Суд: Решетилівський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №546/959/22
Суддя: Зіненко Ю. В.
єдиний унікальний номер справи 546/959/22
номер провадження 2/546/9/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., відповідача ОСОБА_1 , представниці відповідача – Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Беркута Владислав Леонідович, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
встановив:
У грудні 2022 року до суду звернулася ОСОБА_2 з вищезазначеним позовом, вимоги якого обґрунтовані тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час ОСОБА_3 є повнолітнім і 01 вересня 2019 року вступив до Відоекремленого структурного підрозділу Київського фахового коледжу міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського та на даний час є студентом ІV курсу денного відділення. Син проживає в орендованій квартирі, яка знаходиться в місті Києві та продовжує перебувати на утриманні позивача, оскільки ще не має власного заробітку у зв`язку з продовженням навчання.
Враховуючи вартість підручників та приладдя для навчання, щоденного проїзду до навчального закладу у громадському транспорті, щомісячну вартість оренди квартири в місті Києві та комунальних платежів, сезонний одяг та взуття, харчування та інших непередбачуваних витрат, позивачка самостійно не в змозі утримувати сина, а працездатний ОСОБА_1 після припинення шлюбних стосунків у жовтні 2019 року не надає жодної матеріальної допомоги на його утримання.
Посилаючись на вищезазначені обставини, позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки усіх видів його доходу щомісячно на період навчання з дати подання позову та до 30 червня 2023 року або до припинення навчання.
Ухвалою судді від 13 грудня 2022 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначене судове засідання та витребувано докази від ГУ ДПС у Полтавській області. Судове засідання неодноразово було відкладене.
20 лютого 2023 року ухвалою суду постановлено зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, які переведені на воєнний стан.
23 квітня 2026 року ухвалою суду поновлене провадження у справі та призначене судове засідання на 12 травня 2026 року, яке було відкладене на 11 червня 2026 року.
За клопотанням представниці відповідача - ОСОБА_4 судове засідання було відкладено на 21 серпня 2026 року.
Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року клопотання представниці відповідача – ОСОБА_4 про витребування доказів було задоволено частково: витребувано інформацію від Державної податкової служби України щодо доходів ОСОБА_2 за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 року; витребувано від військової частини НОМЕР_1 інформацію відносно ОСОБА_1 ; витребувано інформацію від Регіонального сервісного центру МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС); витребувано від Відокремленого структурного підрозділу «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» інформацію відносно ОСОБА_3 . Оголошено перерву до 17 вересня 2026 року.
У зв`язку із ненадходженням до суду витребуваних доказів у повному обсязі судове засідання було відкладено на 06 листопада 2026 року.
У судове засідання 06 листопада 2026 року позивачка та її представник не з`явилися, до суду 06 листопада 2026 року від представника позивачки надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника (т. 2, а. с 32).
Відповідач ОСОБА_1 та його представниця ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позову. Представниця відповідача звертала увагу, що ОСОБА_3 у Відокремленому структурному підрозділі «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» не навчався з 14.06.2023 по 31.03.2024. У зв`язку із цим судом може бути задоволено позовну вимогу про стягнення аліментів лише за період з 05 грудня 2022 року по 13 червня 2023 року та з 01 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року, і лише за умови доведення потреби у зв`язку із цим у матеріальній допомозі та наявності у батьків можливості надавати таку допомогу. Звертала увагу на доходи ОСОБА_3 у квітні 2024 року у розмірі 193600,00 грн та у червні 2024 року у розмірі 92220,00 грн. Указувала, що доказів проживання сина сторін у орендованій квартирі у місті Києві, купування ним підручників, сплати комунальних послуг тощо стороною позивача надано не було. Також представниця відповідача звертала увагу на тому, що у відповідача відсутня можливість надавати сину матеріальну допомогу, оскільки отримує неоднакове щомісячне грошове та матеріальне забезпечення. Крім того на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, на яких він сплачує аліменти у розмірі 1/3 частки всіх видів його доходу. Медичними документами також підтверджено наявність проблем зі здоров`ям відповідача. У зв`язку із викладеними обставинами у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що 09 липня 2013 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (т. 1, а. с. 3).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 сторони є батьками третьої особи – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 4).
Згідно з копією довідки, виданої 30 листопада 2022 року Відокремленого структурного підрозділу Київського фахового коледжу міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, ОСОБА_3 є студентом IV курсу групи Км-41 денного відділення вказаного навчального закладу. Навчається за бюджетом. Вступив на основі 9-ти класів 01 вересня 2019 року, термін закінчення коледжу – 30 червня 2023 року (а. с. 5). Також на підтвердження факту навчання було подано копію студентського квитка серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 6).
На виконання ухвали суду 28 грудня 2022 року від ГУ ДПС у Полтавській області інформація щодо доходів ОСОБА_1 , згідно з якою у серпні 2022 року ОСОБА_1 отримав дохід у сумі 43008,89 грн, а у вересні 2022 року - 114122,88 грн (т. 1, а. с. 29).
12 травня 2026 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 подав до суду копію диплому фахового молодшого бакалавра серії Х24 № 057552, виданого 30 червня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_3 закінчив у 2024 році Відокремлений структурний підрозділ «Київського фахового коледжу міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» (т. 1, а. с. 82). Також було подано додаток до диплома серії НОМЕР_5 (т. 1 , а. с. 83-95).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 19.08.2026 за період з грудня 2022 року по червень 2024 року ОСОБА_2 отримала дохід у сумі 159871,87 грн (т. 1, а. с. 172 – 173).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 17.08.2026 за період з лютого 2022 року по червень 2024 року ОСОБА_3 отримав дохід у сумі 285820,51 грн (т. 1, а. с. 172 – 173).
Згідно з Витягом з реєстру платників єдиного податку від 20.05.2025 №34789 ОСОБА_3 з 04.03.2024 є фізичною особою – підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок – 3 група) (т. 1, а. с. 176).
У свою чергу стороною відповідача було надано наступні докази, які долучені судом до матеріалів справи.
Так, відповідно до копії судового наказу Решетилівського районного суду Полтавської області від 08 грудня 2022 року у справі №546/961/22 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 05.12.2022 року і до досягнення старшої дитини повноліття (т. 1, а. с. 138).
Державним виконавцем Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шут Т.М. на підставі судового наказу №546/961/22 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (т. 1, а. с. 139).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 станом на 14.08.2026 заборгованість останнього становить 33674,54 грн (а. с. 140 зворот – а. с. 141).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 14.08.2026 №490043173 ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки, площею 0,35 га цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства та площею 0,25 га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 142 – 143).
Згідно з довідкою КП «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» від 25.02.2026 №41/1 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» з 18.02.2026 по 25.02.2026 (т. 1, а. с. 144).
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 . КП «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» від 25.02.2026 останньому було поставлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ стадії (т. 1, а. с. 144 зворот – а. с. 145).
Згідно з висновком ультразвукового дослідження нирок і сечового міхура КП «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» від 19.02.2026 у ОСОБА_1 виявлено сольовий діатез (т. 1, а. с. 146).
18 лютого 2026 року лікар – терапевт здійснив запис щодо ОСОБА_1 , за висновком якого йому було поставлено діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ стадія, 3 ступеню, ризик високий (т. 1, а. с. 147 зворот).
Консультаційним висновком спеціаліста від 04.06.2025 також зроблено висновок щодо гіпертонічної хвороби ІІ,3 ступеню, ризик високий у ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 148).
Дана хвороба у ОСОБА_1 також підтверджується: випискою із медичної карти амбулаторного хворого №2043 ОСОБА_1 КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» від 30.05.2025; випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2221 КП «Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради», згідно якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.09.2024 по 01.10.2024; випискою із медичної карти стаціонарного хворого №5426 Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №3 Краматорської міської ради», згідно якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.11.2023 по 13.11.2023; випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2079 Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №3 Краматорської міської ради», згідно якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 02.05.2023 по 09.05.2023 (т. 1, а. с. 148 зворот – а. с. 149, а. с. 154, а. с. 158, а. с. 160 зворот – а. с. 161).
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого №24021 КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» та довідки лікуючого лікаря від 09.07.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в обласному урологічному центрі з 08.07.2024 по 09.07.2024 (т. 1, а. с. 155, 156)
Згідно з висновком магнітно – резонансної томографії попереково-крижового відділу хребта від 02.01.2019 медичного центру «Медіон» у ОСОБА_1 , зокрема, виявлено ознаки остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта. За дане обстеження ОСОБА_1 було сплачено 1090,00 грн (т. 1, а. с. 163 зворот, а. с. 164).
На виконання ухвали суду від 21 серпня 2026 року до суду від Регіонального сервісного центру МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) надійшов лист від 24.08.2026, відповідно до якого станом на 03.09.2026 Єдиний державний реєстр транспортних засобів не містить інформації стосовно зареєстрованих транспортних засобів та реєстраційних операцій щодо них в період із 05.12.2022 по 30.06.2024 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 234).
Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 07.09.2026 за період з січня 2024 року по червень 2024 року, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області за вказаний період інформація про доходи ОСОБА_2 відсутня (т. 1, а. с. 240).
Відповідно до листа Відокремленого структурного підрозділу «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» від 08.09.2026 №151/19 ОСОБА_3 26.07.2019 був зарахований до ВСП «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» на навчання за денною формою за кошти державного бюджету за освітньо – кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» за спеціальністю 123 «Комп`ютерна інженерія» (наказ про зарахування №691-с/к від 13.06.2019). 13.06.2026 за невиконання вимог навчального плану він був відрахований зі складу студентів коледжу (наказ №45-с/к від 13.06.2023). 01.04.2024 був поновлений на навчання на контрактній основі за денною формою навчання за освітньо – кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» за спеціальністю 123 «Комп`ютерна інженерія» (наказ про зарахування №22-с/к від 01.04.2024). 30.06.2024 у зв`язку із закінченням повного теоретичного і практичного курсу навчання ОСОБА_3 видано диплом та відраховано з ВСП «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» (т. 1, а. с. 243 – 244).
До даного листа було долучено наступні додатки:
копію наказу від 26.07.2019 №691-с/к про зарахування з 01 вересня 2019 року студентами 1 курсу денної форми здобуття освіти за спеціальностями за кошти державного (регіонального) бюджету згідно додатку, серед яких, зокрема, зазначений ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 245, 246);
копію наказу від 13.06.2023 №45-с/к про відрахування ОСОБА_3 , студента IV курсу денної форми навчання групи Км – 41 бюджетного фінансування спеціальності 123 «Комп`ютерна інженерія» освітньо – кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, за невиконання навчального плану з 13.06.2023 (т. 1, а. с. 247);
копію наказу від 01.04.2024 №22-с/к про поновлення ОСОБА_3 , на IV курс VІІІ семестр денної форми навчання групи Км – 41 контрактного фінансування спеціальності 123 «Комп`ютерна інженерія» освітньо – кваліфікаційного рівня фаховий молодший бакалавр з 01.04.2024 (т. 1, а. с. 248);
витяг з наказу від 27.06.2024 «Про присвоєння кваліфікації, вручення дипломів та відрахування студентів денного відділення коледжу Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» щодо ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 249);
історію навчання здобувача навчання ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 250);
довідку про доходи ОСОБА_3 , видану Відокремленим структурним підрозділом «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського», згідно з якою загальна сума його доходу за період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2023 року становить 0,00 грн (т. 1, а. с. 251);
довідку про доходи ОСОБА_3 , видану Відокремленим структурним підрозділом «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського», згідно з якою загальна сума його доходу за період з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2021 року становить 21855,16 грн (т. 1, а. с. 252).
Від військової частини НОМЕР_1 18 вересня 2026 року до суду надійшли наступні документи:
копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2023 №345, відповідно до якого сержанта – інструктора циклової комісії загальновійськових дисциплін ОСОБА_1 05 грудня 2023 року зараховано до списків особового складу частини (т. 2, а. с. 28);
довідка про грошове забезпечення з 05.12.2023 по 31.07.2026 від 09.09.2026. відповідно до якої загальна сума доходу за цей період становить 1198464,32 грн (т. 2, а. с. 29);
копія медичної характеристики головного сержанта ОСОБА_1 , 1973 р.н., в ЗС України з 2018 року, від 03.09.2023 начальника медичної служби ОСОБА_7 , відповідно до якої за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 звертався за медичною допомогою з приводу Гіпертонічної хвороби. Перебував на стаціонарному лікуванні в Полтавському обласному кардіоваскулярному центрі з 23.05.2025 по 30.05.2026 з діагнозом: Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, кризовий період, та з 18.02.2026 по 25.02.2026 в 3 МКЛ з тим же діагнозом (т. 2, а. с. 30);
копію службової характеристики головного сержанта ОСОБА_1 від 02.09.2026, затвердженої командиром військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої, зокрема, ОСОБА_1 дисциплінований та вмотивований, здатний критично оцінювати свою діяльність , вимогливий до себе та підлеглих. Користується авторитетом у військовослужбовців частини та товаришів по службі. Службові обов`язки знає, навчається добре (т. 2, а. с. 31).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно з положеннями частини другої статті 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Судом було установлено, що ОСОБА_3 був зарахований студентом 1 курсу денної форми з 01 вересня 2019 року до Відокремленого структурного підрозділу «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського». Проте відповідно до наказу від 13.06.2023 №45-с/к ОСОБА_3 було відраховано з 13.06.2023.
За період з 01 вересня 2019 року до 13 червня 2023 року основним доходом ОСОБА_3 була стипендія, сума якої за період з вересня 2019 року по червень 2021 року складала 21855,16 грн, що у середньому становить щомісячно 993,42 грн. Проте з липня 2021 року по червень 2023 року ОСОБА_3 стипендія не нараховувалася.
Ураховуючи викладене, суд вважає встановленою обставиною щодо потреби ОСОБА_3 у матеріальній допомозі.
Щодо відсутності доказів витрат сина сторін у зв`язку з навчанням, на думку суду, загальновідомою є обставина, що проживання у іншому населеному пункті у зв`язку з навчанням потребує коштів на продукти харчування, одяг, сплату комунальних послуг тощо, які несла позивачка у зв`язку із відсутністю у цей період доходів у сина.
Та обставина, що ОСОБА_3 повністю перебував на утриманні матері, відповідачем не заперечувалася, що він підтвердив у судовому засіданні.
У свою чергу відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що є військовослужбовцем, на службі у Збройних Силах України перебуває з червня 2022 року, тобто, у період навчання сина мав можливість надавати йому матеріальну допомогу.
Подані стороною відповідача докази щодо стану здоров`я відповідача в основному стосуються періоду після червня 2023 року. А тому судом до уваги не беруться.
Щодо виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2079 Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №3 Краматорської міської ради», згідно якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 02.05.2023 по 09.05.2023 (т. 1, а. с. 160 зворот – а. с. 161) та висновку магнітно – резонансної томографії попереково-крижового відділу хребта від 02.01.2019 медичного центру «Медіон» (т. 1, а. с. 163 зворот, а. с. 164) суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль.
Згідно наданих стороною відповідача доказів загальний час безперервного перебування ОСОБА_1 визначеного пунктом 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» терміну не перевищував.
У постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 308/2268/16-ц сформульовано позицію, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.
Таким чином, на думку суду, подані стороною відповідача докази не свідчать про відсутність у нього можливості надати допомогу повнолітньому сину на період навчання, оскільки він на момент лікування був військовослужбовцем Збройних Сил України.
Натомість досліджені у судовому засіданні докази щодо грошового забезпечення відповідача ОСОБА_1 свідчать про те, що з серпня 2022 року він отримував дохід, як військовослужбовець, що дає йому змогу надавати матеріальну допомогу синові, який продовжував навчання.
Нормами статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Судом ураховується, що із відповідача на користь позивачки вже стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 05.12.2022 року і до досягнення старшої дитини повноліття.
З урахуванням викладеного суд уважає, що відповідач мав змогу сплачувати аліменти на утримання сина, який продовжував навчання, в розмірі 1/6 частини всіх доходів щомісячно.
На думку суду, визначення аліментів саме у такій частці не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище та не буде надмірним тягарем для останнього.
Що стосується періоду навчання ОСОБА_3 з 01.04.2024 по 27.06.2024, тобто з моменту його поновлення на навчанні та до закінчення навчального закладу суд вважає за доцільне зазначити таке.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 17.08.2026 за період з лютого 2022 року по червень 2024 року ОСОБА_3 у квітні 2024 року отримав дохід від ТОВ «РІВЕР ВОШ» у сумі 193600,00 грн, а у червні – 92220,00 грн (т. 1, а. с. 174 – 175).
На думку суду, указані суми у повній мірі мали покривати всі потреби ОСОБА_3 , пов`язані з навчанням, ураховуючи те, що його навчання з 01.04.2024 та до його завершення тривало менше трьох місяців. Тобто, потреба ОСОБА_3 у матеріальній допомозі у вказаний період не була необхідною, а тому у цій частині позов до задоволення не підлягає.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що на момент вирішення спору по суті ОСОБА_3 завершив навчання, однак на час надходження до суду даного позову (05 грудня 2022 року) між сторонами існував спір, оскільки спільна дитина сторін – ОСОБА_3 продовжував навчання.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Таким чином, сам по собі факт досягнення дітьми повноліття до ухвалення судом першої інстанції судового рішення по суті спору не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір щодо розміру стягуваних на їх користь аліментів на час звернення позивача до суду із цим позовом.
У такому випадку необхідно з`ясувати чи у зв`язку із цим між сторонами не залишилося неврегульованих питань, та розглянути по суті заявлені позовні вимоги, а у випадку їх необґрунтованості - відмовити у їх задоволенні через безпідставність чи недоведеність згідно із вимогами ЦПК України.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Конституції України).
Право на повагу до приватного і сімейного життя, закріплене зокрема у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини восьма, дев`ята, десята статті 7 СК України).
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 522/3680/22 (постанова від 15 листопада 2023 року).
Оскільки на час звернення позивачки до суду із даним позовом між сторонами існував спір дану справу необхідно розглянути по суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Ураховуючи вищезазначене, суд вбачає підстави для стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дитини, яка продовжувала навчання з моменту звернення до суду з позовом – 05 грудня 2022 року та до припинення ним навчання у зв`язку із відрахуванням – до 13 червня 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Судом установлено та не заперечувалося стороною відповідача, що повнолітній син сторін - ОСОБА_3 перебував у період навчання на утриманні матері – ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, на користь матері є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам сімейного законодавства.
Частиною першою статті 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги слід задовольнити.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2481,00 грн.
Таким чином судовий збір за подання позовної заяви становить 992,40 грн (2481,00 грн х 0,4).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Тобто, позивачка ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору у даній справі.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на зазначене та у зв`язку із частковим задоволенням позову (1/6 замість 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача) судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 661,73 грн на користь держави.
З приводу витрат відповідача на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У судовому засіданні 06 листопада 2026 року представницею відповідачки було заявлено, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
У зв`язку із цим питання понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 141, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Беркута Владислав Леонідович, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки всіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 грудня 2022 року та до припинення навчання – 13 червня 2023 року.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 661 (шістсот шістдесят одна) гривня 73 копійки (Реквізити для зарахування коштів до державного бюджету: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001).
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 .
Представник позивачки – ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_7 .
Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_8 .
Представниця відповідача – ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_9 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_10 .
Повне рішення складено 06 листопада 2026 року.
Суддя Ю.В. Зіненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua