Суд: Рокитнівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №571/1115/26
Суддя: Верзун О. П.
Справа №571/1115/26
Провадження №2/571/556/2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: головуючої судді Верзун О.П. за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., представників позивача Пилипчука С.В. та відповідача ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, -
в с т а н о в и в:
Позивач, через свого представника звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 54440,00 грн. Крім того, позивач просить, при ухваленні рішення покласти на відповідача судові витрати у справі.
В обґрунтування поданої позовної заяви, позивач зазначає, що 19.05.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (надалі Кредитодавець) та ОСОБА_2 (надалі Відповідач, Позичальник) укладено Договір № 4881084 (надалі Договір).
Згідно п.1.2 Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі, зазначеному п.1.3 Договору, а позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов Договору та Правил. Сума кредиту становить 8000,00 грн. Строк дії договору до 15.12.2021 року. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника, зазначений ним при укладенні Договору. Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у базовий період – за пільговою (акційною) процентною ставкою 1.35 відсотків за кожен день користування кредитом; у спеціальний (або інший передбачений Договором) період – за стандартною процентною ставкою 3.0 відсотки за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку дії Договору.
01.04.2026 було укладено договір №АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4881084. Таким чином ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4881084.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4881084 від 19.05.2021 р., що підлягають стягнення з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 54440,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 8000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46440,00 грн.
Ухвалою суду від 26 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
06.07.2026 надійшло клопотання представника відповідача Яреська Т.В. про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року клопотання представника задоволено, судове засідання відкладено на 08.10.2026 з повідомленням(викликом) сторін.
Крім того, представником подано відзив на позовну заяву , в якому зазначає, що відповідач не заперечує сам факт укладення Кредитного договору №4881084 від 19.05.2021 року з ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», а також не заперечує факт отримання кредитних коштів за вказаним договором. Разом із тим, Відповідач не погоджується із заявленим Позивачем розміром заборгованості, оскільки вважає його завищеним, таким, що не відповідає умовам Кредитного договору, Графіку платежів, фактичним обставинам справи та наданим Позивачем доказам. У зв`язку з цим Відповідач визнає позовні вимоги лише частково, зважаючи на наступне. 2.1. Істотні умови Кредитного договору, погоджені сторонами Відповідач не заперечує, що 19.05.2021 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №4881084. Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору: «сума кредиту складає 8000,00 гривень». Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору: «Розрахунок Зобов`язань (п. 2.18. Правил) Позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, Основної суми кредиту (п. 2.28. Правил) та Процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної ЗАГАЛЬНОЇ ВАРТОСТІ КРЕДИТУ ЗАЗНАЧАЮТЬСЯ У ГРАФІКУ ПЛАТЕЖІВ (п. 2.6. Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки Зобов`язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил).». Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору: «Сторони погодили, що строк дії Договору встановлюється з Дати укладення Договору 19.05.2021 року до Кінцевої дати виконання Договору 15.12.2021 року включно. Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання
Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту. Разом із тим, п. 1.6 Кредитного договору містить пряме посилання на Правила надання кредиту ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», зокрема на п. 2.18, п. 2.28, п. 2.6, п. 2.25 та п. 2.15 Правил. Вказані Правила визначають порядок і умови надання та обслуговування ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» грошових коштів на умовах фінансового кредиту, а також прямо передбачають, що їх положення застосовуються до договорів про надання кредиту, які є чинними на момент укладення такого договору. Відповідно до п. 2.6 Правил: «ГРАФІК ПЛАТЕЖІВ – РОЗРАХУНОК ЗОБОВ`ЯЗАНЬ ПОЗИЧАЛЬНИКА із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), ЗАГАЛЬНОЇ СУМИ ПЛАТЕЖУ, Основної суми кредиту та Процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, АБСОЛЮТНОГО ЗНАЧЕННЯ ПОДОРОЖЧАННЯ КРЕДИТУ, ОРІЄНТОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ
ВАРТОСТІ КРЕДИТУ. Графік платежів визначає окремі розрахунки Зобов`язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування та за Загальними умовами кредитування.». Крім того, у п. 3.3 Правил вказано: «Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначається в Графіку платежів що є Додатком №1 до Договору.». Отже, з урахуванням п. 1.6 Кредитного договору та п. 2.6 Правил, саме Графік платежів є тим документом, у якому сторони погодили: строки виконання зобов`язань; умови кредитування; дату початку і закінчення відповідних періодів; загальну суму платежу; основну суму кредиту; проценти за користування кредитом; розмір процентної ставки; орієнтовну реальну річну процентну ставку; абсолютне значення подорожчання кредиту; орієнтовну загальну вартість кредиту. Таким чином, Позивач не може виривати з Кредитного договору лише узгоджені процентні ставки 1,35% та 3% і при цьому ігнорувати той самий Графік платежів, в якому сторони узгодили методику та результат застосування відповідних ставок, базу нарахування за даними процентними ставками, загальну суму платежів та загальну вартість кредиту. Позиція Позивача фактично зводиться до того, що процентну ставку з договору він визнає, а погоджений сторонами розрахунок зобов`язань у Графіку платежів - ігнорує. Однак, такий підхід не відповідає правовій природі договірних зобов`язань, оскільки узгоджені Сторонами умови договору мають тлумачитися та застосовуватися комплексно, а не вибірково, як того захотілося стягувачу. За п. 1.7.2 Кредитного договору: «Ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні Договору: в Базовий період протягом 30 календарних днів з 19.05.2021 року до 18.06.2021 року (включно) у розмірі 1,35% за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил)); в Спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 19.06.2021 року до 15.12.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 11245,40 грн.» Зазначене також підтверджується Паспортом споживчого кредиту, відповідно до якого орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, у тому числі тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі, за Загальними умовами кредитування складає 11245,40 грн. Отже, станом на момент укладення Кредитного договору Відповідач міг ознайомитися саме з такими істотними умовами кредитування:
сума кредиту - 8000,00 грн; строк дії Кредитного договору - з 19.05.2021 року до 15.12.2021 року включно; орієнтовна загальна вартість кредиту за Загальними умовами кредитування –
11245,40 грн; загальні витрати за кредитом за Загальними умовами кредитування – 3245,40 грн; розрахунок зобов`язань Позичальника мав визначатися у Графіку платежів, який є Додатком №1 до Кредитного договору. 2.2. Щодо безпідставного збільшення Позивачем суми процентів порівняно з погодженою загальною вартістю кредиту Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у загальному розмірі 54440,00 грн., із яких: 8000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46440,00 грн. - заборгованість за процентами. Водночас, заявлена Позивачем сума процентів є необґрунтованою та такою, що не відповідає погодженим сторонами умовам Кредитного договору. Як зазначено вище, відповідно до п. 1.7.2 Кредитного договору та Паспорта споживчого кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту за Загальними умовами Документ сформований в системі кредитування становила 11245,40 грн, з яких 8000,00 грн - сума кредиту, а 3245,40 грн - загальні витрати за кредитом. Отже, в межах погоджених сторонами умов Кредитного договору – за Загальними умовами кредитування максимальний розмір процентів за весь строк кредитування становить 3245,40 грн, а не 46440,00 грн, як стверджує Позивач. При цьому принципово важливо, що спір у цій справі не зводиться до абстрактного питання про те, чи була передбачена Кредитним договором процентна ставка 3% у Спеціальний період. Так, така ставка в договорі зазначена.
Однак процентна ставка сама по собі не визначає кінцевий розмір боргу без встановлення бази її застосування. Саме база нарахування процентів є ключовим елементом спору. З погодженого сторонами Графіка платежів прямо вбачається, що у Спеціальний період проценти за користування кредитом становлять лише 5,40 грн, що арифметично відповідає застосуванню ставки 3% до залишку основної суми кредиту 1,00 грн протягом 180 днів:
1,00 грн ? 3% ? 180 днів = 5,40 грн. Водночас деталізований розрахунок, на який посилається Позивач, фактично виходить з іншої моделі: він застосовує нарахування процентів таким чином, ніби спеціальна ставка 3% має нараховуватися на всю суму кредиту або на іншу значно більшу базу, ніж та, що прямо передбачена Графіком платежів. Саме ця підміна бази нарахування і призвела до штучного та незаконного збільшення процентів до 46440,00 грн.
Позивач не надав суду жодної умови Кредитного договору, жодного положення Графіка платежів, жодного додатку до договору та жодного документа, підписаного Відповідачем, у якому було б зазначено, що у Спеціальний період проценти за ставкою 3% нараховуються на всю суму кредиту 8000,00 грн протягом усього Спеціального періоду. Навпаки, наданий до матеріалів справи Графік платежів свідчить про протилежне: у Спеціальний період база нарахування процентів за погодженою сторонами моделлю складає 1,00 грн, а сума процентів - 5,40 грн. Більше того, п. 1.7.4 Кредитного договору передбачено: «Проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. та 1.7.3. цієї Оферти та Договору нараховуються Кредитодавцем протягом усього Строку дії Договору (з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) до Кінцевої дати виконання Договору (включно)) на Основну суму
кредиту за кожний день користування Кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування Процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов`язком. Кредитодавець, без погодження з Позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.» Водночас Кредитний договір не містить положення, яке б дозволяло Кредитодавцю в односторонньому порядку збільшити погоджену та розкриту споживачу загальну вартість кредиту або змінити базу нарахування процентів у Спеціальний період. Навпаки, п. 1.7.5 Кредитного договору прямо передбачає, що розмір процентної ставки, який є фіксований та зазначений у Графіку платежів, може бути збільшений Кредитодавцем тільки з письмової згоди Позичальника, на підтвердження чого укладається відповідна Додаткова угода. Саме з такими умовами кредитування ознайомлювався Відповідач та надав свою згоду на отримання кредиту, в якому Первісним кредитором визначено загальні витрати за кредитом – 3245,40 грн. Натомість Позивач заявляє до стягнення проценти у розмірі 46440,00 грн. Такий розмір процентів не був погоджений Відповідачем ані у Кредитному договорі, ані у Паспорті споживчого кредиту, ані у Графіку платежів, а тому не може вважатися належно доведеним та обґрунтованим. Позивач, посилаючись на односторонній деталізований розрахунок Первісного кредитора, намагається замінити погоджений сторонами Графік платежів та стягнути із Відповідача суму, яка в декілька разів перевищує погоджену сторонами загальну вартість кредиту.
Проте, норми чинного законодавства про споживче кредитування та практика Верховного Суду зазначають, що Позивач не має права заміняти погоджений сторонами Графік платежів на розрахунок заборгованості Первісного кредитора. Кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту та Додаток №1 до Кредитного договору «Графік платежів» в сукупності утворюють єдині погоджені між Первісним кредитором та Відповідачем умови кредитування. Саме ці погоджені умови мають пріоритет над будь-яким одностороннім розрахунком Первісного кредитора чи Позивача, що складені після укладення Кредитного договору або після виникнення спору. Відповідно до ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України (надалі – «ЦК України»): «Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості». Відповідно до ч.2 ст.627 ЦК України: «У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.». Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»: «Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача». Окремо звертаємо увагу, що п.9 ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» чітко визначено, що: «У договорі про споживчий кредит зазначаються денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна
річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини Документ сформований в системі третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені».Тобто, Відповідач ознайомився з умовами Кредитного договору, де було відповідно до вимог зазначеного вище закону чітко зазначено, що у випадку користування
кредитом на загальних умовах він буде вимушений повернути 11245,40 грн, а не будь-яку іншу суму. ЖОДНИХ ІНШИХ ПРИПУЩЕНЬ СУМИ ЗАГАЛЬНОЇ ВАРТОСТІ КРЕДИТУ, НІ В САМОМУ КРЕДИТНОМУ ДОГОВОРІ, НІ В ДОДАТКАХ ДО НЬОГО МАТЕРІАЛИ СПРАВИ НЕ МІСТЯТЬ. Крім того, відповідно до п.10 ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»: «У договорі про споживчий кредит зазначаються: порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися)». Отже, законодавець прямо покладає на кредитодавця обов`язок розкрити споживачу не лише процентну ставку, а й фінансову методику її застосування, тобто ті припущення, на яких базується розрахунок загальної вартості кредиту. У цій справі Кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів містять одне зрозуміле припущення щодо Загальних умов кредитування: загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом становить 11245,40 грн, із яких 8000,00 грн - тіло кредиту, а 3245,40 грн - проценти. Жодного іншого припущення матеріали справи не містять. Матеріали справи не містять положення про те, що у разі неповернення кредиту в Базовий період проценти у Спеціальний період мають нараховуватися на всю суму кредиту 8000,00 грн щоденно протягом усього Спеціального періоду. Матеріали справи не містять положення про те, що орієнтовна загальна вартість кредиту 11245,40 грн може бути збільшена до 54440,00 грн за рахунок іншої бази нарахування процентів, не зазначеної у Графіку платежів. Матеріали справи не містять жодного графіка, додатку або підписаного Відповідачем документа, де було б прямо розкрито модель, за якою Позивач нарахував 46440,00 грн процентів. Отже, якщо Позивач вважає, що існувало інше припущення щодо бази нарахування процентів у Спеціальний період, ніж те, що прямо випливає з Графіка платежів, саме Позивач мав довести, що таке припущення було: прямо зазначене у договорі або додатку до нього; розкрите споживачу до або під час укладення договору; погоджене Відповідачем; враховане при визначенні загальної вартості кредиту. Позивач цього не зробив. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»: «Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним». Тобто, якби навіть і були умови договору, які б дозволяли Позивачу нараховувати саме проценти за користування кредитом в тому обсязі, який він нарахував, то такі умови були б нікчемними, оскільки не відповідали б заявленій в Графіку платежів та самому Кредитному договорі орієнтовній загальній вартості кредиту. Але таких умов Кредитний договір не містить в принципі – зазначені нарахування відсотків, що суперечать узгодженим умовам Кредитного договору – є незаконними. Заявлені до стягнення проценти у розмірі 46440,00 грн при сумі кредиту 8000,00 грн та погоджених загальних витратах за кредитом 3245,40 грн свідчать про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Такий підхід фактично змінює погоджену сторонами загальну вартість кредиту після укладення договору та покладає на Відповідача обов`язок сплатити суму, з якою він не міг обґрунтовано рахуватися при прийнятті рішення про отримання кредиту та графіку платежів.
Отже, вимога Позивача про стягнення процентів у розмірі 46440,00 грн не відповідає погодженій сторонами загальній вартості кредиту, суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості. Заявлена Позивачем сума процентів має оцінюватися не ізольовано за деталізованим розрахунком, а у співвідношенні з погодженою сторонами загальною вартістю кредиту та документами, які були розкриті споживачу під час укладення Кредитного договору. Заперечує, щодо розміру витрат позивач на правничу допомогу.
Представником позивача 10.07.2026 подано відповідь на відзив, в якому останній просить задовільнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві.
13.07.2026 представник ОСОБА_1 подав заперечення, в якому підтримує заперечення щодо позову викладенні в відзиві.
16.07.2026 представник позивача подав додаткові пояснення, які просить долучити до матеріалів справи, просить позов задоволити в повному обсязі.
21.07.2026 представник відповідача подав заперечення на письмові пояснення, які просить долучити до матеріалів справи.
03.08.2026 від представникам позивача надійшли додаткові пояснення, які просить долучити до матеріалів справи, просить позов задоволити в повному обсязі.
У судовому засіданні кожен із представників підтримав свої доводи, згідно поданих заяв по суті справи.
Заслухавши учасників, розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Встановлено, що 25.01.2021 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання кредиту №4881084 (а.с.23-27).
Відповідно до п.1.3 договору сума кредиту становить 8000,00 гривень.
Згідно з п.3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 19.05.2021 до кінцевої дати виконання договору 15.12.2021 (включно).
Відповідно до п.1.7.2 договору ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування (п.2.15 Правил) при укладенні Договору:
Базовий період протягом 30 календпрних днів з 19.05.2021 до 18.06.2021 (включно) у розмірі 1,35% за один день користування кредитом; Спеціальний період (п.2.41 Правил) протягом 180 календарних днів з 19.06.2021 до 15.12.2021 (включно) у розмірі 3% за один день користування кредитом.
Договір про надання кредиту №4881084 від 19.05.2021 графік платежів підписано одноразовим ідентифікатором PS4881084.
Відповідно до квитанції №56558118279188310409388844996967 грошові кошти згідно договору №4881084 від 19.05.2021 в сумі 8000,00 гривень були перераховані банком 19.05.2021 на картку НОМЕР_1 (а.с.66).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1.ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
01.04.2026 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу №АК01-04/2026, у відповідності до умов якого ТОВ «Алекскредит» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Алекскредит» Права Вимоги до Боржників (а.с.11-13).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026, боржник ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором №4881084 за основною сумою боргу 8000,00 грн, за відсотками 46440,00 грн в загальному розмірі 54440,00 грн (а.с.29).
Разом з тим, відповідач не погоджується з розміром нарахованих відсотків.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".
У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №132/1006/19, провадження №61-1602св20 суд вказав, що «Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором».
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість ОСОБА_2 склала 54440,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 46440,00 грн – проценти за користування кредиту. Тобто, розмір нарахованих відсотків майже у шість разів перевищує суму основного боргу.
Суд погоджується з позицією відповідача, що розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 (3.2.) суд вказав: «Положеннями частин першої, другої статті 18 Закону про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. В частинах третій, четвертій статті 18 Закону про захист прав споживачів наведено окремі несправедливі умови договору, перелік яких не є вичерпним. При цьому пунктом 4 частини першої статті 21 Закону про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.
Конституційний Суд України виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором».
У постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 суд вказав (п.8.38.) суд З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
Суд дійшов висновку про зменшення нарахованої суми процентів з 46440,00 гривень до 8000,00 гривень, що складає 100 відсотків тіла кредита та вважає, що такий розмір компенсації цілком забезпечить відповідальність позичальника за прострочення грошового зобов`язання.
Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на суму 16000,00 грн., з яких: 8000,00 гривень - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 8000,00 гривень - суми прострочених платежів по процентах.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу. Зазначає що ним були понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується платіжною інструкцією №0651650349 від 25.05.2026, договором №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, заявкою про надання юридичної допомоги №2044 від 01.04.2026, прайс-листом від 01.12.2025 (а.с. 41-43) витягом з акту №33 від 30.04.2026.
Оскільки позов задовольняється судом на 29.39 відсотків, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 782,47 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 4702,40 грн.
Крім того, відповідачем у справі також понесені витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 9000,00 грн., що підтверджується договором про надання правничої (правової) допомоги від 30.06.2026, детальним описом робіт від 02.07.2026, актом приймання-передачі послуг №1 від 02.07.2026.
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує з ТОВ «Факторин Партнерс» на користь ОСОБА_2 витрати на надання правничої допомоги в розмірі 6354,90 грн.
Керуючись ст.ст.264, 265, 268, 274, 354 ЦПК України,суд,
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №4881084 від 19.05.2021 в розмірі 16000,00 грн. (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок), витрати по сплаті судового збору в розмірі 782,47 грн. (сімсот вісімдесят дві гривні 47 копійок) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4702,40 грн. (чотири тисячі сімсот дві гривні 40 копійок) .
Стягнути з ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6354,90 грн. (шість тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 90 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», юридична адреса: 03150, м. Київ. вул. Ґедройця Єжи,буд.6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя :
Оригінал: reyestr.court.gov.ua