Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №727/11799/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11799/26

Провадження № 2/727/3806/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді – Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування,

в с т а н о в и в:

Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що МКП «Чернівцітеплокомуненерго» є виконавцем послуги з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 опалювальною площею 32,10 кв.м, яка розташована в багатоквартирному житловому будинку, введеному в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання, до якого входять прилади централізованого опалення. Для проведення розрахунків за вказаною квартирою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відносини між сторонами врегульовано типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та розміщений на офіційних веб-сайтах Чернівецької міської ради та МКП «Чернівцітеплокомуненерго».

Позивач зазначає, що послугу з постачання теплової енергії надавав протягом опалювальних періодів, а нарахування проводив відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, за тарифами, встановленими рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради. Відповідачі обов`язку з оплати отриманих послуг не виконували, внаслідок чого за період з 01 жовтня 2024 року по 30 червня 2026 року утворилася заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 9 329,68 грн, а також заборгованість з плати за абонентське обслуговування за період з 01 серпня 2024 року по 30 червня 2026 року в сумі 759,83 грн. На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 716,05 грн та три відсотки річних у сумі 234,38 грн. Направлене відповідачам попередження про погашення заборгованості залишилося без реагування.

Посилаючись на те, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, плату за абонентське обслуговування, інфляційні втрати та три відсотки річних, а також судовий збір у сумі 2 662,40 грн, із зарахуванням коштів на банківські рахунки, зазначені в позовній заяві. Ціну позову визначено в розмірі 11 039,94 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копії ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів направлялися відповідачам рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням про вручення за їх зареєстрованим місцем проживання. Поштові відправлення повернулися до суду не врученими з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи місцезнаходження особи, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідачі іншої адреси для листування суду не повідомляли, тому суд вважає їх такими, що належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та про право подати відзив на позовну заяву.

Крім того, ще до звернення до суду позивач направив копію позовної заяви з додатками за місцем проживання відповідачів на ім`я ОСОБА_1 рекомендованим листом з описом вкладення, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 18.08.2026.

Відповідачі у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подали, будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі про розгляд справи з повідомленням сторін, до суду від них не надходило. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача Ринжук Г.М. подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Оскільки справа розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 січня 2013 року у справі № 2-2569/12, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 загальною площею 64,40 кв.м, житловою площею 35,70 кв.м, та встановлено порядок користування цією квартирою, за яким у користування ОСОБА_1 виділено кімнати площею 8,70 кв.м та 11,00 кв.м, у користування ОСОБА_4 – кімнату площею 16,00 кв.м, а допоміжні приміщення залишено у спільному користуванні. Під час розгляду зазначеної справи судом враховано, що у квартирі зареєстровані та проживають діти сторін – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які набули права користування житловим приміщенням.

Згідно з довідкою правління житлово-будівельного кооперативу № 62 від 05.11.2013 № 119 на підставі зазначеного рішення суду та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 2401668 від 20.05.2013) квартиру АДРЕСА_2 розділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; у квартирі АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.11.2026 № 501287696 квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 62514773101) перебуває у спільній частковій власності: ОСОБА_1 – 1/2 частка (державну реєстрацію проведено 14.05.2013 на підставі рішення суду у справі № 2-2569/12), ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – по 1/4 частки кожного (державну реєстрацію проведено 25.03.2026 на підставі свідоцтв про право на спадщину, виданих 25.03.2026 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Тумаком А.М. та зареєстрованих у реєстрі за № 2095 та № 2096). Відомості про іпотеку, обтяження та заборони відчуження відсутні.

З витягу з абонентської книжки МКП «Чернівцітеплокомуненерго» станом на 24.07.2026 вбачається, що за квартирою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , кількість проживаючих – 3 особи, опалювальна площа – 32,10 кв.м; заборгованість станом на 01.07.2026 становить: за постачання теплової енергії – 9 329,68 грн, з плати за абонентське обслуговування – 756,83 грн.

Відносини з постачання теплової енергії між виконавцем та споживачами врегульовано Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 жовтня 2021 року (зі змінами, внесеними на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1209), а також Типовим індивідуальним договором у редакції від 10 березня 2025 року (далі – договір), які є публічними договорами приєднання, укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та набирають чинності через 30 днів з моменту оприлюднення на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради або виконавця (пункти 1, 2 договору). Згідно з п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема факт отримання послуги.

Пунктами 30, 32, 34 договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування; розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць; споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати.

Згідно з розрахунком заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2024 по 30.06.2026 відповідачам за тарифом 1 204,62 грн за 1 Гкал (з ПДВ) нараховано 9 329,68 грн, з яких за опалювальний період 2024–2025 років (жовтень 2024 року – квітень 2025 року) – 4 704,21 грн, за опалювальний період 2025–2026 років (листопад 2025 року – квітень 2026 року) – 4 625,47 грн. Оплат за вказаний період не надходило, субсидій, пільг та перерахунків не проводилося. Заборгованість, що обліковувалася станом на 01.10.2024 в сумі 7 880,06 грн, відображена в розрахунку як сплачена за судовим рішенням (угодою) та до предмета цього позову не входить.

Згідно з розрахунком заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.08.2024 по 30.06.2026 відповідачам нараховано плату за абонентське обслуговування в сумі 756,83 грн (по 28,66 грн за серпень – вересень 2024 року, по 32,50 грн за жовтень 2024 року – вересень 2025 року, по 34,39 грн за жовтень 2025 року – червень 2026 року). Оплат за цей період не надходило. Заборгованість, що обліковувалася станом на 01.08.2024 в сумі 602,94 грн, відображена в розрахунку як сплачена за судовим рішенням (угодою).

23.06.2026 позивач направив ОСОБА_1 повідомлення № 2370/17-10 про наявність станом на 01.06.2026 заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в сумі 9 329,68 грн та з оплати за абонентське обслуговування в сумі 722,44 грн із пропозицією протягом 10 днів з моменту отримання попередження погасити заборгованість у повному обсязі або укласти договір на її погашення. Доказів погашення заборгованості відповідачі не надали.

На суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії позивач нарахував інфляційні втрати за період з 01.10.2024 по 30.06.2026 в сумі 716,05 грн та три відсотки річних у сумі 234,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом примусового виконання обов`язку в натурі.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції або не встановлено законом.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності у сфері житлово-комунальних послуг визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі – Закон). Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Частиною 3 статті 9 Закону встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України). Крім того, згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачі є повнолітніми дієздатними особами, зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 , яка є відокремленою частиною квартири АДРЕСА_2 , щодо якої рішенням суду від 11 січня 2013 року встановлено порядок користування, та за якою ведеться окремий облік нарахувань за особовим рахунком № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири, а ОСОБА_2 та ОСОБА_2 з 25.03.2026 також є її співвласниками (по 1/4 частки кожен). Таким чином, відповідачі є споживачами послуги з постачання теплової енергії, нарівні користуються цією послугою та відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з її оплати.

Отримуючи послугу з постачання теплової енергії, відповідачі фактично приєдналися до умов публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Доказів відключення квартири від мереж централізованого опалення в порядку, встановленому Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169, а також доказів ненадання послуги, надання її не в повному обсязі чи неналежної якості, звернень до виконавця з претензіями чи вимогами про перерахунок відповідачі не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Досліджені судом розрахунки заборгованості складено на підставі встановлених тарифів, вони узгоджуються між собою, з витягом з абонентської книжки та повідомленням про заборгованість, відповідачами не спростовані. Доказів оплати наданих послуг за спірний період матеріали справи не містять.

Зазначення у пункті 1 прохальної частини позовної заяви суми заборгованості 10 219,13 грн суд розцінює як технічну описку, оскільки в описовій частині позовної заяви, розрахунку заборгованості, витязі з абонентської книжки, повідомленні про заборгованість та при визначенні ціни позову (11 039,94 грн) позивач виходив із розміру заборгованості за послугу з постачання теплової енергії 9 329,68 грн. З огляду на це суд вирішує спір щодо стягнення заборгованості саме в сумі 9 329,68 грн, яка є доведеною та підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Щодо вимоги про стягнення плати за абонентське обслуговування суд виходить з того, що згідно з п. 30 договору плата за абонентське обслуговування є складовою плати, яку споживач вносить виконавцю, у розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування»).

Відповідно до розрахунку за період з 01.08.2024 по 30.06.2026 відповідачам нараховано плату за абонентське обслуговування в сумі 756,83 грн, оплат не надходило, а заборгованість, що обліковувалася станом на 01.08.2024 в сумі 602,94 грн, сплачена за судовим рішенням (угодою). Отже, заборгованість за абонентське обслуговування за спірний період становить 756,83 грн, що узгоджується з витягом з абонентської книжки та повідомленням позивача про заборгованість (722,44 грн станом на 01.06.2026 та 34,39 грн, нарахованих за червень 2026 року). Зазначена у підсумку розрахунку та в позовній заяві сума 759,83 грн арифметично не підтверджується, тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню – в сумі 756,83 грн, а у стягненні 3,00 грн слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг є грошовим зобов`язанням, тому у разі його прострочення настають наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України. Розрахунок трьох відсотків річних здійснено позивачем з урахуванням граничного строку оплати, визначеного п. 34 договору, тобто з місяця, наступного за місяцем, в якому сплив строк оплати відповідного щомісячного нарахування, виходячи з фактичної кількості днів прострочення. Перевіривши цей розрахунок, суд вважає його правильним, а три відсотки річних у сумі 234,38 грн такими, що підлягають стягненню.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає, що позивач при розрахунку не врахував індекси інфляції за місяці, в яких мала місце дефляція (липень, серпень 2025 року та червень 2026 року), що не узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 751/4086/24 (провадження № 61-3138свп25), згідно з яким інфляційні втрати розраховуються за весь період прострочення з урахуванням індексів інфляції за всі місяці, у тому числі за періоди дефляції. Водночас за перерахунком суду, здійсненим щодо кожного щомісячного нарахування з урахуванням зведеного індексу інфляції за весь період прострочення по червень 2026 року включно, у тому числі місяців дефляції, розмір інфляційних втрат становить 718,30 грн, тобто не є меншим від заявленого позивачем. Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), стягненню з відповідачів підлягають інфляційні втрати в заявленому розмірі – 716,05 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення. Відповідачі про застосування позовної давності не заявляли.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в сумі 9 329,68 грн, плати за абонентське обслуговування в сумі 756,83 грн, інфляційних втрат у сумі 716,05 грн та трьох відсотків річних у сумі 234,38 грн, а всього – 11 036,94 грн. Відповідно до прохання позивача кошти підлягають зарахуванню на зазначені ним банківські рахунки, відкриття яких підтверджено повідомленнями про взяття рахунків на облік в органах ДФС.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. За подання позовної заяви позивачем сплачено 2 396,16 грн (платіжна інструкція № 3204 від 14.08.2026), а з урахуванням зарахованих 266,24 грн, сплачених за подання заяви про видачу судового наказу, – 2 662,40 грн, що відповідає розміру, визначеному підпунктом 1 пункту 1 частини другої та частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 – 3 328,00 грн із застосуванням коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі).

Позовні вимоги задоволено на суму 11 036,94 грн із заявлених 11 039,94 грн, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 661,68 грн. Оскільки чинним процесуальним законодавством не передбачено солідарного стягнення судових витрат, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів у рівних частках – по 887,23 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 178, 259, 263–265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 жовтня 2024 року по 30 червня 2026 року в сумі 9 329 грн 68 коп. на р/р НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280) плату за абонентське обслуговування за період з 01 серпня 2024 року по 30 червня 2026 року в сумі 756 грн 83 коп. на р/р НОМЕР_6 в АТ «ПриватБанк», МФО 305299.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280) інфляційні втрати в сумі 716 грн 05 коп. та три відсотки річних у сумі 234 (двісті тридцять чотири) грн 38 коп. на р/р НОМЕР_7 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280) судовий збір по 887 грн 23 коп. з кожного на р/р НОМЕР_7 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Позивач: Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 34519280, місцезнаходження: 58018, м. Чернівці, вул. Євгена Максимовича, 19-А.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Н.М. Танасійчук