Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №695/1126/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №695/1126/26

Суддя: Середа Л. В.

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/1126/26

номер провадження 2/695/1779/26

04 листопада 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» Присяжною В.О. укладено в електронній формі кредитний договір № 38184746 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач посилається на положення статей 205, 207, 639 ЦК України, та Закони України «Про споживче кредитування» і «Про електронну комерцію», які регулюють укладення правочинів в електронній формі.

Первісний кредитор відповідно до пунктів 3.1 та 4.1 кредитного договору зобов`язався надати відповідачу 6000.00 грн шляхом безготівкового переказу на визначений позичальником банківський рахунок, позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 08.02.2022 року (строк кредитування).

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір факторингу № 01092025/01, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025, ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором № 38184746 в сумі 20 400.00 грн., з яких: 6000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 400.00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З врахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки 20 400.00 грн. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник ТОВ «ФК «Позика» не з`явився, але у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, за відомим у місцем проживання відповідача (знаходження нерухомого майна, що перебуває у власності відповідача) направлялась ухвала про відкриття провадження з додатками та судові виклики, які повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Суд виконав обов`язок щодо належного сповіщення відповідача про дату, час та місце судового розгляду. Жодних клопотань, відзиву чи заперечень відповідач до суду не направила, та відповідно до положень ст.ст. 128, 130 ЦПК України вважається, що відповідач належно повідомлений про розгляд справи.

Ухвалою суду від 04.11.2026 року вирішено проводити заочний розгляд справи.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 10.11.2021 року ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 38184746, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «399677».

Відповідно до умов договору товариство надає кредит клієнту у розмірі 6000.00 грн. на строк до 08.02.2022, з оплатою по процентній ставці, яка становить 2% за день від суми наданого кредиту за пільговий період (з 10.11.2021 по 29.11.2021), та 3% (за період з 30.11.2021 по 08.02.2022), а клієнт зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити передбачені цим договором проценти.

30.11.2021 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 38184746, відповідно до умов якого змінили строк погашення кредиту та погодили пільговий період 50 днів з 10.11.2021 по 30.12.2021 зі сплатою процентів в розмірі 2%, стандартний період 40 календарних днів з 31.12.2021 по 28.02.2022 зі сплатою процентів в розмірі 3%, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «399677».

30.12.2021 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір № 2 до договору про надання фінансового кредиту № 38184746, відповідно до умов якого змінили строк погашення кредиту та погодили пільговий період 30 календарних днів з 30.12.2021 29.01.2022 зі сплатою процентів в розмірі 2%, стандартний період 60 календарних днів з 30.01.2022 по 28.02.2022 зі сплатою процентів в розмірі 3%.

08.02.2022 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір № 3 до договору про надання фінансового кредиту № 38184746, відповідно до умов якого змінили строк погашення кредиту та погодили пільговий період 30 календарних днів з 08.02.2022 по 10.03.2022 зі сплатою процентів в розмірі 2%, стандартний період 60 календарних днів з 11.03.2022 по 09.05.2022 зі сплатою процентів в розмірі 3%.

Як вбачається з таблиці обчислення вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит в редакції додаткового договору №3 загальна вартість кредиту становить 15 000.00 грн, в т.ч. 6000 грн - за тілом кредиту, 9000.00 грн. відсотки, реальна процентна ставка 1452.69 % річних.

Відповідно до інформації, наданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на адресу ТОВ «ФК «Ірбіс» за вих. № 3152_251023113218 від 24.10.2025 року, було успішно перераховано кошти 10.11.2021 о 15:07:13 в сумі 6000.00 грн на карту НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 118959588, призначення платежу: зарахування 6000.00 грн на карту НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260701/40336-БТ від 01.07.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . З виписки за договором № б/н за період 10.11.2021-13.11.2021 вбачається, що на банківську карту, емітовану на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , було зарахування коштів 10.11.2026 року в сумі 6000.00 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 38184746, вчиненим ТОВ «ФК «Ірбіс» станом на 09.05.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 20 400.00 грн, з яких: залишок основного боргу – 6000.00 грн, залишок відсотків за кредитом – 14 400.00 грн.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/1, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги.

Згідно Реєстру прав вимоги від 01.09.2025 до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025, в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, значиться боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір № 38184746 від 10.11.2021 року, загальна сума заборгованості – 20 400.00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 6000.00 грн.; сума заборгованості за процентами 14 400.00 грн.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Позика» за договором про надання споживчого кредиту № 38184746 від 10.11.2021, укладеним між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 сторонами не оспорюється та підтверджується наданими доказами.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Суд вважає, що кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником / Кредитором та Боржником / Позичальником не був би укладений.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду по справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243св20) та від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Так, за ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Строк кредитування закінчився, однак ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором, яка складається з тіла кредиту і відсотків за користування ним, що добровільно не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 38184746 від 10.11.2021 в сумі 20 400.00 грн, з яких: 6000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 400.00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допо моги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Змістом частини 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду Договір про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, укладений між адвокатом Лівак І.М. та ТОВ «ФК «Позика»; Додаткову угоду № 38184746 від 16.02.2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, Акт наданих послуг від 16.02.2026 на суму 5500.00 грн., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662.40 грн, що стверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 38184746 від 03.03.2026 року.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 2662.40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5500.00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 353 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 38184746 від 10.11.2021 року в сумі 20 400.00 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати по сплаті судовий збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5500.00 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, вул. С. Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області, 07406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Середа Л.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua