Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №462/6927/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/6927/26 Головуючий у 1 інстанції: Пилип`юк Г.М.

Провадження № 33/811/1779/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року. Львівський апеляційний суд у місті Львові в складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., з участю захисника Олешка Т.О., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Олешка Т.О. на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 21 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

встановив:

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 21.09.2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду ОСОБА_2 23.06.2026 року о 21 год. 40 хв. на вул. Левандівська (прив`язка до вул. Естонська) у м.Львові, керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, при наближенні до нерегульованого пішоходного переходу позначеного дорожніми знаками та дорожньою розміткою не зменшив швикість та не зупинився, щоб дати дорогу та можливість завершити перехід проїздної частини дороги пішоходу ОСОБА_1 , внаслідок чого допустив наїзд на останню, чим порушив вимоги п.п.2.3.б, 18.1 Правил дорожнього руху в результаті чого ОСОБА_1 зазнала пошкодження елементів зовнішнього одягу та матеріальних збитків.

На дану постанову захисник Олешко Т.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції змінити в частині накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

На підтримання апеляційних вимог апелянт вказує на те, що суд першої інстанції необґрунтовано наклав на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке накладено з порушенням вимог ст.33 КУпАП та судом не враховано того, що він повністю визнає вину та щиро розкаюється, усвідомлює протиправність скоєного, не покинув місця ДТП, не перебував в стані сп`яніння, матеріальна шкода буде відшкодована потерпілій на підставі полісу страхування цивільно-правової відповідальності, наслідки є нетяжкими, а саме отримання потерпілою легких тілесних ушкоджень.

Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому зазначає, що ОСОБА_2 не був повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції, перебував за кордоном, копію оскаржуваного рішення ОСОБА_2 отримав лише 05.10.2026 року, а тому вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження.

Розглянувши матеріали справи №462/6927/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника в підтримання апеляційних вимог, та потерпілої, яка заперечила апеляційні вимоги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Водночас при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 суддя місцевого суду не в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і не обґрунтовано застосував найсуворіше стягнення, передбачене санкцією ст.124 КУпАП, а саме позбавлення права керування транспортними засобами.

Так, слід погодитись із доводами апеляційної скарги про те, що під час даного ДТП немає обтяжуючих факторів, таких як перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, дані про те, що ОСОБА_2 раніше притягувалася до відповідальності відсутні, повністю визнав свою вину у скоєному, зокрема те, що був неуважним до дорожньої обстановки, що склалася, а також характер трудової діяльності ОСОБА_2 , в тому числі постійним перевезення вантажів військового призначення (підтверджується наданою захисником довідкою), зумовлює необхідність пересування з використанням транспортного засобу.

Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, застосоване відносно ОСОБА_2 , з огляду на вказані обставини, є надто суворим.

Усі вищеперераховані фактори дають обґрунтовані та вагомі підстави апеляційному суду змінити постанову суду першої інстанції в частині пом`якшення накладеного адміністративного стягнення, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_2 стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Поновити захиснику Олешку Т.О. строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Олешка Т.О. задоволити.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 21 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.