Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №308/6429/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/6429/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шевчука В.В.,

суддів Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.,

з участю секретаря Авдєєвої К.Т.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача Дудурич І.В.,

представника відповідача Галімон Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 липня 2026 року (суддя Данко В.Й.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжнародної благодійної організації Благодійний Фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

В квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Міжнародної благодійної організації Благодійний Фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позов мотивувала тим, що між нею та відповідачем було укладено строковий трудовий договір від 29.12.2025.

Підпунктом 1.3. Договору передбачено, що працівнику встановлюється випробувальний термін 3 (три) місяці. На період випробування на працівника поширюється законодавство про працю.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що його сторони погодили строк дії трудового договору з 05.01.2026 по 31.12.2026 включно.

29.12.2025 позивачку ознайомлено із внутрішніми нормативними документами МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, зокрема, із Правилами внутрішнього трудового розпорядку Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна, Положенням про оплату праці працівників Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна та з Положенням про конфіденційну інформацію МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна.

29.12.2025 позивачкою підписано зобов`язання про нерозголошення конфіденційної інформації Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі містечка» Україна, за якою вона взяла на себе зобов`язання на період трудових відносин з Фондом (його правонаступником) та протягом 5 років після їх закінчення не розголошувати, серед іншого, відомості, що становлять конфіденційну інформацію Фонду, які будуть їй довірені або стануть їй відомі під час виконання трудових обов`язків або іншим чином, і які вказані в Положенні Фонду, затвердженому наказом директора від 28.03.2017 р. № 12-ОД.

01.04.2026 позивачку повідомлено про наступне звільнення листом від 01.04.2026, у якому стверджується, що протягом випробувального терміну (з 05.01.2026 по 04.04.2026) було виявлено невиконання позивачкою умов трудового договору та недотримання підписаного нею зобов`язання про нерозголошення конфіденційної інформації Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі містечка» Україна, що підтверджено її письмовими поясненнями.

Вважаючи своє звільнення незаконним, оскільки відповідачем не доведено невідповідність її займаній посаді, позивач звернулася до суду та просила поновити її на роботі в Міжнародній благодійній організації Благодійному фонді «СОС Дитячі Містечка» Україна з дати звільнення на посаді бухгалтера та стягнути з Міжнародної благодійної організації Благодійного фонду «СОС Дитячі Містечка» Україна на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 липня 2026 року позов задоволено .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера в Міжнародній благодійній організації Благодійний Фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна.

Стягнуто з Міжнародної благодійної організації Благодійний Фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.04.2026 по 16.07.2026 у розмірі 220 942,54 грн із проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, ухвалено допустити до негайного виконання з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнуто з Міжнародної благодійної організації Благодійний Фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна на користь держави судовий збір у розмірі 2 832,50 грн.

В апеляційній скарзі Міжнародна благодійна організація «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна просить скасувати оскаржуване рішення від 16 липня 2026 року, ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що суд першої інстанції встановив і це не заперечувалось жодною із сторін спору, що позивачка допустила порушення вимог трудового договору у частині дотримання конфіденційності та допустила дистанційну роботу в сторонньому офісі без попереднього погодження з відповідачем, що було виявлено 19.03.2026 - у період випробувального терміну.

Таким чином, суд першої інстанції погодився, що обставини, на які посилається відповідач як на підставу своїх заперечень проти позову, є підтвердженими.

Тобто, підсумовуючи позицію суду, у процесі розгляду було встановлено факт порушення позивачкою зобов`язань, встановлених трудовим договором, і суд погодився з тим фактом, що відповідач загалом мав підстави для звільнення позивачки, оскільки позивачка припустилась ряду порушень у період випробувального терміну, питання лише: за якою саме нормою КЗпП.

Суд вважав, що позивачка допустила порушення не власне трудового договору, а правил внутрішнього трудового розпорядку і саме тому мала бути звільнена у порядку дисциплінарного стягнення за п. 14 ст. 40 КЗпП.

Така позиція суду суперечить встановленим обставинам справи і нормам матеріального права.

Письмовий трудовий договір, підписаний сторонами спору містить прямі зобов`язання позивачки: 1. працювати дистанційно з місця, яке погоджене із відповідачем (якщо це не офіс відповідача або місця проживання позивачки); 2. не розголошувати конфіденційну інформацію; 3. дотримуватись внутрішніх нормативних актів відповідача.

В даному випадку мова йде про пряме порушення позивачкою умов трудового договору у період випробувального терміну.

Правила, які містять положення, зокрема, про зобов`язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом та про умови роботи з конфіденційною інформацією, для цілей п. 14 ч. 1 ст. 40 КЗпП, мають бути частиною затверджених загальними зборами трудового колективу правил внутрішнього трудового розпорядку.

Положення про конфіденційну інформацію відповідача, затверджене наказом директора МБО «БФ «СОС «Дитячі Містечка» Україна від 28.03.2017 № 12-ОД (копія долучена до матеріалів справи) не є частиною чи додатком правил внутрішнього трудового розпорядку відповідача і не містить жодних зазначень про це. Це Положення є самостійним локальним нормативно-правовим актом відповідача, затвердженим наказом директора, а не рішенням загальних зборів трудового колективу.

Разом з тим, саме трудовий договір, укладений між позивачкою і відповідачем містить прямі умови щодо заборони розголошення конфіденційної інформації (пп. 3.1.12, 7.5., 7.6.).

Разом з тим в даному випадку має місце ситуація, коли роботодавець у період випробувального терміну виявив ряд недоліків у роботі працівника - це і систематичне недотримання режиму конфіденційності, і недотримання умов трудового договору щодо дистанційної роботи, і ряд недоліків у бухгалтерському обліку, і, що головне, неготовність працівника визнавати свої недоліки і виправляти їх, а, натомість, агресивна реакція на всі зроблені зауваження.

Роботодавець мав всі підстави вважати, що такий працівник не зможе надалі ефективно виконувати доручену йому роботу на посаді, на яку його прийнято.

Саме для таких випадків законодавцем і запроваджено інститут випробувального терміну.

Відповідачем було зафіксовано невідповідність службовою запискою безпосереднього керівника позивачки, запитом пояснень, письмовими поясненнями позивачки та повідомленням про наступне звільнення.

Крім того апелянт зазначив, що у рішенні суду першої інстанції було неправильно розраховано розмір середнього заробітку за період вимушеного прогулу, оскільки визначено 74 робочі дні, хоча позивач працювала 70 робочих днів.

Відповідно до графіку робочого часу на 2026 рік працівників МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна у період з 05.04.2026 по 16.07.2026 працівники організації мали 70 робочих днів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Дудурич І.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 липня 2026 року без змін.

Вказує, що якщо працівник вчинив проступок (наприклад, не погодив місце роботи чи порушив локальне положення), роботодавець зобов`язаний діяти виключно в межах інституту дисциплінарної відповідальності (статті 147-149 КЗпП України).

Скаржник у скарзі посилається на практику, зазначаючи, що обов`язки працівника можуть визначатися безпосередньо письмовим трудовим договором, а відсутність посадової інструкції не впливає на правомірність оцінки невідповідності.

Такий висновок вважає юридично безпідставним та таким, що суперечить нормативно-правовим актам у сфері регулювання праці.

Без офіційно затвердженої посадової інструкції бухгалтера, у МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна був відсутній правовий еталон для порівняння якості роботи ОСОБА_1 , що робить висновок про «незадовільний результат випробування» повністю суб`єктивним.

Роботодавець позбавлений можливості довести факт незадовільного виконання Позивачкою її обов`язків, оскільки самі ці обов`язки не були юридично визначені та доведені до відома працівника у встановленому законом порядку.

Щодо доводів відповідача про нібито неналежне ставлення позивачки до обов`язків у грудні 2025 року вказує, що скаржник посилається на Наказ № 1646-АГ від 11.12.2025 року та стверджує, що позивачка не з`явилася для проведення інвентаризації майна Ужгородського ЦУС, що нібито викликало у роботодавця «сумніви щодо її компетентності».

Якщо у роботодавця існували претензії щодо виконання Наказу № 1646-АГ у грудні 2025 року, він мав право діяти виключно в межах статей 147-149 КЗпП України (затребувати пояснення та накласти дисциплінарне стягнення). Проте жодних стягнень до позивачки застосовано не було, а натомість Фонд уклав із нею новий трудовий договір на 2026 рік, чим підтвердив відсутність претензій.

Будь-які події, що мали місце до 05.01.2026 року (дата початку поточного випробувального строку), не можуть бути правовою підставою для звільнення за результатами цього випробування. Роботодавець, підписуючи новий договір, уже здійснив акцепт кваліфікації працівника на момент прийому. Використання фактів з минулої діяльності свідчить про упередженість і порушення презумпції добросовісності працівника.

Відповідач прямо визнає у тексті Пояснень, що вказані обставини не були виявлені під час проходження нею випробувального терміну. Відповідно до ст. 28, п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, підставою для звільнення є незадовільний результат випробування, який встановлюється та фіксується роботодавцем виключно в період випробування.

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Галімон Н.А. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити із наведених у ній підстав.

Позивач та її представник заперечили проти апеляційної скарги, просили рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 липня 2026 року залишити без змін з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши доповідь судді, доводи сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами ч.ч.1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачкою та відповідачем укладено строковий трудовий договір від 29.12.2025.

Згідно з п.п. 1.1. цей договір є строковим трудовим договором згідно з чинного законодавства. В усьому, що не передбачено даним Договором, Сторони керуються чинним трудовим законодавством України.

Відповідно до п.п. 1.2. на відносини Сторін за цим Договором поширюється дія Кодексу законів про працю України, інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про захист персональних даних», а також умови цього Договору, що не суперечать законодавству про працю.

Підунктом 1.3. Договору визначено, що цей Договір є угодою між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цим Договором, Посадовою інструкцією бухгалтера, письмовими наказами роботодавця в разі розширення меж посадових обов`язків, дотримуючись внутрішніх нормативних документів (політик, процедур тощо) роботодавця та організації в цілому, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові; а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, і угодою сторін.

Підунктом 1.7. Договору передбачено, що працівнику встановлюється випробувальний термін 3 (три) місяці. На період випробування на працівника поширюється законодавство про працю.

Відповідно до пп. 3.1.1. Договору працівник зобов`язаний особисто, добросовісно та в повному обсязі виконувати роботу, передбачену Договором, його посадовою інструкцією, наказами та розпорядженнями роботодавця (у т.ч. наданими засобами інформаційно-телекомунікаційних мереж: службовий телефон (у т.ч. мобільний), службова пошта (e-mail) тощо), а також внутрішніми нормативними документами (положення, політики, процедури тощо Міжнародної організації СОС Дитячі містечка) роботодавця та організації в цілому.

За змістом п.п.3.1.2. Договору працівник зобов`язаний використовувати комп`ютерне обладнання та інші ресурси (у т.ч. службову електронну пошту (e-mail) ІНФОРМАЦІЯ_1) роботодавця виключно в службових цілях.

Згідно з п.п. 3.1.12 Договору працівник зобов`язаний не розголошувати конфіденційну інформацію та нести встановлену чинним законодавством України відповідальність за її розголошення.

Відповідно до п.п. 4.1.- 4.5. Договору норма тривалості робочого часу, час початку і закінчення роботи та перерви для відпочинку і харчування працівнику встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) та графіком роботи при 40-годинному робочому тижні на відповідний календарний рік. У дні дистанційної роботи тривалість робочого часу відповідає нормі робочого часу відповідного робочого дня, згідно пункту 4.2. ПВТР та графіку роботи при 40-годинному робочому тижні на відповідний календарний рік.

Для виконання працівником своїх посадових обов`язків, йому встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з нормованим робочим днем та двома вихідними днями у суботу та неділю.

Для виконання посадових обов`язків працівнику визначено основне робоче місце в офісному приміщенні роботодавця за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 6, секція 3.

У випадках необхідності, працівнику надається можливість працювати за межами офісу(дистанційно): виїздити та працювати в офісних приміщеннях підрозділів Асоціації, в інших місцях за межами офісу роботодавця з обов`язковим попереднім погодженням з роботодавцем місця своєї роботи, а також вдома.

За виконання посадових обов`язків згідно з цього Договору працівнику встановлюється посадовий оклад в розмірі 62 700 грн. на місяць.

Згідно з п.п. 6.4. Договору у випадку виявлення розголошення працівником конфіденційної інформації організації, працівник підлягає негайному звільненню з дотриманням порядку, передбаченого Кодексом законів про працю України.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що його сторони погодили строк дії трудового договору з 05.01.2026 по 31.12.2026 включно.

За пунктом 7.2. цього Договору відповідний Договір набирає чинності з 05.01.2026 по 31.12.2026 включно.

29.12.2025 позивачку ознайомлено із внутрішніми нормативними документами МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, зокрема, із Правилами внутрішнього трудового розпорядку Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна, Положенням про оплату праці працівників Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» України та з Положенням про конфіденційну інформацію МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна.

Положення про конфіденційну інформацію МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна затверджено наказом від 28.03.2017 №12-ОД та введено його з 01.04.2017.

29.12.2025 позивачкою підписано зобов`язання про нерозголошення конфіденційної інформації Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі містечка» України, за якою вона взяла на себе зобов`язання на період трудових відносин з Фондом (його правонаступником) та протягом 5 років після їх закінчення не розголошувати, серед іншого, відомості, що становлять конфіденційну інформацію Фонду, які будуть їй довірені або стануть їй відомі під час виконання трудових обов`язків або іншим чином, і які вказані в Положенні Фонду, затвердженому наказом директора від 28.03.2017 р. № 12-ОД.

Наказом №94-ОС від 04 квітня 2026 року позивачку звільнено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 40 та ст. 28 КЗпП України у зв`язку зі встановленою невідповідністю займаній посаді протягом строку випробування.

Таким чином, підставою для звільнення позивачки із займаної посади стала її невідповідність займаній посаді протягом строку випробування.

Надаючи правову оцінку законності звільнення ОСОБА_1 із займаної посади колегія суддів враховує наступне.

Згідно із ч.ч. 1,2 статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Згідно із ст. 28 КЗпП коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.

Із наявного в матеріалах справи повідомлення про наступне звільнення від 01.04.2026 слідує, що протягом випробувального терміну (з 05.01.2026 по 04.04.2026) було виявлено невиконання позивачкою умов трудового договору та недотримання підписаного нею зобов`язання про нерозголошення конфіденційної інформації Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі містечка» Україна, що підтверджено її письмовими поясненнями (а.с.45).

Відповідно до п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України, який слугував підставою для звільнення позивача передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

З наведеного слідує, що роботодавець не може звільнити працівника тільки на підставі сласного бажання. Невідповідність роботі має бути документально підтвердженою (актами про невиконання завдань, письмовими звітами безпосереднього керівника, службовими записками тощо).

Оскільки саме посадова інструкція регламентує статус працівника та визначає його конкретні завдання й обов`язки, а тому, звільняючи позивача з роботи за п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України, відповідач повинен довести зв`язок між діями працівника та конкретними порушенням посадових обов`язків.

Із дослідженого трудового договору видно, що останній не містить посадових обов`язків бухгалтера.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердила, що позивача з посадовою інструкцією бухгалтера не ознайомлювали, оскільки така була відсутня у період випробувального терміну.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера на підставі п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Порушення позивачем трудового договору в частині не розголошувати конфіденційну інформацію (п.п. 3.1.12 Договору) та порушення Положення про конфіденційну інформацію МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, за їх наявності, могли бути підставою для звільнення працівника за п. 14 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

З огляду на викладене, висновки суду про незаконність звільнення ОСОБА_1 є обгрунтованими.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина 2 статті 235 КЗпП України).

Судом першої інстанції визначено, що у період з 05.04.2026 по день ухвалення судом рішення про поновлення 16.07.2026, було 74 робочі дні.

Разом із тим, згідно із графіком робочого часу на 2026 рік, працівників МБФ «Благодійна організація «СОС Дитячі Містечка» Україна при 40 годинному робочому тижні, з врахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», працівники організації , у період з 05.04.2026 року по 16.07.2026 року мали 70 робочих днів.

За таких обставин, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахуванням вірно встановленого середньоденного заробітку складає 208 999,70 грн (70*2985,71).

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку із проведенням невірного розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішення суду в цій частині підлягає зміні. В іншій частині спірне рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 липня 2026 року змінити виклавши абзац другий резолютивної частини в редакції цієї постанови.

Стягнути з Міжнародної благодійної організації Благодійний Фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна код ЄДРПОУ 34183275 місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 6 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.04.2026 по 16.07.2026 у розмірі 208 999,70 грн із проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.11.2026.

Головуючий

Судді