Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №140/12667/26
Суддя: Дмитрук Валентин Васильович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/12667/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури (далі – прокурор, позивач) звернувся із позовом в інтересах держави до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації (далі – відповідач) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації, як правонаступника зобов`язань, прав та обов`язків Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Забороль – 1, курган доби бронзи, розташований у с. Забороль, поблизу села, (Луцький район, Волинська область), та неподання до Міністерства культури України пропозицій про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
2) зобов`язати Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації, як правонаступника зобов`язань, прав та обов`язків Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Забороль – 1, курган доби бронзи, розташований у с. Забороль, поблизу села, (Луцький район, Волинська область), та подання пропозицій до Міністерства культури України про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Обґрунтовуючи позов зазначив, що Забороль – 1, курган доби бронзи, розташований у селі Забороль Луцького району Волинської області, поблизу села, занесений до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області за видом «археологія», однак на зазначений об`єкт облікова документація не складена. Без облікової документації занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не допускається.
Посилаючись на норми Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760, заступник керівника Луцької окружної прокуратури вважає, що у даному випадку має місце бездіяльність відповідача, на якого вказаними нормативно-правовими актами покладеного обов`язок щодо охорони об`єктів культурної спадщини, їх належний догляд та збереження. Невжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини, що знаходиться на території села Забороль Луцького району Волинської області, з наступним поданням пропозицій Управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення такого об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, порушує інтереси держави щодо охорони культурної спадщини.
З наведених підстав просив позов задовольнити, покликаючись при цьому на ту обставину, що у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо звернення до суду із позовом про спонукання відповідача на виконання обов`язків по збереженню зазначеного вище об`єкта культурної спадщини.
Ухвалою від 29.09.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України).
В поданому до суду відзиві від 15.10.2026 представник відповідача позовні вимоги не підтримав, вказавши на те, що занесенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує визначена послідовна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини на всіх рівнях. Тобто підготовка органом охорони культурної спадщини облдержадміністрації (Управлінням) подання до Міністерства про надання пропозицій щодо занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток здійснюється на основі поданих відповідних пропозицій виконавчого органу місцевого самоврядування (відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради).
Спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію Луцької міської територіальної громади, не подавав Управлінню матеріали такого моніторингу об`єкта, що є додатковим доказом відсутності у відповідача повного пакету документів, необхідного для підготовки подання пропозицій до Міністерства про внесення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Відтак, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Представник позивача у відповіді на відзив від 19.10.2026 не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Суд, перевіривши доводи позовної заяви письмовими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких мотивів і підстав.
Судом встановлено, що на території Луцького району наявний об`єкт культурної спадщини – Забороль – 1, курган доби бронзи, розташований у селі Забороль, поблизу села, (Луцький район, Волинська область).
Вказаний об`єкт культурної спадщини занесений до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області за видом «археологія» наказом управління культури і туризму облдержадміністрації від 29.12.2009 №151 «Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області».
Листом Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації від 02.09.2026, листом Міністерства культури України від 08.09.2026 та листом відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради від 04.09.2026 підтверджується, що відповідач не виготовив упродовж тривалого часу облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Забороль 1, курган доби бронзи, розташований у селі Забороль, поблизу села Луцького району, Волинської області, а також не ініціював, на підставі розроблених облікових документів, питання про внесення даного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-III).
Відповідно до визначення, що наведене у статті 1 Закону № 1805-III, об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
Згідно зі статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1805-III до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення.
Як визначено частиною другою статті 5 Закону №1805-III, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.
Водночас, частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.
Частиною першою статті 14 Закону № 1805-III встановлено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №626, далі - Порядок №1760) об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об`єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об`єктів місцевого значення). На кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.
Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону №1805-III визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1760 облікова документація на об`єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнаються пам`ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Облікова документація на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об`єктів культурної спадщини.
Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку №1760).
Якщо об`єкт культурної спадщини є комплексом (ансамблем) або визначним місцем, облікова документація на такий об`єкт включає паспорт на комплекс (ансамбль) або визначне місце в цілому, облікову картку на кожний окремий об`єкт культурної спадщини, що входить до складу комплексу (ансамблю) або визначного місця, генеральний план з позначенням меж території комплексу (ансамблю) або визначного місця і кожного окремого об`єкта культурної спадщини, матеріали фотофіксації як окремих об`єктів культурної спадщини, так і загального вигляду всього комплексу (ансамблю) або визначного місця (пункт 5 Порядку №1760).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за №528/23060 (далі – Порядок №158), облік об`єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об`єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об`єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об`єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку №158).
Пунктом 3.1 Порядку №158 визначено, що облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку №158 форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 №295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292.
Пунктом 4.4. Порядку №158 визначено, що документи на об`єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.
У пункті 4.7 розділу ІV Порядку №158 зазначено, що ініціатор подає до Міністерства разом із супровідним листом: подання, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Порядку; облікову документацію згідно з розділом ІІІ цього Порядку; акт візуального обстеження об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку; рекомендації Українського інституту національної пам`яті (далі – Інститут) щодо нерухомого об`єкта культурної спадщини; протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки.
Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 6 Закону №1805-III визначено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної та міської ради належить подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до списку історичних населених місць України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина 1 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини на території села Забороль Луцької міської територіальної громади є виконавчий орган Луцької міської ради. Виконавчим органом Луцької міської ради, що здійснює повноваження у сфері охорони культурної спадщини є відділ охорони культурної спадщини виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - відділ охорони культурної спадщини), який діє відповідно до Положення про відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради, затвердженого рішенням сесії Луцької міської ради №10/118 від 28.04.2021 (далі - Положення про відділ).
Подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього щодо об`єктів культурної спадщини на території Луцької міської територіальної громади - є завданням Відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради згідно з підпунктом 2.2.2. пункту 2.2. розділу ІІ Положення про відділ.
Аналізуючи вказані правові норми суд зазначає, що занесенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує визначена послідовна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини на всіх рівнях. Тобто підготовка органом охорони культурної спадщини облдержадміністрації (Управлінням) подання до Міністерства про надання пропозицій щодо занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток здійснюється на основі поданих відповідних пропозицій виконавчого органу місцевого самоврядування (відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради).
Як встановлено матеріалами справи, уповноважений виконавчий орган Луцької міської ради у відповідності до порядку до пункту 2 статті 6 Закону №1805-III не звертався до Управління з пропозицією про занесення об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Згідно висновку Верховного Суду в постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №260/2609/21 та позиції Верховного Суду в постанові Верховного Суду від 21.08.2024 у справі №260/2286/21 «занесенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належать і виконавчі комітети відповідних рад, та до повноважень яких віднесено виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини, що знаходяться на їх територіях, а також подання пропозицій структурним підрозділам обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України».
Таким чином, у відповідача станом на поточну дату відсутні правові підстави для звернення з відповідним поданням до Міністерства культури України та виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.
З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до частини другої статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 162, 243, 245, 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua