті.
Так, зі змісту наданих суду копій договору №16/03/26 про надання професійної правничої допомоги від 16.03.2026р., додаткової угоди №2 від 08.06.2026р. до наведеного договору та акту приймання-передання наданих послуг №2 ВІД 19.06.2026Р. вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСС ТЕХНО" та Адвокатським бюро «Олександра Шевченка» був укладений договір предметом якого є надання клієнту правової допомоги зокрема щодо оскарження рiшень комісії ГУ ДПС у Днiпропетровськiй областi з питань зупинення ресстрацiї податкових накладних/розрахункiв коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вiд 08.05.2026 №13763404/45468820 та вiд 08.05.2026 №13763403/45468820.
Понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. підтверджується наявною у справі копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів №51985156 від 19.06.2026р.
Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги, суд приходить до висновку, що обсяг і розмір наданих адвокатом послуг в межах даної справи у загальній сумі 10000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним з урахуванням наявної сталої правової позиції, зокрема і Верховного Суду, з даного питання, тому вартість послуг, є завищеною, а відповідно не є співмірною, тому, з урахуванням незгоди відповідачів-1,2 із розміром витрат на правничу допомогу, викладеною у відповідних запереченнях, такі судові витрати на правову допомогу підлягають зменшенню судом до 4000,00 грн.
Також, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 4000 грн., судом враховується і те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 27.11.2019р. у справі №160/3114/19, яка підлягає застосуванню адміністративним судом відповідно до положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме сума судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 грн. підлягає відшкодуванню позивачеві солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - суб`єктів владних повноважень згідно до вимог ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСС ТЕХНО" до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 08.05.2026р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.05.2026 №13763404/45468820 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №3000009 від 30.11.2025.
Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕСС ТЕХНО” податкову накладну №3000009 від 30.11.2025 датою її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.05.2026 №13763403/45468820 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №2800012 від 28.02.2026.
Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕСС ТЕХНО” податкову накладну №2800012 від 28.02.2026 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСС ТЕХНО" (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд.11, офіс 89; код ЄДРПОУ 45468820) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5324 грн. 80 коп. (п`ять тисяч триста двадцять чотири грн. 80 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп. (чотири тисячі гривень 00 копійок).
У частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua