Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №601/2428/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2428/26

Провадження № 2/601/1321/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Мочальської В.М.,

за участю секретаря судового засідання Домінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача в свою користь заборгованість за кредитним договором № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025 у розмірі 54264,23 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.12.2025 уклали Кредитний договір (оферти) № 08.12.2025-100000826, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 11000 грн строком на 182 дні. Крім того, 31.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір, згідно якого сторони домовилися за ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 13500 грн, а саме надати ОСОБА_1 другий транш у розмірі 2500 грн строком на 159 днів. 20.01.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір, згідно якого сторони домовилися за ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 19200 грн, а саме надати ОСОБА_1 третій транш у розмірі 5700 грн строком на 139 днів. 07.02.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір, згідно якого сторони домовилися за ініціативою позичальника продовжити строк дії договору до 213 днів, дата повернення кредиту 08.07.2026. 08.03.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір, згідно якого сторони домовилися за ініціативою позичальника продовжити строк дії договору до 245 днів, дата повернення кредиту 09.08.2026.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 54264,23 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 17850,08 грн, процентів - 27489,11 грн, відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України - 8925,04 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Представник відповідача адвокат Гурник В.О. у відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що наявні в матеріалах справи довідки, не можуть бути належним доказом перерахування відповідачу коштів саме за цим кредитним договором, оскільки вони не є первинним обліковим документом в розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Вказує, що документ не містить відомостей про особу отримувача грошового переказу. В матеріалах справи відсутня виписка по картковому рахунку, яка б підтверджувала б рух коштів та те, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами на власний розсуд, а також належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору та у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів, саме ОСОБА_1 . Вважає необґрунтованим наданий представником позивача розрахунок боргу, який не підтверджений первинними бухгалтерськими документами. Вважає, що нарахування ТОВ «Споживчий Центр» на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України процентів у розмірі 8925, 04 грн. не відповідає вимогам законодавства, а вказана сума підлягає списанню.

Представник позивача у відповіді на відзив просить суд позовні вимоги задовольнити, зазначає, що відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, однак не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень або на спростування доводів позивача. Вказує, що посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань. Позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак - належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Сторона позивача наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 04.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.10.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

02.11.2026 на виконання ухвали суду від 01.10.2026 на адресу Кременецького районного суду Тернопільської області від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, просили розглядати справу в їхній відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.12.2025 ОСОБА_1 вчинено заявку кредитного договору № 08.12.2025-100000826 (кредитної лінії), в якій останній зазначив свої персональні дані, як позичальника, суму кредиту 11000 грн, строк кредитування 182 дні з дати його надання до 07.06.2026, відсотки за користування кредитом: Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

08.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 08.12.2025-100000826 (далі Договір), підписаний зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора Е321 який було надіслано на телефон НОМЕР_1 .

Відповідно до п.2.2 Договору електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:

2.2.1. пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті Кредитодавця;

2.2.2. заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем;

2.2.3. відповідь Позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Згідно з п. 3.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-60XX-XXXX-5775.

Згідно з п. 4.3. Договору днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1. Договору позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Відповідно до умов заявки кредитного договору № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025 позичальнику надається кредит у розмірі 11000 грн, строком на 182 дні з дати його надання, дата видачі кредиту 08.12.2025, дата повернення кредиту 07.06.2026, із процентними ставками: у вигляді фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1% за 1 день користування кредитом.

Згідно з п. 21 Заявки, позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», паспорт споживчого кредиту відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування», примірник цього договору.

Згідно з п. 6.6.1 Договору, позичальник підтверджує, що він уклав цей договір, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, та має здатність виконувати його умови.

31.12.2025 між позивачем та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025 згідно якого, внесено зміни в кредитний договір № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025, а саме збільшено суму кредиту до 13500 грн, 2-й транш відповідачу позивач зобов`язується надати 31.12.2025 в розмірі 2500 грн, строк кредитування другого траншу 159 днів з дати його надання. Додаткова угода підписана зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора K372.

20.01.2026 між позивачем та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025 згідно якого, внесено зміни в кредитний договір № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025, а саме збільшено суму кредиту до 19200 грн, 3-й транш відповідачу позивач зобов`язується надати 20.01.2026 в розмірі 5700 грн, строк кредитування другого траншу 139 днів з дати його надання. Додаткова угода підписана зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора K211.

07.02.2026 між позивачем та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025 згідно якого, внесено зміни в кредитний договір № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025, а саме продовжено строк, на який надається кредит. Строк на який надається кредит - 213 днів. Дата повернення кредиту - 08.07.2026. Додаткова угода підписана зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора K595.

08.03.2026 між позивачем та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025 згідно якого, внесено зміни в кредитний договір № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025, а саме продовжено строк, на який надається кредит. Строк на який надається кредит - 245 днів. Дата повернення кредиту - 09.08.2026. Додаткова угода підписана зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора K667.

Як слідує із інформації, викладеної у листі за вих. № 1-1804 від 18.04.2026, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомляє, що 08.12.2025 о 15 годині 52 хвилин 44 секунди перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 в сумі 11000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 942967122, призначення платежу: видача за договором кредиту № 08.12.2025-100000826.

Як слідує із інформації, викладеної у листі за вих. № 1-1804 від 18.04.2026, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомляє, що 31.12.2025 о 14 годині 29 хвилин 23 секунди перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 в сумі 2500 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 966127407, призначення платежу: видача за договором кредиту № 08.12.2025-100000826.

Як слідує із інформації, викладеної у листі за вих. № 1-1804 від 18.04.2026, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомляє, що 20.01.2026 о 21 годині 08 хвилин 01 секунди перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 в сумі 5700 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 983896151, призначення платежу: видача за договором кредиту № 08.12.2025-100000826.

З наданих АТ КБ «ПриватБанк» доказів (виписки) на вимогу суду вбачається, що ОСОБА_1 належить платіжна картка клієнта № НОМЕР_2 , яка емітована банком на його ім`я, на вказану карту 08.12.2025 було зараховано 11000 грн, 31.12.2026 було зараховано 2500 грн, 20.01.2026 було зараховано 5700 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025, станом на 09.08.2026 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 54264,23 грн, що складається: 17850,08 грн - основний борг, 27489,11 грн - проценти, 8925,04 грн - відсотки нараховані по 625 ЦК України.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.12.2025 уклали Кредитний договір (оферти) № 08.12.2025-100000826, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 11000 грн строком на 182 дні. Який відповідно до додаткових угод збільшено за ініціативою відповідача до 19200 грн.

У договорі та додаткових угодах наявні особисті дані кредитора, зокрема, дата народження, серія та номер паспорта, податковий номер, зареєстроване місце проживання, номер платіжної карти.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у загальному розмірі 19200 грн, з яких: 08.12.2026 - 11000 грн, 31.12.2025 - 2500 грн, 20.01.2026 - 5700 грн, що підтверджується довідками, та виписками банку про перерахунок коштів.

Згідно з статтею 81 Цивільним процесуальним кодексом України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, реалізуючи принцип змагальності сторін.

Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є Заявка до кредитного договору № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Крім того, ОСОБА_1 розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е321.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 27489,11 грн процентів за користування кредитом за період з 08.12.2025 по 09.08.2026, що вбачається із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025, і ця сума є обґрунтована, оскільки узгоджена сторонами у заявках.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості із відповідача за кредитним договором № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025 у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками,у межах строку кредитування, є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо вимоги ТзОВ «Споживчий центр» про стягнення 8925,04 грн неустойки, суд зазначає наступне.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, можна дійти висновку про те, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_2 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення із ОСОБА_1 , неустойки в розмірі 8925,04 грн, нарахованої внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, до задоволення не підлягають.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025, в повному обсязі не повернув кредитні кошти, не сплачував погоджені сторонами договору відсотки, відтак, суд вважає, що із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025 в розмірі 45339,19 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 17850,08 грн, заборгованість за відсотками 27489,11 грн. У решті вимог позивача слід відмовити.

Також, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2023,98 грн (45339,19 * 2 422,40 : 54264,23), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 08.12.2025-100000826 від 08.12.2025 в загальному розмірі 45339 (сорок п`ять тисяч триста тридцять дев`ять) гривень 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2023 (дві тисячі двадцять три) гривні 98 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: м. Київ вул. Саксаганського, 133А, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.11.2026.

Головуючий: