Суд: Шептицький міський суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №459/4269/26
Суддя: Мельникович М. В.
Справа № 459/4269/26
Провадження № 2-о/459/145/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису
У С Т А Н О В И В:
21.10.2026 заявниця звернулась до суду із заявою, у якій просить видати обмежувальний припис на шість місяців відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , яким заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати, переслідувати і в будь-який спосіб контактувати із заявницею та її дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування своїх вимог заявниця зазначила, що з 15 квітня 2010 року до 06 жовтня 2023 року перебувала із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 06 жовтня 2023 року у справі № 459/2225/23. Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_2 . Вказує, що після припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 періодично приходить за місцем її проживання, вчиняє сварки, супроводжуючи їх нецензурною лайкою та погрозами на її адресу, а також ображає неповнолітню дочку, що відбувається у присутності останньої. У зв`язку з такою поведінкою вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів. Зазначає, що 30 червня 2026 року працівниками Шептицького РВП ГУНП у Львівській області стосовно ОСОБА_2 було винесено терміновий заборонний припис, яким йому заборонено в будь-який спосіб контактувати із заявницею. Незважаючи на це, 01, 02 та 03 липня 2026 року вона повторно зверталася до поліції у зв`язку з протиправною поведінкою заінтересованої особи. За результатами розгляду відповідних матеріалів постановами Шептицького міського суду Львівської області від 20 липня 2026 року у справі № 459/2775/26, від 30 липня 2026 року у справі № 459/2804/26 та від 27 липня 2026 року у справі № 459/2833/26 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених відповідними частинами статей 173-2, 173 та 173-8 КУпАП, із накладенням адміністративних стягнень. Заявниця вважає, що видання обмежувального припису є необхідним і пропорційним заходом для забезпечення безпеки постраждалої особи, запобігання повторним проявам домашнього насильства, а також для захисту її прав і законних інтересів та її доньки. Таким чином, враховуючи наведене, з метою запобігання вчинення повторного насильства заявниця просить заяву задовольнити.
29.10.2026 учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належними чином повідомлялися про розгляд даної справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.
Представник заявниці подав заяву про розгляд даної справи без його участі, у якій також зазначив, що вимоги заяви підтримує та наполягає на її задоволенні.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які повернулися на адресу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Таким чином, суд вважає, що заінтересована особа є повідомлений про розгляд справи належним чином.
Відповідно до ст. 320-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Керуючись ст. 350-5 ЦПК України та зважаючи на обмежені строки розгляду даної справи, суд вирішив здійснити розгляд даної заяви за відсутності заінтересованої особи, оскільки останній належним чином був повідомлений про розгляд даної заяви.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Шептицького ( Червоноградського) міського суду Львівської області від 06.10.2023 шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який 15.04.2010 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис №64 розірвано (а. с. 6).
У сторін є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.07.2026, виданого повторно Шептицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( а. с. 4).
Заявниця ОСОБА_1 разом із неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними відмітками у копії будинкової книги (а. с. 11-14).
Як убачається з копій постанов Шептицького міського суду Львівської області від 20 липня 2026 року у справі № 459/2775/26, від 27 липня 2026 року у справі № 459/2833/26 та від 30 липня 2026 року у справі № 459/2804/26, ОСОБА_2 неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених відповідними частинами статей 173-2 та 173-8 КУпАП, які були пов`язані з протиправною поведінкою ОСОБА_2 щодо заявниці ОСОБА_1 та її неповнолітньої дочки, зокрема вчиненням домашнього насильства ( а. с. 6-10).
Також судом встановлено, що відносно ОСОБА_2 було винесено терміновий припис стосовно кривдника серії АА №448671 від 30.06.2026 строком на 5 діб з 30.06.2026 по 05.07.2026, що підтверджується копією зазначеного припису, наявного в матеріалах справи (а. с. 5).
Заявниця вказує, що вона та її донька потерпає від насильства зі сторони колишнього чоловіка ОСОБА_2 певний період часу. Тому, неодноразово зверталась за захистом до правоохоронних органів, проте це не дало жодного результату. Протиправна поведінка ОСОБА_2 негативно впливає на здоров`я її та її доньки, тому просить заяву задовольнити.
При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Згідно з п. 3, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі – Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства – це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник – це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Як регламентовано статтею 16 Закону передбачено ведення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі. До Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком насильства). Формування Реєстру здійснюється окремо за кожним випадком домашнього насильства, насильства за ознакою статі шляхом внесення до нього відповідної інформації. Персональні дані про особу, яка повідомила про вчинення насильства, зберігаються у Реєстрі протягом одного року з дня надходження відповідної інформації про вчинення насильства. Персональні дані про постраждалу особу зберігаються у Реєстрі протягом трьох років з дня вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі.
Відповідно до ст. 26 Закону постраждала особа або її представник мають право звернутись до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно кривдника.
Згідно розділу IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
У відповідності до ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, окрема:
-заборона перебувати у місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
-заборона наближатись на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
-заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
-заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;
Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), лише якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи) (ч. 3 ст. 26 Закону).
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Зважаючи на наведені статті Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі №756/11732/18 (провадження № 61-49077св18).
Як встановлено судом, ОСОБА_2 неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно заявниці та її доньки, що підтверджується копіями постанов Шептицького міського суду Львівської області від 20 липня 2026 року у справі № 459/2775/26, від 27 липня 2026 року у справі № 459/2833/26 та від 30 липня 2026 року у справі № 459/2804/26, наявними в матеріалах справи. Крім того, відносно нього було винесено терміновий заборонний припис.
Також, суд бере до уваги те, що заявниця проживає разом із неповнолітньою донькою, а протиправна поведінка ОСОБА_2 створює реальну загрозу психологічному спокою, безпеці та нормальним умовам проживання як заявниці, так і її доньки.
Таким чином, матеріали справи містять достатньо доказів протиправної поведінки ОСОБА_2 відносно заявниці.
Наведені вище обставини свідчать про схильність ОСОБА_2 до насильницьких дій відносно заявниці та вказують на високі ризики продовження та повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення.
Відтак, відносно кривдника слід видати обмежувальний припис шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження його прав та покладення на нього обов`язків, встановлених ст. 26 Закону.
Поряд з цим, суд на даний час не вбачає правових підстав для застосування таких обмежень строком більше як на 3 (три) місяці, оскільки матеріалами справи не доведено, що вказані обмеження слід застосувати до заінтересованої особи ОСОБА_2 саме на максимальний строк 6 (шість) місяців.
Суд вважає, що саме такий строк дії обмежувального припису як три місяці є пропорційним та необхідним, у тому числі, і для запобігання подальшого розвитку конфлікту, захисту здоров`я постраждалої особи.
Отже, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення заяви.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду.
Крім цього, згідно із ч. 3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 2, 259, 264, 265, 273, 294, 350-1, 350-6, 350-8 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису – задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав:
- перебувати за адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ,
- розшукувати, у будь-який спосіб спілкуватися, вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_3 або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;
-наближатися на відстань не менше 300 м до місця проживання (перебування) чи роботи ОСОБА_1 .
Встановити строк дії обмежувального припису - 3 (три) місяці.
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису в частині судового збору віднести на рахунок держави.
В решті вимог заяву залишити без задоволення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повне рішення складено 05.11.2026.
Суддя М. В. Мельникович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua