Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №570/2471/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №570/2471/26

Суддя: Коробов С.О.

Справа № 570/2471/26

Номер провадження 2/570/2210/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Коробова С.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання Данчук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області в режимі відеоконференції в порядку заочного розгляду загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

В провадження Рівненського районного суду Рівненської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Позов обгрунтовано тим, що відповідачі зареєстровані в квартирі, однак не проживають в ній, самовільно зніматися з реєстрації не бажають, тому дані обставини позбавляють позивача можливості приватизувати квартиру за адресою АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 25.05.2026 відкрито загальне позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 09.09.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримала з обгрунтувань, наведних у позові.

Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання відповідачі повторно не з`явилися. Про день та час розгляду справи повідомлялися (кожен окремо) завчасно та належним чином. Також на сайті суду було розміщено оголошення про виклик осіб в судове засідання. Причин своєї неявки суду відповідачі не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавали, Письмовий відзив на позов від відповідачів не надходив.

Таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено наступні обставини.

Квартира за адресою АДРЕСА_1 надавалася ВАТ "ШПАНІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" (код ЄДРЛОУ 00372724) для ОСОБА_5 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , як працівнику підприємства. Документи, які були підставою для вселення в вищезазначену квартиру втрачено. 18.05.2017 року внесено запис про припинення ВАТ "ШПАНІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" у зв`язку із банкрутством. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 08.07.2016 року за № 209 вищезазначену квартиру було прийнято в комунальну власність.

Однак, як вбачається із відповіді на адвокатський запит, на сьогоднішній день, квартира АДРЕСА_2 , не перебуває на балансі Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, не передавалася в приватну власність, договір оренди не укладався.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на квартиру за адресою АДРЕСА_1 будь-які відомості про реєстрацію права власності відсутні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила суду, що вона зареєстрована в даній квартирі з 19.06.2002 року, що підтверджується її паспортними даними, однак фактично проживає з народження. Розповіла суду, що в даній квартирі з нею зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син Позивачки), ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (донька Позивачки), ОСОБА_3 (брат Позивачки) та ОСОБА_4 (племінниця Позивачки). Вказана інформація підтверджується довідкою, виданою Шпанівською сільською радою

Представник позивачки вказала суду, що Брат Позивачки - ОСОБА_3 , фактично не проживав в квартирі, виїхав до російської федерації ще в 2003 році і з тієї пори не повертався на Україну. Племінниця Позивачки - ОСОБА_4 , фактично в квартирі не проживала, а була зареєстрована в ній по причині реєстрації її мами - сестри Позивачки.

Факт непроживання як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_4 відображено в Актах обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 05.05.2026 року та засвідчено підписами двох свідків: ОСОБА_8 , який проживає в АДРЕСА_3 та ОСОБА_9 , яка проживає в АДРЕСА_4 .

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_10 розповіла суду, що з позивачкою ОСОБА_1 є подругою все життя. Знає, що у неї є брат в росії, однак його не бачила. Племіннниця є донькою сестри позивачки, яка загинула. Племінницю вона бачила ще у 5-річному віці.

Свідок ОСОБА_9 вказала, що останні п`ять років в зазначеній квартирі проживає лише позивачка зі своїми дітьми.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як регламентує стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

13 січня 2026 року прийнято Закон України "Про основні засади житлової політики". Вказаний Закон скасовує Житловий Кодекс України. У Прикінцевих та Перехідних положеннях нового закону чітко зазначено, що до моменту повного запуску Єдиної цифровічної житлової системи статті 71 та 72 старого Житлового кодексу продовжують діяти. Це зроблено спеціально, щоб не виникло правового вакууму для людей, які досі живуть у неприватизованих квартирах.

Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України» § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено, що відповідачі у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 не проживають понад десять років, коштів на сплату комунальних послуг позивачу не надають, хоча комунальні послуги нараховуються за кількістю зареєстрованих осіб (безпосередньо і на відповідачів), у добровільному порядку знятись з реєстраційного обліку не бажають, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,263-265,268,273,280,282-289,354 ЦПК України, ст.ст.71,72 ЖК України, Закон України "Про основні засади житлової політики" суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Суддя Коробов С.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua