Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №447/2917/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №447/2917/26

Суддя: Джус Р. В.

Провадження №3/447/957/26

Справа №447/2917/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

07.08.2026 о 05:00, ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці за адресою: м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 13, у МБ «Молодість» розбив вхідні двері з металопластикових чклопакетів, чим спричинив матеріальну шкоду в сумі 2950,00 грн. та порушив громадський порядок та спокій громадян.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Судові засідання у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 неодноразово відкладалися у зв`язку з його неявкою. При цьому, в матеріалах справи наявні поштові відправлення, якими суд направляв ОСОБА_1 судові повістки про виклик до суду на 10.09.2026, 08.10.2026, на його зареєстровану та фактичну адресу місця проживання, які повернулись на адресу суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Постановою суду від 10.09.2026 до ОСОБА_1 було застосовано привід на 08.10.2026, однак такий не був виконаний. Згідно рапорту дільничого офіцера поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Стрийського РУП Дмитра Аврамишина, в якого на виконанні перебувала постанова суду про привід, ним здійснювався неодноразовий вихід за місцем проживання ОСОБА_1 , однак дверей квартири ніхто не відинив.

Постановою від 29.10.2026 до ОСОБА_1 було застосовано повторний привід на 05.11.2026.

В судове засідання 05.11.2026 ОСОБА_1 вчергове не з`явився, причин неявки суду не повідомив. Постанова суду про привід, виконана не була.

Окрім цього, суд додатково повідомляв ОСОБА_1 про розгляд справи шляхом направлення смс-повістки на номер мобільного телефону, зазначений у матеріалах справи, однак такі не були йому доставлені.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене, оскільки судом з достатньою мірою вжито заходів для надання ОСОБА_1 можливості надати свої аргументи під час слухання справи у суді, однак, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання не з`явився, застосовані судом приводи до ОСОБА_1 не видалось можливим виконати, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Хоча законодавство України не містить чіткого визначення поняття громадського порядку, однак безперечним є те, що він полягає у таких обумовлених потребами суспільства врегульованих правовими та іншими соціальними нормами умовах, які мають на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, створення нормальних, максимально сприятливих умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у 1) нецензурній лайці в громадських місцях, 2) образливому чіплянні до громадян та 3) інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення за ст.173 КУпАП, - дрібного хуліганство - є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого так і непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №218534 від 07.08.2026, з якого вбачається, що 07.08.2026 о 05:00, ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці за адресою: м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 13, у МБ «Молодість» розбив вхідні двері з металопластикових чклопакетів, чим спричинив матеріальну шкоду в сумі 2950,00 грн. та порушив громадський порядок та спокій громадян;

- заявою №9 про умисне пошкодження майна комунальної установи від 07.08.2026;

- довідкою про результати проведення перевірки за зверненням гр. ОСОБА_2 від 07.08.2026, згідно якої виїздом СРПП в м. Новий Розділ по пр. Шевченка 13 встановлено, що до хуліганських дій причетний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 07.08.2026, у яких повідомив, що працює охоронцем в Будинку Просвіти за адресою пр. Шевченка, 15. Пояснив, що 07.08.2026 близько 04:55 – 05:00 год. невідома особа розбила вхідні скляні двері в Будинку Просвіти, підійшовши та вдаривши ногою, а саме коліном;

- висновком КНП «Новороздільска міська лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.08.2026, згідно якого ОСОБА_1 07.08.2026 о 05:30 перебував в стані алкогольного сп`яніння;

- витягом інформації про особу ОСОБА_1 з Державної міграційної служби України;

- витягом з адмінпрактики на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- відеозаписом з камери відеоспостереження події, яка мала місце 07.08.2026, з якого вбачається як невстановлена особа, чоловік, підйшовши до Міського будинку культури «Молодість» почав завдавати удари по вхідних дверях.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст.251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №218534 від 07.08.2026, відносно ОСОБА_1 , складений уповноваженою особою, і в матеріалах справи відсутні докази оскарження дій посадової особи, що його складала, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягання до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно дост.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, істотність наслідків вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, обставин, що обтяжують та помякшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті у виді штрафу.

Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з нього судовий збір.

Керуючись статтями 24,27,40-1,173,283,284 КпАП України, суддя,

постановив :

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 7 (сім) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 119 гривень 00 копійок (сто дев`ятнадцять гривень нуль копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Роман ДЖУС

Оригінал: reyestr.court.gov.ua