Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №363/2733/26
Суддя: Олійник С. В.
"03" листопада 2026 р. Справа № 363/2733/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
23 березня 2026 року о 00 год. 05 хв. у м. Вишгороді по вул. Богдана Хмельницького, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Citroen, державний номерний знак НОМЕР_2 , за наявності ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та порушення мови. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що зафіксовано за допомогою нагрудного відеореєстратора. Своїми діями ОСОБА_1 , за версією органу поліції, порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено такі докази:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621743 від 23.03.2026 року,
направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до Вишгородської центральної районної лікарні, у якому відсутній результат огляду у зв`язку із зазначеною відмовою ОСОБА_1 від його проходження
акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому також не зазначено результату огляду у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від його проходження.
повідомлення інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП у Київській області щодо отримання ОСОБА_1 реєстраційного номера облікової картки платника податків.
копія посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 .
витяг з інформаційно-пошукової системи МВС України «Армор» щодо ОСОБА_1
відеозапис із місця події, з якого, за твердженням органу поліції, вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу Citroen та був зупинений працівниками поліції у зв`язку з порушенням комендантської години. При цьому ОСОБА_1 не погодився із зазначеними твердженнями працівників поліції, пояснивши, що комендантська година на той момент ще не розпочалася. Надалі працівники поліції висловили ОСОБА_1 підозру щодо можливого керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд. У відповідь ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, водночас зазначивши, що алкогольних напоїв не вживав. Крім того, на відеозаписах зафіксовано подальшу евакуацію транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Захисником у межах розгляду спорави було подано низку клопотань та заяв, а саме:
клопотання про витребування оригіналів відеозаписів із нагрудного відеореєстратора № 855360 та відповідної технічної документації, у якому адвокат просить суд витребувати від Головного управління Національної поліції в Київській області первинні цифрові відеофайли із збереженням метаданих, контрольні хеш-суми, відомості про створення, копіювання, обробку та передачу файлів, журнали використання бодікамери, а також технічну документацію щодо пристрою, в обґрунтування якого зазначено, що надані до суду відеозаписи не містять достатніх відомостей про їх походження, спосіб копіювання та збереження, що унеможливлює перевірку їх автентичності, цілісності та відсутності стороннього втручання,
про витребування повного архіву відеозаписів за службову зміну екіпажу поліції від 23.03.2026 року, у якому адвокат просить витребувати всі без винятку відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів усіх працівників екіпажу та відеореєстраторів службового автомобіля за весь період несення служби, в обґрунтування якого зазначено, що долучені до справи відеозаписи мають вибірковий характер і не дають можливості встановити повну послідовність подій, перевірити безперервність відеофіксації, з`ясувати причини можливих перерв у записах та встановити, чи не були вилучені окремі фрагменти, які можуть містити відомості на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності,
щодо недопустимості використання відеозаписів як доказів до встановлення їх автентичності та цілісності, у якому адвокат просить суд не брати зазначені відеоматеріали до уваги під час вирішення справи до завершення перевірки їх походження, цілісності та відсутності ознак технічного втручання, в обґрунтування якого зазначено, що стороні захисту не надано оригіналів цифрових файлів, метаданих, серверних журналів та документації щодо використання бодікамер, у зв`язку з чим неможливо встановити, чи є відеозаписи первинними, чи зазнавали вони редагування та чи відповідають фактичному перебігу подій,
про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи відеозаписів, у якому адвокат просить доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та перед експертом пропонується поставити питання щодо оригінальності відеофайлів, наявності ознак монтажу, редагування, перекодування, видалення окремих фрагментів, часових розривів, відповідності метаданих умовам створення файлів та можливості підтвердження їх технічної цілісності, в обґрунтування посилається необхідність, що для встановлення таких обставин потребує спеціальних знань у сфері комп`ютерної техніки та цифрової криміналістики, якими суд не володіє,
заява про виклик та допит свідків, у яких адвокат просить викликати до судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в обґрунтування якої зазначено необхідність з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та забезпечення повного, всебічного й об`єктивного дослідження доказів,
клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, у якому адвокат просить долучити заяву про вчинення кримінального правопорушення, в обґрунтування якого зазначено, що вказаний документ має значення для повного з`ясування обставин справи та підлягає дослідженню судом у сукупності з іншими матеріалами провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 23.03.2026 року його було зупинено працівниками поліції, які не роз`яснили причини зупинки транспортного засобу. Після зупинки працівники поліції провели огляд багажного відділення автомобіля та висловили припущення щодо його перебування у стані алкогольного сп`яніння. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» або у Вишгородській центральній районній лікарні, від проходження якого, за його словами, він не відмовлявся. Зазначив, що працівники поліції порушували встановлений порядок спілкування з водієм, не представилися та не повідомили належним чином причину зупинки транспортного засобу. Зокрема, посилання поліцейських на порушення комендантської години він вважав безпідставним, оскільки на момент зупинки до її початку залишалося близько десяти хвилин. Крім того, працівники поліції поводилися агресивно, штовхнули його дівчину ОСОБА_6 , унаслідок чого остання впала та отримала тілесні ушкодження. Також працівники поліції повідомили йому про евакуацію автомобіля до м. Макарова, хоча фактично транспортний засіб було переміщено на тимчасовий майданчик у м. Вишгороді. У зв`язку з цим наступного дня він був змушений самостійно з`ясовувати місцезнаходження свого автомобіля. Також на місце події прибула мати його дівчини ОСОБА_7 , яка мала можливість забрати автомобіль та перегнати його, однак працівники поліції не дозволили їй цього зробити, натомість прийняли рішення про евакуацію транспортного засобу.
Захисник ОСОБА_1 — адвокат Неофіта Д.Б. у судовому засіданні заперечував проти обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та наголошував на необхідності перевірки достовірності доказів, наданих органом поліції. Зокрема, захисником подані клопотання, у якому він просить визнати недопустимими доказами відеозаписи, надані органом Національної поліції, та не брати їх до уваги під час оцінки доказів і вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення до завершення перевірки їх автентичності, цілісності та достовірності.
Поліцейський ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що зупинку транспортного засобу було здійснено під час комендантської години. Також зазначив, що нагрудний відеореєстратор забезпечує безперервну відеофіксацію, однак під час перебування поліцейського у службовому автомобілі та складання протоколу про адміністративне правопорушення бодікамеру було вимкнено. За словами поліцейського, таке припинення відеофіксації не є порушенням порядку складання адміністративних матеріалів, оскільки після складання протоколу його зміст було оголошено ОСОБА_1 із подальшим відновленням відеофіксації. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» ОСОБА_1 відмовився. Крім того, поліцейський пояснив, що автомобіль перешкоджав подальшому руху, у зв`язку з чим було прийнято рішення про його евакуацію.
Поліцейський ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначив, що нагрудний відеореєстратор не здійснює безперервну відеофіксацію з метою збереження заряду акумулятора. Водночас він заперечив факт редагування відеозаписів та пояснив, що можливість доступу до записів з метою їх коригування або зміни відсутня.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що їй зателефонувала донька ОСОБА_6 та попросила приїхати й перегнати автомобіль ОСОБА_1 після його зупинки працівниками поліції. За словами свідка, зупинка транспортного засобу відбулася приблизно за десять хвилин до початку комендантської години. Прибувши на місце події, вона не помітила у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. Вона мала намір сісти за кермо його автомобіля та перегнати його, однак працівники поліції перешкодили цьому, після чого транспортний засіб було евакуйовано. Також свідок зазначила, що поведінка працівників поліції стосовно присутніх осіб була агресивною.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вони з ОСОБА_1 були зупинені працівниками поліції, які повідомили про порушення комендантської години, хоча на момент зупинки вона ще не розпочалася. За її словами, працівники поліції не представилися, ставили ОСОБА_1 запитання щодо вживання ним алкогольних напоїв. Крім того, один із працівників поліції штовхнув її, а після прибуття на місце події її матері ОСОБА_7 працівники поліції не дозволили останній забрати автомобіль ОСОБА_1 , натомість здійснили його евакуацію.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що він разом із ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв`язку з нібито порушенням комендантської години. Працівники поліції не представилися, ставили ОСОБА_1 запитання щодо вживання ним алкогольних напоїв та запропонували подихати. ОСОБА_1 відмовився, мотивуючи це тим, що працівники поліції неправомірно зупинили транспортний засіб. При цьому поліцейський зазначав про наявність у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 заперечував факт вживання алкогольних напоїв, однак працівники поліції прийняли рішення про евакуацію автомобіля. Крім того, свідок бачив, що на місце події прибула мати ОСОБА_6 , яка мала можливість забрати автомобіль, проте працівники поліції не дозволили їй цього зробити та здійснили евакуацію транспортного засобу. Працівники поліції поводилися агресивно.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а у випадках, передбачених законом, — у закладі охорони здоров`я.
Під час проведення огляду особи поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису є складовою доказової бази у справі.
Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, у разі встановлення у водія ознак відповідного стану поліцейський направляє його на медичний огляд до закладу охорони здоров`я.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лікарем, який має право на його проведення. У разі відмови водія від проходження огляду така відмова фіксується у присутності поліцейського із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою захисника та реалізовувати інші права, передбачені законом.
Суд враховує, що склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною першою статті 130 КУпАП, у частині відмови від проходження огляду є самостійним складом правопорушення. Для притягнення особи до відповідальності за цією нормою не потребується встановлення фактичного перебування водія у стані наркотичного чи іншого сп`яніння.
Предметом доказування у такій справі є встановлення факту керування транспортним засобом, наявності законної вимоги працівника поліції пройти огляд у встановленому порядку та факту відмови водія від такого огляду.
Судом встановлено, що працівники поліції мали передбачені законом підстави для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, оскільки у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які зафіксовані в акті огляду, направленні на медичний огляд та відеозаписі на бодікамеру. Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, роз`яснено порядок його проходження та правові наслідки відмови від виконання такої вимоги.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була зафіксована за допомогою технічного засобу відеозапису, що відповідає вимогам статті 266 КУпАП та положенням спеціального нормативного регулювання.
Відповідно до статті 251 КУпАП досліджені судом докази протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, направлення на медичний огляд, відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції та інші матеріали справи є належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення обставин події.
Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності.
Оцінюючи доводи ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Неофіти Д.Б., викладені у письмових запереченнях та клопотаннях, суд зазначає наступне.
Сторона захисту заперечувала проти використання відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції як доказів у справі, посилаючись на відсутність оригінальних цифрових файлів, метаданих, контрольних хеш-сум, серверних журналів, а також на неможливість перевірити цілісність, автентичність та повноту наданих відеоматеріалів. Крім того, захисником заявлено клопотання про витребування повного архіву відеозаписів за службову зміну екіпажу поліції, журналів використання бодікамер, технічної документації щодо відеореєстратора № 855360, а також про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи відеозаписів.
Суд не погоджується з наведеними доводами з огляду на таке.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані можуть встановлюватися, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Суд звертає увагу, що стороною захисту не наведено конкретних об`єктивних даних, які б свідчили про фактичне редагування, монтаж, видалення окремих фрагментів або інше стороннє втручання у відеозаписи, долучені до матеріалів справи.
Саме по собі припущення про можливість технічного втручання у відеофайли, без наведення конкретних обставин, які підтверджують таке втручання, не може бути достатньою підставою для автоматичного виключення відповідних доказів із матеріалів справи.
Разом з тим судом досліджено надані органом поліції відеозапис, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу Citroen, д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції, після чого останні повідомили йому про наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд. З відеозапису також убачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак останній відмовився від проходження такого огляду, зазначивши, що алкогольних напоїв не вживав. Також, відповідно до пояснень поліцейських Шевчука В.А. та ОСОБА_9 , наданих у судовому засіданні, нагрудні відеореєстратори не здійснюють безперервну відеофіксацію протягом усього часу несення служби, що пов`язано, зокрема, із необхідністю збереження заряду акумулятора. Водночас поліцейські заперечили факт редагування наданих до суду відеозаписів. Сам по собі факт того, що відеореєстратор не здійснював безперервну відеофіксацію протягом усієї службової зміни, не свідчить про те, що конкретні відеофрагменти, які безпосередньо стосуються події адміністративного правопорушення, були змонтовані або змінені. Положення пункту 5 розділу II Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, регулюють порядок застосування технічних засобів відеофіксації працівниками поліції.
Оцінюючи відеозаписи досліджені судом у сукупності з іншими доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621743 від 23.03.2026 року, направленням на медичний огляд, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, копією посвідчення водія та іншими матеріалами справи.
Під час судового розгляду заявлені стороною захисту клопотання про витребування відеозаписів та технічної документації, призначення експертизи, визнання відеозаписів недопустимими доказами, виклик свідків та долучення додаткових доказів були розглянуті судом і відхилені як необґрунтовані, оскільки суд не встановив достатніх підстав для їх задоволення.
Суд також враховує, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були допитані у судовому засіданні, їхні показання досліджені та оцінені судом у сукупності з іншими доказами. Покази свідків щодо відсутності у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не спростовують факту відмови від проходження огляду, оскільки для кваліфікації дій за частиною першою статті 130 КУпАП у цій частині не вимагається встановлення фактичного перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Так само заперечення ОСОБА_1 щодо причини зупинки транспортного засобу, поведінки працівників поліції та обставин евакуації автомобіля не спростовують факту керування ним транспортним засобом та необхідності перевірки наявності законних підстав для направлення на огляд. Посилання на те, що ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, також не спростовує інкримінованого йому правопорушення, оскільки відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП у цьому випадку настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та порушення мови, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Факт пропозиції пройти огляд та відмови від його проходження підтверджується дослідженими відеоматеріалами та іншими матеріалами справи.
Таким чином, суд доходить висновку, що наведені стороною захисту доводи не спростовують установлених обставин та не дають підстав для визнання наданих органом поліції доказів недопустимими, і таким чином суд відхиляє клопотання захисника про визнання відеозаписів недопустимими доказами, про виключення їх із доказової бази, про витребування повного архіву відеозаписів за службову зміну, серверних журналів та технічної документації, а також про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, оскільки не встановлено об`єктивних обставин, які б свідчили про необхідність вчинення зазначених процесуальних дій для правильного вирішення справи.
Оцінюючи всі зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення обставин адміністративного правопорушення та доведеності вини ОСОБА_1 .
За таких обставин суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а його вина у вчиненні зазначеного правопорушення доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
Обставин, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.
З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, ступеня його суспільної небезпеки, даних про особу правопорушника, а також з урахуванням вимог статей 23, 33 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Матеріали справи не містять відомостей про належність ОСОБА_1 до категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору, у зв`язку з чим із нього підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя С.В. Олійник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua