Суд: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №674/2228/26
Суддя: Барателі Д. Т.
Справа № 674/2228/26
Провадження № 2/674/1664/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
06 листопада 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що з 24 червня 2022 року перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі; сторони мають спільного сина, 2019 року народження. Протягом останніх років стосунки між подружжям розладналися через різне уявлення про шлюбно-сімейні відносини, втрату взаєморозуміння та взаємоповаги; кожен із них живе окремим життям, фізичні та духовні зв`язки між ними втрачено, а сім`я фактично припинила своє існування. Попередні спроби примирення результатів не дали, намірів примиритися з відповідачкою позивач не має, а збереження шлюбу вважає неможливим та таким, що суперечить його інтересам. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами немає. Просить строку на примирення не надавати та шлюб розірвати.
Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, строку на примирення не надавати та зазначив, що проти заочного розгляду справи й ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Причин неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Зважаючи на те, що відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила та відзиву на позов не подала, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, проти чого позивач не заперечує.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини та докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 24 червня 2022 року сторони зареєстрували шлюб у Монастирищенському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 106; дошлюбне прізвище відповідачки – ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2026 року та відомостями актового запису про шлюб із застосунку "Дія".
Сторони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відомостями актового запису про народження № 180 від 17 грудня 2019 року із застосунку "Дія".
Як вбачається з матеріалів справи, спільне життя сторін не склалося, взаєморозуміння та взаємоповагу між ними втрачено, кожен із них живе окремим життям, подружніх стосунків вони не підтримують, а шлюб фактично розпався та має формальний характер. Відповідачка цих обставин не спростувала. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами немає; вимог щодо поділу спільного майна подружжя чи стягнення аліментів у межах цієї справи не заявлено.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України).
Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі, що зумовлює можливість його добровільного розірвання.
Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При цьому, як зазначено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц та від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц, надання подружжю строку для примирення є правом, а не обов`язком суду; суд не може примушувати подружжя проживати разом. З огляду на категоричну позицію позивача щодо небажання зберігати шлюб, безрезультатність попередніх спроб примирення та його прохання строку на примирення не надавати підстави для надання такого строку відсутні.
Наявність у сторін малолітнього сина сама по собі не свідчить про те, що збереження шлюбу, який фактично розпався, відповідає інтересам дитини. Розірвання шлюбу не припиняє прав та обов`язків батьків щодо дитини: відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За таких обставин, враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що подружні стосунки припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме його інтересам, а відповідачка будь-яких заперечень проти розірвання шлюбу не надала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а шлюб між сторонами – розірванню.
За правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 111, 112, 114, 141 СК України, ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 24 червня 2022 року Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 106, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідачка – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Давид БАРАТЕЛІ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua