Суд: Гощанський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №557/581/26
Суддя: Пацко Д. В.
Провадження 2-а/557/6/2026
Справа 557/581/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді Пацка Д.В.,
секретар судового засідання Довгалець Н.М.,
номер справи 557/581/26,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача Рудик В.Р.,
відповідач Головне управління Національної поліції у Рівненській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та визнання протиправними дій працівників поліції,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому просить визнати дії працівників поліції незаконними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справi про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7014186 вiд 12 квітня 2026 року, якою його притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі.
В обґрунтування позову останній зазначив, що 12 квітня 2026 року о 23 год. 17 хв. Інспектором відділення поліції № 5 (селище Гоща) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції Полюхович Анастасією Михайлівною винесено постанову серії ЕНА № 7014186 за ч. 2 ст. 122 КУпАП за допущене позивачем адміністративне правопорушення в с. Бабин по вул. Лугова, 1 об 22 год. 48 хв., що виразилося у не поданні водієм, що керував транспортним засобом сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку руху, чим порушено п. 9.2 а ПДР — порушення попереджувальних сигналів перед початком руху і зупинкою та піддано його штрафу в сумі 510,00 гривень.
Мотивуючи свою невинуватість позивач зазначив, що ним було ввімкнено світловий покажчик повороту, що зафіксовано на відео.
Відзив на позовну заяву із зазначеннями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову відповідачами до суду не подано.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, вказавши на неправомірність винесення оскарженої ним постанови, оскільки остання була винесена поліцейським без належних на те доказів.
Представник позивача Рудик В.Р. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, вказавши на неправомірність винесення оскарженої постанови, оскільки остання була винесена поліцейським без належних на те доказів.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Рівненській області будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення тексту повідомлення про виклик в електронний кабінет ЕС, у судове засідання не з`явився.
Процесуальні дії у справі
30 квітня 2026 року - позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку ст. 286 КАС України.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом установлено, що постановою інспектора відділення поліції № 5 (селище Гоща) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції Полюхович Анастасії Михайлівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7014186 від 12 квітня 2026 року ОСОБА_1 за порушення пункту 9.2.а Правил дорожнього руху притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, що він 12.04.2026 о 22:48:00 в с. Бабин по вул. Лугова, 1, не подав сигнал світловим покажчиком повороту при повороті, чим порушив п. 9.2 б ПДР.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п. 9.2 б ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
З оглянутого судом відеозапису, зафіксованого за допомогою службового відеореєстратора та наданого представником позивача до позовної заяви вбачається, що на вказаному відеозаписі чітко видно, як ОСОБА_1 було подано сигнал світловим покажчиком повороту.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на чому наголосив Верховний Суд України у постанові від 11.10.2016 у справі № 816/4340/14, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху суду не надано, а судом таких доказів встановлено не було.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідачем було порушено вимоги закону, що встановлюють порядок з`ясування обставин події та кваліфікації її як адміністративний проступок, а також і порядок притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не були з`ясовані і доведені належними та допустимими доказами обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7014186 від 12.04.2026 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача суд вважає безпідставними, оскільки наслідком вказаних дій стало конкретне процесуальне рішення постанова про накладення адміністративного стягнення, яка, за висновком суду, є протиправною та підлягає скасуванню, а тому такий спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах суд вважає повним та достатнім способом захисту.
Відтак, в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій Відповідача слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення субєкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення субєкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є частково обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Національної поліції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн
Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Рівненській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову інспектора відділення поліції № 5 (селище Гоща) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області серії ЕНА №7014186 від 12 квітня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 665 гривень 60 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач Головне управління Національної поліції у Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2, ЄДРПОУ 40108761.
Суддя Пацко Д.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua