Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №681/1484/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Суд: Полонський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №681/1484/26

Суддя: Горгулько Н. А.

Справа № 681/1484/26

Провадження № 2/681/1392/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 листопада 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді Горгулько Н.А.

розглянувши в м. Полонному за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У вересні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту №556445-КС-002 від 03.10.2025, яка становить 76 539,61 грн та складається з: 24 777,60 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 37 101,72 грн - сума прострочених платежів по процентах, 3 264,54 грн - сума прострочених платежів за комісією, 11 395,75 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що 03.10.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено договір №556445-КС-002 про надання кредиту (далі - Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, що підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4 000 грн на засадах строковості, поворотності та платності.

Крім того, 17.01.2026 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, за якою відповідач отримав додатково кредит в сумі 11 000 грн, а 06.02.2026 - Додаткову угоду №2, за якою відповідач отримав додатково кредит в сумі 11 000 грн.

Сторони договору визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування.

Товариством 03.10.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту. Того ж дня відповідач прийняв (акцепт) пропозицію щодо укладення договору на умовах, визначених офертою. Товариство направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений відповідачем в анкеті. Аналогічним чином шляхом обміну електронними повідомленнями та використання одноразових ідентифікаторів були укладені Додаткові угоди №1 та №2.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту та додатковими угодами виконало та надало позичальнику грошові кошти в загальному розмірі 26 000 грн, переказавши їх на банківську карту позичальника, яка була вказана ним у анкеті.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 12.10.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.

Копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено позивачем цінним листом 23.09.2026.

ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою місця проживання судом надсилалась копія ухвали про відкриття провадження, конверт з вкладенням повернутий на адресу суду з довідкою відділення Укрпошти від 17.10.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак за положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відправлення вважається врученим. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, яка викладена в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 03.10.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №556445-КС-002 про надання кредиту з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.21-30).

Відповідно до п.2.1 договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 4 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Строк, на який надається кредит - 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: 1% в день, фіксована, яка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Комісія за видачу кредиту становить 800 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту. Загальний розмір наданого кредиту: 4 000 грн. Строк дії договору: до 20.03.2026.

17.01.2026 між сторонами укладено Додаткову угоду №1, згідно з якою кредит збільшується на 11 000 грн, а строк кредитування продовжується на 106 днів. Комісія за надання додаткової суми кредиту становила 2 200 грн (а.с. 55 зворот - 56).

Також 06.02.2026 укладено Додаткову угоду №2, за якою кредит збільшено ще на 11 000 грн з комісією 2 200 грн, а строк дії договору продовжено до 24.07.2026 (а.с. 64-65).

Сторонами в договорі кредиту та додаткових угодах погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1924, при цьому Паспорт споживчого кредиту від 03.10.2025 був підписаний ідентифікатором UA-9436. Додаткова угода №1 підписана ідентифікатором UA-0256 (Паспорт споживчого кредиту до неї - UA-7152). Додаткова угода №2 підписана ідентифікатором UA-5259 (Паспорт споживчого кредиту до неї - UA-2138).

Також позивачем надано копію пропозиції укласти договір (оферту) №556445-КС-002 про надання кредиту від 03.10.2025 (а.с. 31- 41), копію прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення договору від 03.10.2025 (а.с. 42-51), а також відповідні пропозиції та акцепти щодо Додаткових угод №1 від 17.01.2026 та №2 від 06.02.2026 (а.с. 57-60, 66-67).

До вказаного договору додані Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», візуальні форми послідовності дій клієнта та анкета клієнта (а.с. 68-70).

З візуальних форм послідовності дій клієнта щодо укладення Договору про надання кредиту та Додаткових угод №1 та №2 вбачається детальний хронологічний порядок дій, здійснений сторонами в інформаційно-телекомунікаційній системі https://my.tpozyka.com/ щодо їх поетапного підписання та акцептування.

Відповідно до витягу з анкети ОСОБА_1 з інформаційно-телекомунікаційної системи https://my.tpozyka.com/, відповідачем вказано персональні дані, а також номер телефону НОМЕР_1 та номер банківської картки для перерахунку коштів № НОМЕР_2 .

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту та додатковими угодами виконало та надало позичальнику грошові кошти в загальному розмірі 26 000 грн. Зокрема, надання первісної суми кредиту в розмірі 4 000 грн підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення успішного переказу грошових коштів від 03.10.2025 о 17:34 на банківську картку позичальника. Надання додаткових кредитних коштів також підтверджується підтвердженнями ТОВ «ПрофітГід» від 17.01.2026 на суму 11 000 грн та від 06.02.2026 на суму 11 000 грн (а.с.71-73).

Згідно з інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали про витребування доказів, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку за даними виписки по вказаному рахунку було перераховано кошти 03.10.2026 в сумі 4 000 грн, 17.01.2026 в розмірі 11 000 грн та 06.02.2026 в сумі 11 000 грн.

Відповідно до наданих позивачем довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 09.09.2026 заборгованість за договором №556445-КС-002 становить 76 539,61 грн, що складається з: заборгованості за кредитом - 24 777,60 грн, заборгованості по відсотках - 37 101,72 грн, заборгованості за комісією - 3 264,54 грн, заборгованості по відсотках за ст.625 ЦКУ - 11 395,75 грн. Як вбачається з розрахунку заборгованості, позичальником було здійснено часткове погашення кредиту на загальну суму 16 229,45 грн (а.с. 14-17).

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ч. 1 ст. 204 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За положеннями абз. 2 ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено у ч.1 ст.1048 ЦК України, норми якої в силу ч.2 ст.1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір є двосторонньою угодою і має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит (певну грошову суму) та набуває право вимоги на повернення наданих грошових коштів і сплати процентів, а позичальник несе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів.

Тобто, кредитний договір є відплатним, тому позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Приписами ст.12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Як зазначено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як зазначено у ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У ч.1 ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що кредитний договір та Додаткові угоди підписані сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису зі сторони позивача та електронного підпису одноразовим ідентифікатором зі сторони відповідача, про що свідчать умови Договору та візуальні послідовності дій в інформаційно-телекомунікаційній системі, а тому правочини є укладеними.

За положеннями пункту 11.4.4 договору №556445-КС-002 про надання кредиту від 03.10.2025, позичальник підтвердив, що він ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє їх суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором та надав відповідачу кредитні кошти в узгодженому розмірі, однак ОСОБА_1 кредит не повернув, проценти та комісії не сплатив у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

ОСОБА_1 відзив на позов не подав, викладені позивачем в позовній заяві обставини належними та допустимими доказами не спростував, доказів повної сплати заборгованості за кредитним договором суду не надав.

Сукупністю досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, доведено наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства в частині стягнення суми основного зобов`язання за вищевказаним кредитним договором в розмірі 24 777,60 грн, процентів за користування кредитними коштами в розмірі 37 101,72 грн, які нараховані в межах узгодженого сторонами строку кредитування та комісії в сумі 3 264,54 грн.

Перевіряючи правомірність нарахування заборгованості за відсотками за ст. 625 ЦК України за кредитним договором №556445-КС-002 від 03.10.2025 суд виходить з такого.

У розділі 7 Договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 відсотка від неповернутої Позичальником суми Кредиту.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, яка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 11 395,75 грн заборгованості по відсотках за ст. 625 ЦК України, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 65 143,86 грн.

Виходячи з часткового задоволення позовних вимог на 85,11% відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 266,00 грн.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).

У пункті 44 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026, рахунок-фактури № 05-556445-КС-002 від 15.05.2026 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР №000217 від 31.08.2017, відповідно до яких витрати на правничу допомогу склали 10 000 грн.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено, не співмірність таких витрат не доведено.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позову, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 8 511 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-283, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №556445-КС-002 про надання кредиту від 03.10.2025, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 24 777,60 грн, суми прострочених платежів по процентах - 37 101,72 грн, суми прострочених платежів за комісією - 3 264,54 грн, а всього становить 65 143 (шістдесят п`ять тисяч сто сорок три) грн 86 коп.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 511 (вісім тисяч п`ятсот одинадцять) грн 00 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: б. Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, поштовий індекс 01133.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Горгулько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua