Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №725/9768/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/9768/26

Номер провадження 3/725/1912/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026.

Суддя Чернівецького районного суду м. Чернівців Галичанський О.І. за участю представника ОСОБА_1 -адвоката Андруховича В.Й., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУПАП, запроваджену відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 17 вересня 2026 року о 17 годині 11 хвилин в м. Чернівці на вулиці Головній, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «БМВ 523І» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродно бліді шкірні покриви). Відмовився від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУПАП.

В судовому засіданні адвокат Андрухович В.Й., діючи в інтересах ОСОБА_1 заперечив винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП. Посилаючись на обставини, зазначені у подану раніше письмовому клопотанні, просив закрити провадження через відсутність в діях ОСОБА_1 складу вказаного вище адміністративного правопорушення.

Судом досліджено матеріали, зібрані Управлінням патрульної поліції м. Чернівці, додані до протоколу про адміністративне правопорушення та цифрові диски з відеозаписами, відзнятими з «бодікамер» інспекторів поліції, які документували адміністративне правопорушення, вчинене, на їхню думку ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відеоматеріал з перших кадрів не відповідає обставинам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до відеозапису, спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 відбувається на вулиці Лук`яна Кобилиці в м. Чернівці, а не як зазначено у протоколі-вул. Головна.

Факт керування Соколиком транспортним засобом не зафіксовано відеоматеріалами. ОСОБА_1 знаходиться поруч з автомобілем. При цьому на його обличчі наявні сонцезахисні окуляри, які працівники поліції навіть не попросили зняти, а відразу повідомили, що зіниці його очей не реагують на світло. Тобто реакцію очей на світло у Соколика не перевіряли. Також не відбувалося перевірки ОСОБА_1 на тремтіння пальців рук, хоча йому повідомили, що вони й у нього тремтять. Доповнюючи перелік ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 повідомили про неприродню блідість його шкіри, хоча відеоматеріал такої неприродної блідості не відображає.

Соколику було запропоновано проїхати в наркологічний диспансер, що він без суперечок і зробив. В приміщенні наркологічного диспансеру ОСОБА_1 поводив себе спокійно, виконував ті розпорядження, які від нього вимагали як працівники поліції, так і працівники наркологічного диспансеру. ОСОБА_1 був наданий контейнер для відбору сечі. Він пройшов в приміщення туалету у супроводі працівника поліції. ОСОБА_1 повідомив, що не може здати сечу з фізіологічних причин і запропонував відібрати у нього зразок крові. Пояснив , що не відмовляється від проведення дослідження, але просить дослідити кров. Працівник полції відмовив у цьому, пояснивши, що зразки крові відбираються виключно в разі скоєнні водієм ДТП.

Суд зазначає, що представлений суду відеоматеріал, отриманий працівниками патрульної поліції про події, які відбувалися у туалетній кімнаті Чернівецького обласного наркологічного диспансеру за участю ОСОБА_1 , містить інформацію, яка зібрана з порушенням статті 8 Європейської Конвенції з прав людини, яка гарантує кожному право на повагу до свого приватного життя.

Наявність сторонньої особи, яка фільмує намагання особою здати зразок сечі має ознаки психологічного тиску та, на переконання суду, може створити психологічний бар`єр, заблокувавши фізіологічну можливість здійснити сечепускання.

Натомість судом встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння. Він пропонував відібрати у нього зразки крові.

Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу а швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

З наявного в матеріалах справи відеозапису із портативних відеореєстраторів працівників патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що під час спілкування з поліцейськими, водій поводив себе адекватно, відповідав на їх запитання, висловлював наміри здати кров, його поведінка цілком відповідала обстановці. На наявність будь-якого з ознак наркотичного сп`яніння, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, працівники поліції ОСОБА_1 не перевіряли.

Крім цього, як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 , таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом взагалі і по вулиці Головна, зокрема, жодним з матеріалів справи і відеоматеріалом не підтверджується.

Тобто, на думку суду, із матеріалів справи і з відеоматеріалів, доданих до справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.

Окрім того, у відповідності до вимог ст.265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Однак ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми-акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст. 251 КУПАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Враховуючи наведені вище висновки судів вищих інстанцій, а також те що суду не надано доказів тому, що ОСОБА_1 керував та був відсторонений від керування транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що давало би підстави зупинити транспортний засіб під його керуванням, мав ознаки наркотичного сп`яніння і ці ознаки були перевірені працівником поліції і факт перевірки зафіксовано портативною відеокамерою поліцейського, відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, суд не вбачає в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУПАП.

Відповідно до статті 280 КУПАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи норму ст.62 Конституції України, щодо того, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь , доказів вини ОСОБА_1 суду надано не було.

На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 247, 251, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУПАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУПАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.