Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №619/5949/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

Суд: Дергачівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №619/5949/26

Суддя: Нечипоренко І. М.

справа № 619/5949/26

провадження № 2/619/3369/26

Заочне рішення

Іменем України

06 листопада 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/5949/26,

імена (найменування) учасників справи:

позивач: Солоницівська селищна рада, як орган опіки та піклування, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

відповідачка: ОСОБА_3 ,

вимоги позивача: про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради, Дергачівська окружна прокуратура,

представниця позивача: Швадронова Н.М.

представниці третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Стислий виклад позиції позивача.

Солоницівська селищна рада, як орган опіки та піклування звернулася до суду з позовом, у якому просить відібрати у ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 04.09.2026 та до досягнення дитиною повноліття на користь опікуна (піклувальника), батьків вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу (в залежності від форми влаштування дитини). У обґрунтування позову зазначено, що малолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на обліку служби у справах дітей Солоницівської селищної ради. Їхня мати, ОСОБА_3 , за повідомленнями родичів та очевидців, неналежно виконувала батьківські обов`язки, зловживала алкоголем, могла вживати лікарські препарати без призначення лікаря, поводилася агресивно та не забезпечувала дітям належного догляду й утримання. Під час зустрічі 26.08.2026 року матір виявлено з ознаками алкогольного сп`яніння, а малолітнього ОСОБА_6 — у брудному одязі, голодним, із гематомою на голові та ознаками недоглянутості. За результатами оцінювання рівень безпеки дитини визначено як «дуже небезпечно», у зв`язку з чим її тимчасово влаштовано до КНП ХОР «ОДКЛ». 27.08.2026 року виконавчим комітетом Солоницівської селищної ради прийнято рішення № 644 про негайне відібрання малолітнього ОСОБА_6 . Крім того, зазначено, що вихованням старшої дитини, ОСОБА_7 , переважно займаються прабабуся та прадідусь, які забезпечують його навчання та належні умови для розвитку, тоді як мати участі у вихованні й матеріальному забезпеченні дітей належним чином не бере. Родина раніше перебувала під соціальним супроводом у зв`язку зі складними життєвими обставинами, зумовленими, зокрема, ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків та ймовірними проблемами, пов`язаними з уживанням психоактивних речовин.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до ухвали судді від 11.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.10.2026.

Ухвалою суду 02.10.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 29.10.2026, у якому здійснено перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення якого призначено на 06.11.2026.

Представниця позивача подала заяву, в якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представниця третьої особи – Шевченко Н.О. надала до суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представниця третьої особи – Данильченко Ю.О. не заперечує проти задоволення позову.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, причину неявки не повідомила, про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на адресу фактичного місця проживання, яке вручено особисто, про що свідчить рекомендоване повідом лення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, не з`явилася у судове засідання, не подала відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Відомості про батька записані відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 СК України.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками записані ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Відомості про батька записані відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з нормами статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись усупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, а також ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Статтею 11 Закону України Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402-III передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» в якому наголошено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Невжиття заходів щодо спілкування з дитиною, турботи про неї, розцінюється як свідоме нехтування відповідачкою своїми обов`язками, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що відповідачка не має прагнення спілкуватися з дитиною, сприяти засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу, що суперечить положенням ст.18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), з яких випливає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найвищі інтереси є предметом їх основного піклування.

Статті 150, 157 СК України передбачають, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Визначення механізму провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, зокрема, набуття дитиною статусу дитини-сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, регулюється Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Відповідно до пункту 8 Порядку, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров`ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров`я проводить оцінку рівня безпеки дитини згідно з додатком 10. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені уповноважені суб`єкти в межах своїх повноважень.

Пунктом 51 Порядку передбачено, що у разі загрози для життя або здоров`я дитини районна, районна у містах Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади може прийняти рішення про негайне відібрання дитини в опікуна, піклувальника.

Відповідно до листа Центру надання соціальних послуг Солоницівської селищної ради від 01.09.2026 № 383, на виконання пунктів 13, 15 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585, повідомлено про наявність складних життєвих обставин, у яких перебувають малолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначено, що внаслідок ухилення матері від виконання своїх обов`язків із виховання дітей, малозабезпеченості, інвалідності, психічних та поведінкових розладів у матері, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, конфліктів, для розгляду питання взяття дітей на облік надано копію акта, складеного за результатами оцінювання сім`ї ОСОБА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області від 27.08.2026 № 644 «Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » вирішено негайно відібрати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта проведення оцінки рівня безпеки дитини, складеного 26.08.2026 за участю представників відповідних служб, здійснено оцінювання умов перебування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та за результатами проведеного оцінювання рівень безпеки дитини визначено як «дуже небезпечно», що свідчило про необхідність вжиття невідкладних заходів для забезпечення її безпеки.

Згідно з інформацією КЗ «Вільшанський ліцей» Солоницівської селищної ради від 08.04.2025 № 01-24/102/2025, ОСОБА_1 є учнем 3-А класу, навчається за дистанційною формою навчання. Вихованням дитини займаються прабабуся та прадідусь, які відповідально ставляться до навчання, завжди повідомляють про відсутність Платона на синхронних уроках з поважних причин, зокрема у зв`язку із хворобою, та підтримують зв`язок із класним керівником. Водночас зазначено, що мати не співпрацює з класним керівником. Платон регулярно виходить на онлайн-конференції, активно долучається до навчального процесу, забезпечений усім необхідним приладдям для навчання, має планшет, домашні завдання виконує вчасно та здає у встановлені терміни. Працівниками навчального закладу констатовано належний рівень організації навчальної діяльності з боку дитини та прабабусі.

Відповідно до характеристики КЗ «Вільшанський ліцей» Солоницівської селищної ради від 08.04.2025 № 01-24/101/2025, ОСОБА_1 навчається у 3-А класі за дистанційною формою навчання та має статус дитини з інвалідністю з дитинства. За змістом характеристики хлопчик незважаючи на певні особливості здоров`я демонструє хороші навчальні здібності, є допитливим, уважним, відповідально ставиться до навчання. Домашні завдання виконує вчасно, підтримує контакт із вчителем під час онлайн-занять, завжди вітається у Zoom-конференціях. Володіє комп`ютерною технікою на належному рівні, що сприяє ефективному дистанційному навчанню. Платон веде активний спосіб життя, займається хортингом, у спілкуванні з однолітками доброзичливий та відкритий. Поза межами навчання іноді може проігнорувати вчителя під час зустрічі на вулиці, що, на думку педагогів, свідчить про потребу в розвитку навичок соціального етикету. Загалом учень демонструє позитивну динаміку в навчанні та особистісному розвитку.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 27.08.2026, остання є прабабусею малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У своїх поясненнях ОСОБА_10 зазначила, що здійснює догляд за ОСОБА_7 , однак у зв`язку зі станом здоров`я не може забезпечувати догляд за малолітнім ОСОБА_6 . Також повідомила, що не заперечує проти відібрання малолітніх дітей у матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав.

В інших письмових поясненнях від 27.08.2026 ОСОБА_10 повідомила, що прабабуся дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також зазначила, що їхня мати ОСОБА_3 за час проживання у її сім`ї не надавала допомоги на утримання дітей, повністю вихованням малолітнього ОСОБА_7 займалася вона. ОСОБА_10 повідомила, що отримала 30000,00 грн гуманітарної допомоги, однак, за її словами, ці кошти на утримання дітей не витрачалися.

Відповідно до листа комунального некомерційного підприємства Солоницівської селищної ради «Медичний центр «Здоров`я+» Харківського району» від 10.04.2025 № 193, малолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають декларації з лікарем загальної практики -сімейним лікарем амбулаторії загальної практики сімейної медицини с-ща Вільшани ОСОБА_11 . Психомоторний розвиток дітей відповідає віку. У листі зазначено, що про здоров`я та фізичний розвиток дітей піклується їхня мати, яка регулярно звертається за медичною допомогою в разі потреби. Всі рекомендації сімейного лікаря виконує, діти проходять профілактичні огляди та щеплення згідно з календарем. Останній візит до сімейного лікаря відбувся наприкінці березня 2025 року.

Згідно з повідомленням Служби у справах дітей Солоницівської селищної ради від 27.08.2026 № 01-19/640, адресованим керівнику Дергачівської окружної прокуратури, 26.08.2026 до служби надійшли пояснення ОСОБА_10 про те, що її онука ОСОБА_3 разом із малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом останнього часу висловлювала погрози, вживала лікарські засоби без призначення лікаря, забирала із собою дитину, яка стала неохайною, а мати не приділяла їй належної уваги. Дитина ходила боса, була невдягнена та голодна. Після виїзду за місцем мешкання ОСОБА_3 було з`ясовано, що її немає вдома. Згодом ОСОБА_3 разом із малолітнім сином було виявлено в центрі селища Вільшани. За інформацією служби, мати мала ознаки алкогольного сп`яніння, поводилася зухвало та агресивно, висловлювала нецензурні слова. Малолітній ОСОБА_12 перебував у забрудненому одязі, був голодний, мав ознаки недоглянутості та синці на тілі. Працівниками служби у справах дітей спільно з працівниками Центру надання соціальних послуг, представниками Національної поліції було складено акт оцінки ризику, за результатами якого рівень безпеки дитини визначено як «дуже небезпечно», викликано бригаду швидкої медичної допомоги та тимчасово влаштовано дитину до КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня». Також повідомлено, що 27.08.2026 виконавчим комітетом Солоницівської селищної ради прийнято рішення № 644 про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до листа Центру надання соціальних послуг Солоницівської селищної ради від 27.08.2026 № 379, до Центру 26.08.2026 надійшли повідомлення від бабусі дитини ОСОБА_10 та інших осіб, які знають сім`ю, щодо неналежного догляду ОСОБА_3 за малолітнім сином ОСОБА_6 . Зі слів бабусі та очевидців, ОСОБА_3 останнім часом зловживала алкогольними напоями, могла вживати лікарські препарати без призначення лікаря та через свій стан не забезпечувала дитині належного догляду. Очевидці повідомляли, що ОСОБА_6 неодноразово бачили без належного одягу та спідньої білизни, брудного та голодного. Також повідомлялося, що мати мила дитину холодною водою біля колодязя, після чого залишила її без належного нагляду біля проїжджої частини. За словами очевидців, дитина декілька разів вибігала або перебувала безпосередньо біля дороги та ледь не потрапила під автомобіль.

У зазначеному листі також повідомлено, що приблизно о 08 годині ранку 26.08.2026 фахівець Центру телефоном зв`язався з ОСОБА_3 , яка під час розмови поводилася агресивно, висловлювалася нецензурно, на запитання відповідала непослідовно та відмовлялася повідомити, де перебуває вона та її дитина. Також під час розмови висловлювала пропозиції інтимного характеру, що викликало занепокоєння щодо її стану.

Приблизно о 15 годині 26.08.2026 фахівці Центру надання соціальних послуг спільно з працівниками Служби у справах дітей зустрілися з ОСОБА_3 та її малолітнім сином ОСОБА_6 . Під час спілкування мати поводилася агресивно, її висловлювання були непослідовними, на поставлені запитання вона відповідала нечітко, спостерігалася сплутаність думок. Малолітній ОСОБА_12 на момент зустрічі перебував у брудному одязі, мав гематому на лобі, виглядав недоглянутим та був дуже голодним. З огляду на стан дитини, поведінку матері та отриману раніше інформацію про умови перебування і догляду за дитиною, працівниками Служби у справах дітей спільно з фахівцями Центру було вжито невідкладних заходів щодо забезпечення безпеки малолітнього ОСОБА_6 та його вилучення із ситуації, яка могла становити загрозу його життю та здоров`ю. Про зазначений випадок та встановлені під час безпосереднього спілкування з матір`ю та дитиною обставини повідомлено для подальшого реагування та вжиття заходів у межах компетенції.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27.11.1992 року, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Частиною 5 ст. 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Солоницівська селищна рада надала висновок № 02-26/5193 від 27.10.2026, за відомостями якого вважає доцільним відібрати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав.

Суд також бере до уваги позицію прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області, яка підтримала позовні вимоги органу опіки та піклування, наголошуючи на наявності обставин, що свідчать про небезпеку подальшого перебування малолітніх дітей із матір`ю. Суд погоджується з доводами прокурора щодо необхідності забезпечення першочергового захисту життя, здоров`я та належного розвитку дітей, оскільки встановлені під час розгляду справи обставини у своїй сукупності свідчать про наявність підстав для їх відібрання без позбавлення матері батьківських прав. При цьому суд ураховує, що такий захід спрямований насамперед на забезпечення найкращих інтересів дітей, має захисний характер та не позбавляє відповідачку можливості в подальшому порушити питання про повернення дітей після усунення причин, які перешкоджали їх належному вихованню та утриманню.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги про відібрання у відповідачки малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню, оскільки відповідачка неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання та утримання дітей, не забезпечує належного піклування про їх фізичний, духовний і моральний розвиток, безпечних умов проживання та належного догляду, а залишення дітей у матері є небезпечним для їхнього життя, здоров`я та морального виховання.

Разом з тим, відібрання дітей без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом і відповідно до частини третьої статті 170 Сімейного кодексу України, відповідачка не позбавлена можливості повернути дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей їх батьками.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

За правилами ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Під час вирішення питання про розмір аліментів, суд виходить із того, що мінімальний розмір аліментів відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 04.09.2026 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, на користь опікуна (піклувальника), батьків-вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу, залежно від форми влаштування дітей.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру як юридична особа у розмірі 3328,00 грн, водночас, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, отже, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Солоницівської селищної ради, як органу опіки та піклування задовольнити повністю.

Відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь опікуна (піклувальника), батьків-вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу (залежно від форми влаштування дітей) аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 04.09.2026 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з опікунів (піклувальників), батьків вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу (в залежності від форми влаштування дітей) не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень).

Надіслати представнику позивача та представнику третьої особи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачці надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заяв про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Солоницівська селищна рада, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04398821, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с-ще Солоницівка, вул. Визволителів, буд. 6,

відповідачка: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради, код ЄДРПОУ 44025794, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с-ще Солоницівка, вул. Сумський шлях, буд. 11; Дергачівська окружна прокуратура Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Європейська, буд. 63.

Суддя І. М. Нечипоренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua