Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №565/2356/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Суд: Вараський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №565/2356/26

Суддя: Незнамова І.М.

Справа № 565/2356/26

Провадження № 3/565/559/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в особі судді Незнамової І.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ч.1 ст.1732 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу серії ВАД №753441 від 17.09.2026 року слідує, що 17 вересня 2026 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив умисні дії психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч.1 ст.1732 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №753441 від 17.09.2026 року слідує, що протокол складався в присутності ОСОБА_1 , який відмовився проставити власний підпис в протоколі, останньому було повідомлено про розгляд зазначеного протоколу у Вараському міському суді Рівненської області.

Зважаючи на вищевикладене, суд розцінює неявку ОСОБА_1 до суду для розгляду протоколу виключно як спробу уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності, тому вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

04.11.2026 року від потерпілої ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій потерпіла повідомила, що 17 вересня 2026 року, близько 18 год. 00 хв., між нею та її чоловіком ОСОБА_1 дійсно відбувся сімейний конфлікт, в ході якого вони взаємно ображали одне одного нецензурною лайкою. За вказаним фактом, ОСОБА_2 викликала поліцію, у подальшому відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.1732 КУпАП. ОСОБА_2 зазначає, що будь-яких насильницьких дій психологічного чи фізичного характеру її чоловік в ході сварки щодо неї не застосовував, тому вважає, що між ними відбувся побутовий конфлікт, який не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ВАД №753441 від 17.09.2026 року слідує, що 17 вересня 2026 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив умисні дії психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 .

Згідно зазначеної фабули, в обвинувачення ОСОБА_1 ставиться вчинення останнім умисних дій психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , без конкретизації таких дій.

Частина 1 ст.1732 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Суд зазначає, що згідно формулювання обвинувачення неможливо встановити конкретних протиправних дій психологічного та фізичного характеру, застосованих щодо потерпілої ОСОБА_2 .

Із матеріалів справи та заяви потерпілої ОСОБА_2 від 04.11.2026 року вбачається, що мала місце сімейна побутова сварка, у зв`язку з чим потерпіла викликала поліцію.

Суд зауважує, що до протоколу не долучено жодних інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 саме психологічного та фізичного насильства, щодо потерпілої.

Крім того, доказів завдання шкоди психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого диспозицією ст.1732 КУпАП, матеріали справи також не містять.

З наведеного слідує, що до потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не було застосовано домашнього насильства, в тому числі і завдання шкоди психологічному чи фізичному здоров`ю останній, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого диспозицією ст.1732 КУпАП.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 мала місце сімейна побутова сварка.

Між тим наявність сварки, без наслідків у вигляді можливості настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій, - не становить складу правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява №25).

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу протоколу про адміністративне правопорушення, адже діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Інших протиправних дій, які б, у свою чергу, утворювали склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1732 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 1732 КУпАП.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1732 КУпАП.

У відповідності до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження в даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст.221, 283 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області.

Суддя І.М.Незнамова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua