Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №381/3210/26
Суддя: Дубас Т. В.
Справа № 381/3210/26
Провадження № 2/369/14253/26
РІШЕННЯ
Іменем України
06.11.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинський районний суд Київської Дубас Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №2118903 від 24.02.2025 р. в розмірі 13856,00 грн.
В обґрунтування позову посилалось на те, що 24.02.2025 р. між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2118903, відповідно до якого позичальнику надається кредит у розмірі 3500 грн на строк 360 днів.
26.11.2025р. ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір №26-11/25, згідно з яким ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», зокрема і за договором №2118903.
Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав та утворилась заборгованість у розмірі 20331,00 грн, з яких: 3498,98 грн – кредит; 7382,89 грн – проценти на дату відступлення права вимоги; 2974,13 грн – проценти з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості; 6475,00 – пеня/штрафи.
Проте позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 13856,00 грн, з яких: 3498,98 грн – кредит; 10357,02 грн – проценти.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2026 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.07.2026 року направлялася на адресу відповідача.
Заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін не надійшло.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто положення щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно зі ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання , зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом установлено, що 24.02.2025р. між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено кредитний договір №2118903, відповідно до якого позичальнику надається кредит у розмірі 3500 грн на строк 360 днів, встановлений графік платежів, стандартна процентна ставка 1 % в день.
24.02.2025р. ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" надало відповідачу кредит у розмірі 3500 грн.
26.11.2025р. ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір №26-11/25, згідно з яким ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», зокрема і за договором №2118903.
Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, і станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 20331,00 грн, з яких: 3498,98 грн – кредит; 10357,02 грн – проценти, 6475,00 грн. – штраф.
Проте позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 13856,00 грн, з яких: 3498,98 грн – кредит; 10357,02 грн – проценти.
Зазначені обставини підтверджуються: копією кредитного договору №2118903, копією паспорта споживчого кредиту, копією листа ТОВ "ПЕЙТЕК" про перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 3500 грн; копіями розрахунків заборгованості, складених ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»; копією договору факторингу №26-11/25, копією акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників від 26.11.2025.
Факт отримання відповідачем грошових коштів відповідно до умов договору додатково підтверджується відповіддю АТ «Універсал банк» та (випискою по рахунку) з якої вбачається, що 24.02.2025 року о 13:02:10 год. відповідачу ОСОБА_1 було зараховано переказ коштів у розмірі 3500 грн. 00 коп., на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором, необхідно задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2118903 від 24.02.2025 р. у розмірі 13856,00 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 9000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС».
На обґрунтування розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 р.; прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявку на надання юридичної допомоги №1783 від 01.04.2026 р.; витяг з акта №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026р.
Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 3000 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн..
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 2118903 від 24.02.2025 у розмірі 13856 (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн..
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Тетяна ДУБАС
Оригінал: reyestr.court.gov.ua