Суд: Підгаєцький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №605/443/26
Суддя: Горуц Р. О.
Справа № 605/443/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 рокуСуддя Підгаєцького районного суду
Тернопільської області Горуц Р.О. розглянувши матеріали, які надійшли від СПД №2 м. Підгайці ВП №1 м. Бережани Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця, командира відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого сержанта,
проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Громадянин ОСОБА_1 15 жовтня 2026 року, близько 21 год. 38 хв., у м.Підгайці по вул. Бережанська, Тернопільського району, Тернопільської області керував транспортним засобом, електроскутером «КОРСА», з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі - відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Змістом ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнав, проте вказав, що він в стані алкогольного сп`яніння, керував електровелосипедом, а не електроскутером. Працівники поліції своїм службовим автомобілем стукнули в задню частину електротранспорту, яким він керував, тими самим збивши його. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі він відмовився, так як говорив працівникам поліції, що вживав алкоголь. Потужність батареї транспорту, яким він керував становить або 500 Вт або 800 Вт, однак він точно незнає, при цьому він їде із швидкістю 30 км/год.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №798062 від 15 жовтня 2026 року, та відеозаписами, які містяться на DVD-R диску.
Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів, встановлено, що ОСОБА_1 керував вищевказаним транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, а не збитий патрульним автомобілем. Під час спілкування працівник поліції виявив у останнього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, зокрема, за допомогою прилада «Alcotest 6820» або у медичному закладі, на що той відмовився.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів”, електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії;
- легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Аналогічні положення містяться в ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Вищевказаним спростовуються твердження ОСОБА_1 стосовно того, що він керував не транспортним засобом, а електровелосипедом.
Використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22).
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою ПВСУ №18 від 19 грудня 2008 року) “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” роз`яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що жодних підстав ставити під сумнів зібрані та надані працівниками поліції докази щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає, а тому враховуючи особу винного, обставини, передбачені ст.ст.33-35 КУпАП, вважає, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 33-35, 130 ч.1, 221, 251, 252, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд –
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в доход держави 665,60 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.
Суддя: Р. О. Горуц
Оригінал: reyestr.court.gov.ua