Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №345/3270/26
Суддя: Девляшевський В. А.
Справа № 345/3270/26
Провадження № 22-ц/4808/2073/26
Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.
Суддя-доповідач Девляшевський
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.
суддів: Баркова В.М., Луганської В.М.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
з участю позивачки ОСОБА_1 , її представника та представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 09 вересня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Тихан Ольга Михайлівна, про розірвання спадкового договору,
в с т а н о в и в :
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Калуського нотаріального округу Тихан О.М., про розірвання спадкового договору.
В обґрунтування позову вказувала, що 09 липня 2008 року між нею та відповідачем було укладено спадковий договір, відповідно до умов якого вона передала після своєї смерті відповідачу право на набуття у власність належну їй однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . У свою чергу ОСОБА_2 зобов`язався забезпечувати позивача належними лікувальними засобами згідно з рецептами лікарів незалежно від їх вартості, забезпечувати лікування у лікувальних закладах, проводити дрібний ремонт квартири, у разі смерті позивача здійснити її поховання.
Однак жодних з цих перелічених обов`язків відповідач не виконує. Позивачка постійно хворіє, потребує лікування та придбання лікарських засобів. Відповідач належної допомоги позивачці не надавав, лікування та забезпечення медикаментами фактично не здійснював. Крім того, 20.08.2009 було складено акт про затоплення квартири позивачки. Проте, жодних ремонтних робіт у квартирі відповідач не провів.
Враховуючи зазначене, позивачка просила суд розірвати спадковий договір від 09 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 09 вересня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає рішення необгрунтованим, незаконним, яке ухвалене судом з порушенням норм матеріального права, за неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи.
Зазначив, що відповідно до вимог укладеного між сторонами договору обов`язки щодо забезпечення лікувальними засобами, організаційного забезпечення лікування та підтримання житла в належному стані є триваючими (постійними). Укладенням спадкового договору відчужувач уже виразила свою волю на отримання постійної допомоги та догляду в обмін на передачу майна після її смерті. Натомість відповідачем не надано жодного доказу надання допомоги позивачу, навіть під час судового розгляду справи.
Звертає увагу, що в договорі відсутня вимога про письмову форму розпоряджень у договорі. Аналогічно глава 90 ЦК України не містить норм про те, що розпорядження відчужувача повинні віддаватися виключно у письмовій формі чи оформлюватися письмовою заявою з відміткою про вручення. Так, відповідач є рідним племінником та похресником позивачки. У сімейних та родинних відносинах звернення про придбання ліків чи допомогу при хворобах здійснюються в усній формі або засобами телефонного зв`язку.
Відтак, на думку представника скаржника, посилання суду першої інстанції на відсутність письмових доказів усних звернень 80-річної одинокої хворої жінки (особи з інвалідністю II групи) до її племінника є проявом надмірного правового формалізму, який фактично позбавляє відчужувача належного правового захисту, з огляду на те, що вона опинилася без належного забезпечення та турботи.
Відповідач, будучи обізнаним про наявність укладеного спадкового договору та про похилий вік і стан здоров`я позивачки, не надав суду жодного доказу, які б підтверджували, що він протягом 18 років дії договору придбав для позивачки хоча б одну упаковку ліків чи надав будь-яку матеріальну чи фізичну допомогу. Натомість матеріалами справи беззаперечно підтверджено, що позивачка є особою з інвалідністю II групи, систематично хворіє, потребує дороговартісного лікування та купує ліки виключно за власні кошти (пенсію), що свідчить про повне невиконання відповідачем обов`язку, передбаченого п. 6.1 спадкового договору.
Крім того, відповідач, знаючи про факт затоплення, ремонтних робіт у квартирі не провів, допомоги у ліквідації наслідків затоплення не надав, у зв`язку з чим позивачка змушена була відновлювати житло самостійно.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування.
Зазначив, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність розпорядження позивача в усній формі або засобами телефонного зв`язку про придбання ліків, допомогу при хворобах чи проведення дрібного ремонту. Разом з тим, якщо відчужувач не надав доказів надання розпорядження (або доказів його порушення), це означає недоведеність самого факту порушення права, а відтак і підстав для наявності вимоги у відчужувача до суду про розірвання спадкового договору.
В судове засідання приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу не з`явився, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторони або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
В засіданні апеляційного суду скаржниця та її представник доводи апеляційної скарги підтримали.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Водночас, відповідаючи на запитання суду щодо обізнаності набувача про стан здоров`я позивачки, підтвердив, що ОСОБА_2 було відомо про захворювання тітки та потребу в постійному лікуванні. Разом із тим, стверджуючи, що набувач надавав позивачці допомогу, представник відповідача не зміг конкретизувати, у чому саме така допомога полягала.
Згідно положень статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
За змістом частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що необізнаність набувача про безпосередні потреби відчужувача та ненадання останнім відповідного розпорядження свідчать про невинуватість набувача у невиконанні дій, передбачених спадковим договором. Матеріали справи не містять належних, достовірних та достатніх доказів, які б могли свідчити про невиконання відповідачем розпоряджень відчужувача, які б давали підстави для розірвання спадкового договору, що укладений 09.07.2008 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З такими висновками колегія не погоджується.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.07.2008 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М. і зареєстрований в реєстрі за №4517 (а.с. 4).
Пунктом 1 договору передбачено, що ОСОБА_1 передає після своєї смерті у власність ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 6 спірного спадкового договору, за згодою сторін на набувача майна покладаються такі обов`язки:
6.1.забезпечення згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості та лікуванням в лікувальних закладах;
6.2. проводити дрібний ремонт квартири;
6.3. в разі смерті відчужувача поховати її (а.с.4).
Пунктом 9 спадкового договору передбачено, що у разі невиконання набувачем майна розпряджень відчужувача, спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача, а також на вимогу набувача майна у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Згідно із виписками із медичної карти ОСОБА_1 перебувала на стацінарному лікуванні в КНП «Калуська міська лікарня Калуської міської ради» з 09.12.2011 по 15.12.2011, з 26.10.2015 по 06.11.2015, з 21.11.2019 по 30.11.2019, з 05.02.2020 по 14.02.2020, з 11.07.2022 по 26.07.2022, з 02.02.2024 по 14.02.2024, з 08.05.2024 по 17.05.2024, з 12.11.2024 по 25.11.2024, з 28.03.2025 по 11.04.2025 та з 03.09.2025 по 14.09.2025. У виписках зазначено, що вона постійно лікується амбулатурно.
Також з 15.04.2024 по 19.04.2024 позивачка знаходилсь на стаціонарному лікуванні у відділенні гормонозалежних пухлин у жінок КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр ІФ ОР», що підтверджується випискою із медичної карти від 19.04.2024.
Відповідно до пенсійного посвідчення від 28.05.2008 року ОСОБА_3 є особою з інвалідністю II групи, встановленою безстроково.
З витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.07.2026 ОСОБА_1 має потребу в забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах, постійному сторонньому догляді, соціальній та медичній реабілітації.
Статтею 651 ЦК України визначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Враховуючи зазначене, спадковий договір є двостороннім правочином, за концепцією якого набувач зобов`язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно. Тому коло обов`язків набувача має визначатися вже виходячи не з одностороннього волевиявлення відчужувача, а зі спільної згоди сторін, враховуючи договірний характер правовідносин.
Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору.
За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).
Для підтвердження наявних правових підстав для розірвання спадкового договору відчужувач повинен надати належні і допустимі докази невиконання набувачем умов спадкового договору.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 347/853/18 (провадження № 61-10970св19).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу має серйозні проблеми зі здоров`ям, неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, зокрема в Калуській міській лікарні та Прикарпатському клінічному онкологічному центрі, а також потребує постійного амбулаторного лікування. Крім того, їй було встановлено II групу інвалідності безстроково, та вона має потребу в забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах, постійному стронньому догляді, соціальній та медичній реабілітації.
Відповідач всупереч пункту 6.1. спадкового договору не забезпечив позивачку призначеними лікарями лікувальними препаратами, не відвідував її у лікарні, внаслідок чого позивачка особа похилого віку (72 роки), була залишена без стороннього догляду і підтримки, отже була значною мірою позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору.
Крім того, відповідно до комісійного акта КП ЖЕО № 4 від 20.08.2009, у квартирі АДРЕСА_1 мало місце затоплення. Водночас матеріали справи не містять відомостей про виконання відповідачем ремонтних робіт з усунення його наслідків, обов`язок щодо проведення яких також був передбачений спадковим договором.
Водночас представник відповідача під час судового засідання в апеляційному суді підтвердив, що його довіритель був обізнаний про стан здоров`я відчужувача. Посилання сторони відповідача на те, що набувач надавав їй допомогу, не знайшли свого підтвердження, оскільки жодних доказів суду надано не було.
Саме лише те, що матеріали справи не містять письмових розпоряджень відчужувача щодо надання їй допомоги, не може безумовно свідчити про те, що вона не зверталася до набувача з відповідними проханнями або не потребувала такої допомоги. Відсутність письмово зафіксованих розпоряджень не спростовує можливості усного звернення відчужувача до набувача та не звільняє останнього від необхідності належного виконання взятих на себе за спадковим договором зобов`язань.
Так, відповідач був обізнаний про стан здоров`я відчужувача та її захворювання, а тому не міг не усвідомлювати її потреби в допомозі та догляді. При цьому за понад 18 років дії спадкового договору відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження фактичного надання позивачці допомоги та догляду, передбачених його умовами.
Установивши ці обставини, колегія приходить до висновку про невиконання ОСОБА_2 як набувачем розпорядження відчужувача, що є передбаченими пунктом 9 договору та статтею 1308 ЦК України підставами для його розірвання.
Крім того, колегія звертає увагу, що відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв`язку із зокрема розірванням спадкового договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки, суд першої інстанції неповно з`ясував обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити та ухвалити нове рішення, яким її позов до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору задовольнити.
Згідно підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 на користь держави належить стягнути судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 374, 376, 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 09 вересня 2026 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Тихан Ольга Михайлівна, про розірвання спадкового договору.
Розірвати спадковий договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М. 09 липня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід держави України 1331,20 грн судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, та 1996,80 грн судових витрат, пов`язаних з переглядом справи в апеляційному суді.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Барков
В.М. Луганська
Повний текст постанови виготовлено 06 листопада 2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua