Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №727/10304/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 727/10304/26

Номер провадження 2/725/2247/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря Танасійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду міста Чернівців за підсудністю із Шевченківського районного суду м. Чернівців надійшла вищевказана цивільна справа.

В позові посилається на те, що 16 січня 2016 року між нею та відповідачем був укладений шлюб.

Від шлюбу із відповідачем мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вказує, що у них з відповідачем відсутні спільні інтереси, різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Шлюб фактично припинено. Вказує, що сім`я розпалася остаточно і її збереження неможливе. Зазначає, що із відповідачем спільно не проживають.

Просить шлюб між нею та відповідачем розірвати.

Ухвалою Чернівецького районного суду м.Чернівці від 24 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито спрощене провадження у справі.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, спрямувала на адресу суду заяву в якій просить розглянути справу без її участі, позов підтримують просять шлюб розірвати.

Відповідач в судове засідання не з`явився, спрямував на адресу суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позов визнає просить шлюб розірвати.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст.ст. 12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд встановив наступне:

Сторони зареєстрували шлюб 16 січня 2016 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис №16 (а.с.6).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що в шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Статтею 51 ч.1 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до вимог ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань (ст. 51 Сімейного кодексу України).

Згідно з ч. 2-4 ст. 56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу

Судом встановлено, що сімейне життя у сторін не склалося, причиною розірвання шлюбу стали різні інтереси та протилежні погляди не тільки на життя, а й на шлюб та сім`ю. Сторони не підтримують шлюбних відносин. Шлюб існує формально.

Позивачка в своїй заяві наполягала на розірванні шлюбу, оскільки подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Судом не встановлено обставин відповідно до норм чинного законодавства, які б унеможливлювали розірвання шлюбу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що шлюб між позивачкою та відповідачем, який зареєстрований 16 січня 2016 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис №16 необхідно розірвати.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ст.142 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем до початку розгляду справи по суті подано заяву про визнання позову, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову за вимоги про розірвання шлюбу, тобто, у розмірі 665 грн.60 коп.

На підставі ст.ст. 24, 114, ч.3 ст. 105, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 81,82, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований 16 січня 2016 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис №16 - розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Повернути ОСОБА_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у сумі 665 грн. 60 коп. згідно платіжної квитанції №9066-3541-5233-2134 від 15.07.2026 року.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Відділу реєстрації актів цивільного стану для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.