Суд: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №674/2247/26
Суддя: Барателі Д. Т.
Справа № 674/2247/26
Провадження № 2/674/1670/26
РІШЕННЯ
іменем України
06 листопада 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що з 04 листопада 2017 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають доньку. Спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Шлюбні відносини припинено у травні 2026 року. Подальше спільне життя та примирення позивачка вважає неможливими, намір розірвати шлюб – добровільним і остаточним, а формальне збереження шлюбу – таким, що суперечить її інтересам; відповідач, за її твердженням, також бажає розірвати шлюб. Просить строку на примирення не надавати, шлюб розірвати, а сплачений нею судовий збір з відповідача не стягувати.
Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
15 жовтня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій позов визнав у повному обсязі. Зазначив, що спільне життя сторін не склалося, збереження шлюбу є неможливим, спору щодо майна та виховання дитини між ними немає, а наслідки визнання позову, передбачені ч. 4 ст. 206 ЦПК України, йому відомі та зрозумілі. Просив розглядати справу за його відсутності.
16 жовтня 2026 року позивачка ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання сторони не з`явилися.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини та докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 04 листопада 2017 року сторони зареєстрували шлюб у Дунаєвецькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про що складено актовий запис № 198. Зазначене підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб, долученим до матеріалів справи.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Як вбачається з матеріалів справи, спільне життя сторін не склалося, шлюбні відносини між ними припинено у травні 2026 року, подружніх стосунків вони не підтримують, а шлюб фактично розпався та має формальний характер. Відповідач ці обставини визнав. Вимог щодо поділу спільного майна подружжя, визначення місця проживання дитини чи стягнення аліментів у межах цієї справи не заявлено.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України).
Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі, що зумовлює можливість його добровільного розірвання.
Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При цьому, як зазначено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц та від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц, надання подружжю строку для примирення є правом, а не обов`язком суду; суд не може примушувати подружжя проживати разом. З огляду на категоричну позицію позивачки щодо небажання зберігати шлюб, визнання позову відповідачем, фактичне припинення шлюбних відносин з травня 2026 року і прохання позивачки строку на примирення не надавати підстави для надання такого строку відсутні.
Наявність у сторін малолітньої дитини сама по собі не свідчить про те, що збереження шлюбу, який фактично розпався, відповідає її інтересам. Розірвання шлюбу не припиняє прав та обов`язків батьків щодо дитини: відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. За ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_2 визнав позов особисто, в окремій письмовій заяві, і зазначив, що наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі. Визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, зокрема малолітньої дитини сторін, тому суд його приймає.
За таких обставин, враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що подружні стосунки припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме її інтересам, а відповідач позов визнав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а шлюб між сторонами – розірванню.
За правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За подання позовної заяви позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1331,30 грн, що підтверджується чеком АТ "Укрпошта" № 450640 від 07 жовтня 2026 року. Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачці слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665,65 грн.
Решту судового збору суд залишає за позивачкою, яка в позовній заяві просила не стягувати його з відповідача.
Керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 111, 112, 114, 141 СК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 142, 206, 247, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 04 листопада 2017 року Дунаєвецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 198, розірвати.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 65 коп, сплаченого 07 жовтня 2026 року згідно з чеком АТ "Укрпошта" № 450640.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивачка – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .
Суддя Давид БАРАТЕЛІ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua