Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №717/1193/22 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Суд: Кельменецький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №717/1193/22

Суддя: Туржанський В. В.

Справа №717/1193/22

Номер провадження 2/717/3/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

при секретарі: Каленчуку П.О.

розглянув в залі суду у селищі Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом керівника Дністровської окружної прокуратури, в інтересах держави, в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернівецькій області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної незаконним виловом риби.

Керівник Дністровської окружної прокуратури подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави, в особі Кельменецьк ої селищної ради Дністровського району Чернівецької області шкоду в сумі 58004 гривні, завдану незаконним виловом риби.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позов та пояснив, що 09 червня 2022 року він разом із ОСОБА_1 двома сітками ловили рибу на річці Дністер біля с. Коновка. Коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зняли сітки та підпливли до берега, до них підійшли три працівники рибоохоронної інспекції, які викликали працівників поліції. Після цього рибу вибрали із сіток, порахували та склали протокол. Рибу вилучили. Сітки належали ОСОБА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зловили тридцять три лящі та одного судака.

Прокурор Лозан І.В. в судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що вироком суду ОСОБА_2 було визнано винним та засуджено за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 249 КК України. У 2025 році кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 було закрито. Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виловили рибу та заподіяли шкоду навколишньому середовищу.

Представник позивача Кельменецької селищної рада Дністровського району Чернівецької області в судове засідання не з`явився. Селищний голова надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

Представник позивача Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернівецькій області в судове засідання не з`явився.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 09 червня 2022 року приблизно о 21 годині, діючи з прямим умислом, з метою незаконного зайняття добувним рибним промислом, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , прибули до річки Дністер (Дністровського водосховища) поблизу села Коновка Дністровського району Чернівецької області. Тут, обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на гумовому човні марки «Колібрі», який належить ОСОБА_1 випливли на Дністровське водосховище, і реалізовуючи мету на незаконний вилов риби, встановили заборонене знаряддя лову - дві риболовні сітки одна довжиною 60 м., висотою 6 м., розміром вічка 40x40 мм., друга риболовна сітка довжиною 60 м., висотою 6 м., розміром вічка 80x80 мм. 10 червня 2022 року, приблизно о 05 годині ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , на вказаному гумовому човні, знову випливи на Дністровське водосховище поблизу с. Коновка Дністровського району Чернівецької області, за допомогою вказаних вище риболовних сіток здійснили незаконний вилов різних видів риби, після чого були виявлені працівниками Управління держаного агентства меліорації та рибного господарства у Чернівецькій області. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом, тобто без належного дозволу, забороненими знаряддям лову - риболовною сіткою, в порушення вимоги п.п. 3.14, 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства» затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, «Про внесення доповнення до Правил любительського і спортивного рибальства» затверджених наказом Міністерством аграрної політики України №224 від 15.06.2004, Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охоронну водних ресурсів» здійснили незаконний вилов тридцяти трьох лящів звичайних та одного судака звичайного. Своїми спільними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заподіяли навколишньому природному середовищу, істотної шкоду на загальну суму 58004 гривні, яка визначена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.09.2011 р. «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» зі змінами..

Вироком Кельменецького районного суду у справі №717/872/22 від 27 липня 2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 249 КК України. Вирок суду набрав законної сили.

Ухвалою Кельменецького районного суду від 02 липня 2025 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 249 КК України закрито у зв`язку із закінченням строків давності. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Ухвала суду набрала законної сили.

Розмір шкоди, завданої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби склав 58004 гривні.

Вказані обставини стверджуються вироком Кельменецького районного суду у справі №717/872/22 від 27 липня 2026 року , ухвалою Кельменецького районного суду від 02 липня 2025 року у справі №717/1049/22.

Дністровською окружною прокуратурою листами проінформовано Управління Державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області (Чернівецький рибоохоронний патруль) та Кельменецьку раду про наявні порушення та витребувано інформацію щодо самостійного вжиття вказаними органами заходів, у тому числі судового захисту щодо стягнення на користь держави шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову риби ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Шкода, завдана навколишньому природному середовищу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 58004 гривні в добровільному порядку не відшкодована.

Кельменецька селищна рада повідомила окружну прокуратуру про те, що в бюджеті не передбачені видатки для вирішення у судовому порядку питання відшкодування шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, що унеможливлює здійснення проплат пов`язаних із поданням позовної заяви. Вказана обставина стверджується листом №1172 від 11 серпня 2022 року.

Згідно з приписами ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані охороняти тваринний світ, сприяти відтворенню відновлювальних об`єктів тваринного світу, використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Порядок здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначається Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Законом України «Про мисливське господарство та полювання», іншими законодавчими актами.

Статтею 27 Закону України «Про тваринний світ» та статтею 26 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено, що у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Згідно із розділом IV Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19 вересня 2022 року забороняється добування(вилов)такими знаряддями: 1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу.

Частинами першою, четвертою, п`ятою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

Отже, органи місцевого самоврядування в межах своєї території є самостійними суб`єктами права власності на природні ресурси (в тому числі водні біоресурси).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі досліджених доказів суд дійшов до висновку, що між діями відповідачів та завданою шкодою є причинно-наслідковий зв`язок.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі порушили вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища. У результаті незаконного вилову риби відповідачі заподіяла збитки.

Внаслідок порушення відповідачами правил рибальства, а саме здійснення вилову риби забороненими знаряддями, останніми заподіяно майнову шкоду у розмірі 58004 гривні, яка підлягає стягненню з відповідачів відповідно ст. 1166 ЦК України на користь держави.

Звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Тому, оскільки Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернівецькій області самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року по справі №912/2385/18.

У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Згідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4. ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи,суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі ст.ст. 37, 47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 34, 63 Закону України „Про тваринний світ, п. 3.15, 4.4 „Правил любительського і спортивного рибальства”, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року, „Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України” затверджених ПКМУ від 21 листопада 2011 року №1209, Постановою КМУ №1030 від 07 листопада 2012 року, ст. 1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ:

Позов керівника Дністровської окружної прокуратури, яка розташована в селищі Кельменці Дністровського району Чернівецької області, вулиця Сагайдачного 39Б, в інтересах держави, в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, яка розташована в селищі Кельменці Дністровського району Чернівецької області, площа Центральна будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04417010, та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернівецькій області, яке розташоване в м. Чернівці Чернівецької області, вулиця Шептицького будинок 2, до ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , про відшкодування шкоди заподіяної незаконним виловом риби – задовольнити повністю.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, 58004 (п`ятдесят вісім тисяч чотири ) гривні в рахунок відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби, які зарахувати на рахунок Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області.

Стягнути із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави по 1240 (одній тисячі двісті сорок) гривень 50 (п`ятдесят) копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua