Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №607/10891/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №607/10891/26

Суддя: Грицай К. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 Справа №607/10891/26 Провадження №2/607/5322/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

представника позивача Строценя Т.О.,

представника відповідача Братівника І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Строцень Тарас Олегович, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, визначених рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/3008/15-ц від 13.12.2017. Просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування вимог позивач вказує на наступне. На підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.12.2017 з відповідача було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн, до досягнення дитиною повноліття. Вважає визначений розмір аліментів недостатнім для належного забезпечення потреб дитини. Зазначила, що на даний час вона не працевлаштована та не має постійного офіційного джерела доходу, у зв`язку з чим змушена забезпечувати власне існування та належне утримання дитини за рахунок грошових заощаджень, накопичених нею за попередні роки трудової діяльності. Таким чином, матеріальний стан позивача істотно погіршився, а основний тягар фінансового забезпечення дитини фактично покладений виключно на неї. При цьому потреби дитини з віком об`єктивно збільшуються та включають витрати на харчування, лікування, навчання, розвиток, придбання одягу, засобів для навчання та інші необхідні щоденні витрати, що свідчить про недостатність раніше визначеного розміру аліментів у твердій грошовій сумі та необхідність зміни способу їх стягнення на частку від усіх видів доходу відповідача з метою забезпечення належного та достатнього рівня утримання дитини відповідно до її найкращих інтересів.

Крім того, упродовж останніх років ОСОБА_4 потребує постійного медичного нагляду, періодичних обстежень та консультацій лікарів у зв`язку із наявністю проблем із здоров`ям. Таким чином, з огляду на стан здоров`я дитини, витрати на її утримання та забезпечення належного медичного огляду є систематичними та суттєво збільшеними, що свідчить про необхідність належної участі відповідача у матеріальному забезпеченні дитини шляхом сплати аліментів у більш справедливому та спів мірному розмірі.

Також позивач зазначила, що відповідач у зареєстрованому не перебуває, інших дітей на утриманні немає, є працездатною особою та має реальну можливість брати участь у забезпеченні належного рівня життя дитини, у тому числі шляхом сплати аліментів у розмірі, співмірному його доходам та фактичним потребам дитини. Крім цього, на даний час відповідач проходить військову службу у складі Збройних Сил України та є військовослужбовцем, отримує постійний та регулярний дохід. З врахуванням наведеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської область від 25.05.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

29.07.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_5 , подав відзив на позовну заяву, в якому просив поновити відповідачу строк на подання відзиву та заперечив щодо задоволення позовних вимог. Суд долучив цей відзив до матеріалів справи із продовженням строку для його подання. У відзиві вказано, що відповідач з моменту розірвання шлюбу з позивачем, добросовісно та в повній мірі виконував свої обов`язки батька відносно сина ОСОБА_4 . Брав та бере активну участь у його вихованні та матеріальному утримані. Незважаючи на встановлений рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.12.2017 розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1500,00 грн, відповідач вже більше 3 років сплачує аліменти в значно більшому розмірі, а саме 4000,00 грн, що підтверджується копіями квитанцій про переказ коштів, які долучені до відзиву на позовну заяву.

Також у своєму відзиві вказав на те, що позивач не повідомляє суд, що на початку повномаштабного вторгнення Росії в України, вона разом із сином виїхала з території України до Австрії де проживає і сьогодні. Так само як вона не повідомляє суд про розмір соціальної допомоги яку вона разом із сином отримують, перебуваючи в Австрії за статусом тимчасового захисту для українців, який було продовжено та який гарантує їм право на проживання, базове соціальне забезпечення, доступ до медичних послуг, ринку праці та безкоштовної освіти для дітей.

Незрозумілим також є твердження позивача про те, що їхній спільний син потребує постійного медичного нагляду у зв`язку із проблемами зі здоров`я, адже відповідачу нічого не відомо про проблеми зі здоров`ям у сина. Окрім цього, із доданих позивачем медичних документів, слідує, що ОСОБА_4 є повністю здоровою дитиною та не має жодних захворювань, які б потребували лікування.

Також представник відповідача зазначив у відзиві, що позивач не надає суду жодних доказів покращення матеріального стану відповідача, який би давав йому можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі від того який він на сьогодні сплачує, а сплачує відповідач на час розгляду справи - 4000,00 грн, щомісячно вже більше трьох років. Таким чином, позивачем у позовній заяві не наведено достатніх підстав, визначених в ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів, шляхом зміни способу їх стягнення.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних, вказавши на те, що відповідач сплачує аліменти у добровільному порядку та у більшому розмірі аніж визначений за рішенням суду, а тому підстав для їх збільшення немає.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано.

У даному шлюбі в них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.

Дитина проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади № 2026/006436148, № 2026/006573697 від 22.04.2026.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/3008/15-ц від 13 грудня 2017 року стягуються із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 грн, починаючи стягувати з 10 листопада 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_1 за період з січня 2023 року до лютий 2026 року отримала дохід у загальному розмірі 9768 грн від ТНТУ – заробітна плата, про що свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Із наданий відповідачем копій платіжних інструкцій АТ «КБ «ПриватБанк» випливає, що відповідач ОСОБА_2 здійснював перекази коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 , зокрема, з січня по квітень 2026 переказав суми по 4000,00 грн. із зазначенням призначення платежу: сплата аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , що не заперечувалось представником позивача.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши докази, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до статті 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

В силу вимог статті 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Суд встановив, що після ухвалення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області судового рішення 13.12.2017 у справі №607/3008/15-ц, у зв`язку із тим, що з віком збільшилися потреби дитини, враховуючи інфляційні процеси в державі та розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 1 січня 2026 року в Україні за Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить для дітей віком від 6 до 18 років в сумі 3512,00 грн., тому розмір аліментів 1500,00 гривень суд вважає недостатнім, тому підлягає збільшенню.

Суд також враховує, що відповідач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та отримує постійний стабільний заробіток, а отже змінився його матеріальний стан.

Покликання відповідача на, те що позивач отримує грошову допомогу від іноземної держави та її майновий стан покращився, суд не бере до уваги, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд відкидає заперечення відповідача, у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки він добровільно сплачує аліменти у більшому розмірі, ніж визначено рішенням суду, оскільки закон не передбачає впливу встановлених обставин на право позивача вимагати зміни розміру аліментів за наявності для цього законних підстав.

Визначаючи розмір аліментів, суд керується статтею 183 СК України, якою встановлено розмір аліментів на одну дитину - одну чверть заробітку (доходу) платника аліментів,

Суд враховує під час вирішенні позовних вимог, що відповідачем не надано доказів про конкретний розмір отримуваного ним доходу, а згідно з оприлюдненими Головним управлінням статистики у Тернопільській області даними щодо рівня заробітної плати та зайнятості в області, у серпні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників у Тернопільській області становила 23881 грн., тому розмір аліментів 1500 грн, а значно менший, ніж одна четверта частин із цієї суми, тому суд вважає, що вимоги позивача про збільшення та зміну способу стягнення аліментів є обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що належить збільшити розмір аліментів і змінити спосіб їх стягнення, та стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття.

Такий розмір відповідає рекомендованому розміру аліментів, який би стягувався в порядку частини п`ятої статті 183 Сімейного кодексу України в безспірному порядку.

Менший розмір аліментів є недостатнім для належного виховання та утримання неповнолітньої дитини.

При цьому, відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували відсутність у нього можливості сплачувати аліменти в зазначеному розмірі.

Зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак, відповідно до статті 141 ЦПК України, його слід стягнути із відповідача.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст.4, 10,12, 81, 141, 259, 263-268, 272, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.12.2017 у справі №607/3008/16-ц та стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 23.09.2026.

Головуючий суддя К. М. Грицай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua