Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №188/3620/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №188/3620/25

Суддя: Курочкіна О. М.

Справа № 188/3620/25

Провадження № 2/188/1547/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/3620/25

позивач ОСОБА_1

відповідач:

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області

третя особа: Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради

про визнання права приватної власності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначив, що все життя він разом із сім`єю проживали в Луганській області, але після 24.02.2022 року у зв`язку із початком військової агресії російської федерації проти народу України родина була вимушена покинути свої домівки та переїхати в більш безпечну частину країни подалі від лінії фронту. Наразі житло в якому вони проживали перебуває у власності позивача на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.12.1993 року видане Лисичанським виконкомом згідно розпорядження № 516 від 17.12.1993 року.

Квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підтвердженням права власності позивачів на

цю квартиру є наявні оригінали документів а саме: свідоцтво про право власності на житло від 20.12.1993 року видане Лисичанським виконкомом згідно наказу від 17.12.1993 року № 516; технічний паспорт на квартиру реєстраційний номер 273. Також факт володіння даним майном підтверджується відміткою в паспорті про прописку.

З метою реалізації прав позивачана компенсацію за втрачене майно або отримання житла від держави Ппозивач намагався внести відомості про руйнування свого житла в додаток «ДІЯ» як втрачене майно, але при вчиненні цих дій стало відомо що вищевказана квартира не зазначена в державному реєстрі прав на нерухоме майно.

06.06.2024 року Позивач звернулись із заявою щодо внесення житла в реєстр прав на нерухоме майно до Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно КМР Дніпропетровської області . 25.09.2024 року було отримано відмову у внесенні відомостей до державного реєстру права на нерухоме майно № 75224148.

У відмові будо вказано, що державний реєстратор зробив запит до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про підтвердження набуття права власності позивачами. На вищевказаний запит Лисичанська військова адміністрація надала відповідь від 30.08.2024 року, в якій було зазначено, що інформація щодо об`єктів нерухомого майна по Лисичанській міській територіальній громаді зберігалась в архіві комунального підприємства Лисичанське БТІ на паперових носіях. Оскільки архівні документи БТІ на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Лисичанської міської територіальної громади є тимчасово окупованою російською федерацією, надати інформацію щодо зареєстрованих до 01.01.2013 прав власності, що зберігаються в архівах справи, на сьогоднішній день не вбачається за можливе.

Отже вказані юридичні обставини позбавляють державного реєстратора можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості.

Без внесення відомостей в реєстр прав на нерухоме майно Позивачі не зможуть реалізувати своє законне право на компенсацію за втрачене житло.

Обґрунтування позовних вимог. Підлягає визнанню право власності Позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується: Свідоцтвом про право власності на житло від 20.12.1993, виданим Лисичанським міськвиконкомом на підставі розпорядження № 516 від 17.12.1993; технічним паспортом квартири, реєстр. № 273); відмітками у паспорті Позивача про реєстрацію місця проживання за зазначеною адресою та довідкою ВПО із відтворенням цієї адреси; документами щодо автономного опалення у спірній квартирі, платіжними документами у яких Позивач зазначений як замовник/власник приміщення; листом Лисичанської МВА від 30.08.2024 про недоступність архівів БТІ та відмовою державного реєстратора від 25.09.2024 № 75224148, що унеможливлює адміністративну реєстрацію права.

Просить суд встановити факт, визнавши за ним право власності на належну йому квартиру.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач в особі Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлений, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 20.12.1993 року, до позивача перешло право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 і позивач є належним власником зазначеної квартири, що також підтверджується реєстраційним написом №273 на правовстановлюючому документі від 31.01.1994 року.

Відповідно до технічного паспорту, технічних умов з пожежної безпеки для розробки проектної документації на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено правомірність перейменування вул.Леніна на вул. ім. Д. І. Менделєєва.

Відповідно до паспорту та довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 75224148 від 25 вересня 2024 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Відповідно до вивчених доказів позивач має право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 отримане на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 20.12.1993 року, загальною площею – 43.58 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua