Вирок від 05 листопада 2026 р. у справі №695/4874/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4874/26

Номер рядка у звіті 21

06 листопада 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026255320000425 від 07.10.2026 року за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богуславець Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, освіта: вища, не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю, учасником бойових дій (АТО (ООС), депутатом, ліквідатором чи постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС не є, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , діючи в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив фізичне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_4 , що виражалося у завданні тілесних ушкоджень.

Так ОСОБА_3 , 16 вересня 2026 року близько 06:57 год, перебуваючи в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, на грунті раптово виниклого неприязного ставлення до дружини ОСОБА_4 , умисно наніс долонею правої руки два удари в ділянку нижньої губи, правою рукою сильно натиснув у ділянку правого стегна, лівою ногою наніс один удар у ділянку правої гомілки, правим коліном наніс один удар у ділянку лівого коліна, правою ногою наніс один удар у ділянку лівої гомілки потерпілої ОСОБА_4 , у результаті чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у виді: синців та саден на нижніх кінцівках, крововиливу на слизовій нижньої губи, які відповідно до висновку експерта № 05-8-01/371/408 від 12.10.2026 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, – умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

Частиною 1 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України.

Потерпілою ОСОБА_4 подана заява, яка додана до обвинувального акту, в яких потерпіла висловила згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказала, що ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодилася на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за її відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 у ході досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, подав письмову заяву, згідно з якою беззаперечно визнає встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодився на розгляд кримінального провадження за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, а добровільність беззаперечного визнання винуватості та згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за відсутності обвинуваченої ствердив його захисник – адвокат ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому судом враховано, що учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити обставини, які ніким із них не оспорюються, в апеляційному порядку.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми, суд приходить до висновку, що пред`явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_3 доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, за місцем проживання характеризується задовільно, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та те, що є раніше не судимим.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на ОСОБА_6 обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При цьому наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, та однієї обставини, що обтяжує покарання, з урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу відповідно до санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-68 КК України, є необхідним та достатнім для ОСОБА_3 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст. 370-374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу розміром 50 неоподаткуваних мімімумів доходів громадян, що становить 850.00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий: ОСОБА_1