Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №442/8243/26
Суддя: Медведик Л. О.
Справа №442/8243/26
Провадження №2/442/3249/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Медведика Л.О.,
секретар судового засідання – Далявської Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, за участю третьої особи Обслуговуючого кооперативу садівниче товариство «Світанок» про визнання права власності на спадкове майно,-
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в підтвердження позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,0400га, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої в СТ «Світанок» у м.Дрогобичі Львівської області, а також садовий будинок № НОМЕР_1 в СТ «Світанок» у м.Дрогобичі Львівської області. За життя чоловік заповіт не складав, тому вона належить до першої черги спадкоємців за законом.
У визначений законодавством строк вона звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка до Дрогобицького державної нотаріальної контори, на підставі якої було відкрито спадкову справу №754/2003.
01 жовтня 2026 року державний нотаріус О.Кушнір видав їй Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на площею 0,0400га, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої в СТ «Світанок», кадастровий номер 4610600000601:079:0789.
На підтвердження належності спадкодавцю садового будинку, нею було надано нотаріусу: довідку ОКСТ «Світанок» від 29.07.2026 року №44, про те, що ОСОБА_2 є членом садівничого товариства та за ним закріплена земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0400га. Кадастровий номер 4610600000601:079:0789 на які побудований будинок до 1990 року, зо підтвердили сусіди; довідку КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО» від 18.08.2026 №1908, про те, що станом на 06.08.2026 за адресою: АДРЕСА_1 проінвентаризовано садовий будинок літ.А-1, загальною площею 27,4кв.м. На земельній ділянці знаходяться: вбиральня літ.Б, огорожа літ.1, ворота літ.2. Інвентаризаційна вартість у діючих цінах становить 78738грн. Станом на 31.12.2012р. реєстрація права власності відсутня; технічний паспорт на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами в СК «Світанок» №298, м.Дрогобич Львівська область, виготовлений КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» 06.08.2026, згідного якого загальна площа будинку складає 27,4кв.м, рік побудови – 1990 рік.
Ознайомившись з даними документами, державний нотаріус О.Кушнір встановив, що відсутній правовстановлюючий документ на дане нерухоме майно, а також реєстрація права власності на ім`я ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та 01 жовтня 2026 року державний нотаріус видав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину і рекомендував звернутися до суду з питань оформлення спадкових прав на вищевказане майно. У зв`язку з тим, вона змушена звернутися о суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не з`явилась. Від її представника – адвоката Партики О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримують, посилаючись на підстави, викладені в заяві. Просили задоволити позов.
Представник відповідача Дрогобицької міської ради в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про можливість розгляду справи у його відсутність не надав. На підставі вище вказаного, суд вважає за доцільне проводити заочний розгляд даної справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наявними в матеріалах справи.
Представник третьої особи Обслуговуючого кооперативу садівниче товариство «Світанок» в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Щодо задоволення позову не заперечив.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Оглянувши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Дрогобицького міського управління юстиції Львівської області.
Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,0400га, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої в СТ «Світанок» у м.Дрогобичі Львівської області, а також садовий будинок № НОМЕР_1 в СТ «Світанок» у м.Дрогобичі Львівської області.
За життя чоловік заповіт не складав, тому позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до першої черги спадкоємців за законом.
У визначений законодавством строк, вона звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка до Дрогобицького державної нотаріальної контори, на підставі якої було відкрито спадкову справу №754/2003.
01 жовтня 2026 року державний нотаріус О.Кушнір видав їй Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на площею 0,0400га, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої в СТ «Світанок», кадастровий номер 4610600000601:079:0789.
На підтвердження належності спадкодавцю садового будинку, позивачем було надано нотаріусу наступні документи:
-довідку ОКСТ «Світанок» від 29.07.2026 року №44, про те, що ОСОБА_2 є членом садівничого товариства та за ним закріплена земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0400га. Кадастровий номер 4610600000601:079:0789 на які побудований будинок до 1990 року, зо підтвердили сусіди;
-довідку КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО» від 18.08.2026 №1908, про те, що станом на 06.08.2026 за адресою: АДРЕСА_1 проінвентаризовано садовий будинок літ.А-1, загальною площею 27,4кв.м. На земельній ділянці знаходяться: вбиральня літ.Б, огорожа літ.1, ворота літ.2. Інвентаризаційна вартість у діючих цінах становить 78738грн. Станом на 31.12.2012р. реєстрація права власності відсутня:
-технічний паспорт на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами в СК «Світанок» №298, м.Дрогобич Львівська область, виготовлений КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» 06.08.2026, згідного якого загальна площа будинку складає 27,4кв.м, рік побудови – 1990 рік.
Ознайомившись з даними документами, державний нотаріус О.Кушнір встановив, що відсутній правовстановлюючий документ на дане нерухоме майно, а також реєстрація права власності на ім`я ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На підставі наведеного, 01 жовтня 2026 року державний нотаріус видав позивачу Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину.
Згідно ст. 66-69 ЗУ "Про нотаріат", п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину мотивована нотаріусом відсутністю документа про право власності на нерухоме майно та технічного паспорта.
У пункті 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, міститься перелік об`єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва.
Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.
Відносини, пов`язані з державною реєстрацією права власності на збудовані об`єкти нерухомого майна, нерозривно пов`язані з законодавством у сфері містобудування, а саме із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так, відповідно до норм вказаного Закону, обов`язковою умовою створення об`єкта містобудування як об`єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об`єкта в експлуатацію.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності з 12 березня 2011 року. У пункті 9 Розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону передбачений певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження.
Зокрема, до таких об`єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.
Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпні 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з частиною третьою статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Отже правовідносини щодо будівництва садових будинків і набуття прав на них до 05 серпня 1992 року регламентувалися нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на зазначений час, не пов`язувало виникнення права власності на садові будинки з надвірними будівлями та спорудами з державною реєстрацією такого права.
Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна й містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Вищевикладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.10.2020р. у справі № 623/214/17.
Як вбачається з технічного паспорта садового будинку він був збудований у 1990 році, а тому є таким який прийнятий в експлуатацію. Належність ОСОБА_3 садового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 підтверджується вищевказаною довідкою садового товариства.
Стаття 328 ЦК України вказує на те, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.
Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухому майно в порядку спадкування – нотаріальний порядок.
Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого права, яке у відповідності до вимог ст.20 цього кодексу особа здійснює на свій розсуд, а стаття 16 ЦК визначає способи захисту цивільних прав, одним із яких є визнання відповідного права.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В сукупності наведені вище докази свідчать про підставність позовних вимог позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 81, 264, 265, 352 ЦПК України , суд, -
у х в а л и в :
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на садовий будинок, загальною площею 27,4кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Медведик Л.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua