Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №199/2310/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №199/2310/26

Суддя: Майна Г. Є.

Єдиний унікальний номер справи 199/2310/26

Провадження № 2/183/6183/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1066484 від 21 вересня 2020 року в сумі 30 900 грн, з яких 10 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 20 900 грн - заборгованість за процентами. Також позивач просив стягнути 2 662,40 грн судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач отримав кредитні кошти від ТОВ «Лінеура Україна», але належно зобов`язань з їх повернення не виконав. Право вимоги до відповідача позивач набув на підставі договору факторингу № ККЛУ-21042021 від 21 квітня 2021 року.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 04 березня 2026 року справу передано за підсудністю Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області. 22 травня 2026 року справа надійшла до цього суду. Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 27 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» відомостей щодо зарахування кредитних коштів на картку відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення із судовою повісткою повернулося до суду з відміткою працівника поштового зв`язку про причину повернення - «адресат відсутній», що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши наявні письмові докази у їх сукупності, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

21 вересня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 1066484 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким позичальникові надано 10 000 грн на 20 днів. Пунктами 1.4.1 та 1.4.2 договору передбачено відповідно знижену процентну ставку 1,14 % і стандартну процентну ставку 1,90 % за кожен день користування кредитом у межах строку кредитування. За графіком платежів первісним днем повернення кредиту було 11 жовтня 2020 року.

Письмовими копіями додаткових договорів від 11 жовтня 2020 року, 03 листопада 2020 року та 05 грудня 2020 року підтверджено погодження сторонами продовження строку кредитування відповідно до 01 листопада 2020 року, 24 листопада 2020 року та 26 грудня 2020 року. У кожному з цих договорів на відповідний строк погоджено ставку 1,90 % від суми кредиту за день користування. Додаткові договори містять реквізити електронного підписання позичальником одноразовим ідентифікатором.

У матеріалах справи наявні довідка про ідентифікацію позичальника та повідомлення платіжного сервісу про переказ коштів. Також факт видачі кредиту підтверджується отриманою на виконання ухвали суду відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», за змістом якої на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 та 21 вересня 2020 року на відповідний рахунок зараховано 10 000 грн. Отже, факт перерахування відповідачеві кредитних коштів підтверджений належними доказами.

Розрахунок заборгованості первісного кредитора станом на 20 квітня 2021 року містить відомості про нарахування 34 390 грн процентів та сплату 13 490 грн процентів. Після останньої відображеної сплати 05 грудня 2020 року в сумі 7 410 грн нарахування процентів поновлено з 06 грудня 2020 року за ставкою 190 грн на день. У результаті первісний кредитор визначив залишок 10 000 грн тіла кредиту та 20 900 грн процентів станом на 26 березня 2021 року.

Згідно з договором факторингу № ККЛУ-21042021 від 21 квітня 2021 року, витягом з реєстру боржників, актом приймання-передачі реєстру та платіжною інструкцією № 29847 від 21 квітня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до відповідача. У витягу з реєстру щодо договору № 1066484 загальна заборгованість зазначена у сумі 30 900 грн, з яких 10 000 грн - основний борг, 3 800 грн - залишок за процентами та 17 100 грн - залишок за простроченими процентами. Доказів повернення основної суми кредиту матеріали справи не містять.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 205, 207, 626, 628, 638 ЦК України електронний договір, укладений із використанням належного електронного підпису, має юридичну силу договору, вчиненого у письмовій формі. Надані позивачем копії електронних договорів, довідка про ідентифікацію та банківські відомості у своїй сукупності підтверджують виникнення кредитного зобов`язання між первісним кредитором та відповідачем.

Відповідно до статей 509, 525, 526, 530, 629, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк, а позичальник зобов`язаний повернути надану йому суму кредиту і сплатити проценти в погоджених сторонами межах. За статтями 512, 514, 1077, 1078 ЦК України право грошової вимоги може перейти до нового кредитора за договором факторингу в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цього права.

З огляду на доведеність надання кредиту, настання строку його повернення та перехід права вимоги до позивача, позов у частині стягнення 10 000 грн основного боргу є обґрунтованим.

Водночас суд не погоджується з розрахунком процентів у заявленому розмірі 20 900 грн з таких підстав.

Сторони востаннє погодили дату повернення кредиту 26 грудня 2020 року. Згідно з розрахунком кредитора, 17 100 грн становлять проценти, нараховані за період прострочення повернення кредиту після спливу договірного строку. Розділ 3 договору містить умову про нарахування процентів за користування кредитом не більш як протягом 90 календарних днів після виникнення прострочення. Однак сама назва цих нарахувань і розташування відповідної умови в розділі про плату за користування кредитом не дають підстав беззастережно вважати їх погодженою сторонами спеціальною мірою відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. При цьому відповідальність за порушення договору окремо врегульована розділом 7 договору.

За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та уточненими у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, після спливу погодженого строку кредитування припиняється право кредитодавця нараховувати проценти як плату за правомірне користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України. Натомість за період прострочення можуть нараховуватися проценти як міра відповідальності згідно зі статтею 625 ЦК України у розмірі, установленому законом або договором, якщо за результатами тлумачення умов договору підтверджується домовленість сторін саме про таку відповідальність.

У цій справі позивач заявив до стягнення 17 100 грн саме як частину заборгованості за процентами за користування кредитом, не надав окремого розрахунку процентів за статтею 625 ЦК України й не обґрунтував, що відповідна умова договору передбачає проценти саме як відповідальність за прострочення. У разі неоднозначності формулювань договору споживчого кредиту, підготовленого кредитодавцем, вони не можуть тлумачитися на шкоду споживачеві. Тому правових підстав для стягнення 17 100 грн за наведеними в позові підставами суд не встановив.

Разом із тим витяг з реєстру боржників від 21 квітня 2021 року окремо визначає 3 800 грн несплачених процентів за період погодженого користування кредитом. Ця сума відповідає нарахуванню 190 грн на день за 20 днів з 06 до 25 грудня 2020 року і не перевищує меж заявлених вимог. Отже, належним до стягнення є 3 800 грн процентів. В іншій частині вимоги про стягнення процентів слід відмовити.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 13 800 грн, у тому числі 10 000 грн основної суми кредиту та 3 800 грн процентів за користування ним. Позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає таке. Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог. Сплата позивачем судового збору в сумі 2 662,40 грн підтверджена платіжною інструкцією № 13410 від 20 лютого 2026 року.

Позивач також просив стягнути 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір із АО «Апологет» № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг № 1333 від 13 лютого 2026 року на суму 8 000 грн і детальний опис послуг у цій справі. У договорі встановлено фіксовану винагороду 8 000 грн за одну кредитну справу, актом підтверджено прийняття послуг та обов`язок оплати упродовж одного року. Заявлені витрати пов`язані з розглядом справи та підтверджені належними документами.

Частка задоволених позовних вимог становить 13 800 : 30 900 = 44,66 %. Пропорційно до цієї частки з відповідача підлягають стягненню 1 189,03 грн судового збору (2 662,40 ? 13 800 : 30 900) та 3 572,82 грн витрат на професійну правничу допомогу (8 000 ? 13 800 : 30 900). Решта заявлених судових витрат покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1066484 від 21 вересня 2020 року в розмірі 13 800 (тринадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп., з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 800,00 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1 189 (одну тисячу сто вісімдесят дев`ять) грн 03 коп. судового збору та 3 572 (три тисячі п`ятсот сімдесят дві) грн 82 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 06 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua