Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №644/12131/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/12131/26

Провадження № 2/644/6910/26

04.11.2026

РІШЕННЯ

іменем України

04 листопада 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Рибалка В.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У позові ОСОБА_1 просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.09.2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), а/з № 4209. Окрім того, ОСОБА_1 просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що спільне життя сторін фактично припинено, подружні відносини між сторонами не підтримуються, спільного господарства не ведеться. Дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні, а відповідач належного та регулярного матеріального утримання на дитину добровільно не надає.

Ухвалою суду від 19.10.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка у позові виклала прохання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги позивачки визнав.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 18.09.2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), а/з № 4209.

Від спільного життя сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя сторін фактично припинено, подружні відносини між сторонами не підтримуються, спільного господарства не ведеться. Дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні, а відповідач належного та регулярного матеріального утримання на дитину добровільно не надає.

Ці обставини визнані відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на встановлені судом обставини, фактичні взаємини подружжя, а саме: відсутність взаєморозуміння, припинення ведення сторонами спільного господарства та припинення шлюбно – сімейних стосунків, суд убачає всі підстави для розірвання шлюбу, оскільки стосунки, які існують між позивачем та відповідачем формальні, виключають можливість збереження шлюбу в його дійсному розумінні та сенсі, а також суперечать інтересам позивачки, що має істотне значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов’язок матері і батька.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Із роз’яснень, які містяться в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Положеннями частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Ураховуючи, що дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, а відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини надає не в достатньому розмірі, з огляду на приписи ч. 3 ст. 181 СК України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивачки сплачену суму судового збору, а також судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 84, 212 ЦПК України, ст. ст. 110 – 112, 180, 181,182, 183, 191 СК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , зареєстрований 18.09.2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), а/з № 4209.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.09.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.В. Шевченко