Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №204/11533/24
Суддя: Дружинін К. М.
Справа № 204/11533/24
Провадження № 1-кп/204/470/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 року м.Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря – ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
захисника – ОСОБА_4 ,
обвинуваченого – ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024041680001189 від 15 жовтня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Красносілка, Чуднівського району, Житомирської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, військовослужбовець призваний на час проведення мобілізації, механік-водій-електрик відділення управління штабу батальйону взводу зв`язку першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
-06 березня 2024 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, військову службу якому призупинено у зв?язку з самовільним залишенням військової частини, достовірно знаючи, що на всій території України у зв?язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N° 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-1X, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжений, а востанне - Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 N° 740/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 Мо 4024-IX - на 90 діб, тобто до 08.02.2025 року, 07 жовтня 2024 року близько 09 годині 10 хвилин, знаходячись в громадському місці, а саме санітарному вузлі на третьому поверсі Торгово-розважального центру АППОЛО (ТОВ «КОНТИНЕНТ»), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, 32 А, побачив на стіні електронний диспенсер для аерозольного освіжувача повітря білого кольору марки «TORK», в момент чого у нього раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, реалізуючи раптовість якого, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, продовжуючи знаходитись у вказаному місці у зазначений день та час, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є темними для оточуючих, умисно, повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу, заліз на керамічну споруду трикутної форми, яка вбудована в стіну та викрав електронний диспенсер для аерозольного освіжувача повітря білого кольору марки «TORK», який сховав в наявний при ньому рюкзак чорного кольору, після чого, утримуючи викрадене майно безпосередно при собі, в рюкзаку, вийшов з санітарного вузла третього поверху Торгово-розважального центру «АППОЛО (ТОВ «КОНТИНЕНТ»), тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, та покинув будівлю центру, отримав таким чином можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, що ОСОБА_5 і зробив, тим самим спричинив ТРК «АППОЛО» (ТОВ «КОНТИНЕТ») майнову шкоду на суму 5517, 30 гривень.
Умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суд суворо не карати.
Представник потерпілого ТОВ «КОНТИНЕНТ» в судове засідання надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, зазначивши, що претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду, проти розгляду кримінального провадження в порядку ст.349 КПК України, не заперечує.
У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження №12024041680001189, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 ; висновок експерта №4804/24 від 17.10.2024 року; звіт про фактичні витрати на проведення експертизи; постанову про визнання речовими доказами від 15.10.2024 року та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.4 ст.185 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив умисний тяжкий злочин проти власності, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, на утриманні нікого не має, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується задовільно.
У відповідності до ст.66 КК України, у якості обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд враховує щире каяття. У відповідності до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.
Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
У суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання. З врахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових злочинів.
Згідно ч. 1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як видно з положень п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст.71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст.71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.
Оскільки новий злочин за зазначеним кримінальним провадженням обвинуваченим було вчинено після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, суд на підставі ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання ОСОБА_5 за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року.
Обвинуваченому ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2024 року обраний запобіжний захід - тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить — 181 680,00 гривень. 01 липня 2026 року обвинуваченого ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судової експертизи, згідно наданого звіту.
Цивільний позов не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд–
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, ОСОБА_7 за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років один місяць.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до приведення вироку до виконання - залишити раніше обраний - заставу.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його перебування під вартою в період з 25 листопада 2024 року по 01 липня 2026 року, із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Заставу у розмірі 181 680,00 гривень- повернути заставодавцю після приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 4804/24 від 17.10.2024 року, у розмірі 320,00 грн.
Речові докази: відеофайли на диску про обставини вчинення кримінального правопрушення, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12024041680001189 – залишити в матеріалах кримінального провадження №12024041680001189.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua