Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №442/8095/26
Суддя: Хомик А. П.
Справа №442/8095/26
Провадження №2/442/3193/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючого судді – Хомика А.П., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Позивач 07.10.2026 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг партнерс» суму заборгованості за кредитними договорами №0930519234/1 від 25.09.2020 та №2929648 від 16.09.2020 в загальному розмірі 55624,50 грн. та понесені судові витрати, які складаються з 2662,40 грн. судового збору та 16000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
В обґрунтування позову посилається на те, що 25.09.2020 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №0930519234/1 про надання позики, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, в якості аналога власноручного підпису, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн строком на 6 днів з відсотковою ставкою -1,75 % шляхом перерахування їх на банківську карту позичальника зі сплатою відсотків.
16.09.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №2929648 про надання фінансового кредиту шляхом укладення в електронній формі, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн строком на 14 календарних днів, шляхом перерахування їх на банківську карту позичальника.
Щодо права вимоги заборгованості за договором ТОВ «Факторинг партнерс» до відповідача, позивач вказує наступне.
16.12.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №16-12/21, за яким ТОВ «Інфінанс» відступило на користь останнього права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача.
10.01.2023 було укладено договір факторингу № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі до відповідача.
04.08.2026 між ТОВ Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 04-08/26 відповідно до якого останньому відступлено право вимоги до позичальників в тому числі до відповідача.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №0930519234/1 від 25.09.2020.
26.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №26032021, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало позивачеві право вимоги за кредитним договором №2929648.
23.05.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 23/05/24 відповідно до якого останньому відступлено право вимоги до позичальників в тому числі за договором №2929648.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2929648 від 16.09.2020.
На підставі вищевикладеного, позивач як новий кредитор просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 55624,50 грн. та понесені судові витрати.
08.10.2026 суддею отримано відповідь Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача.
Ухвалою від 09.10.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 06.11.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Позивачем отримана в підсистемі «Електронний суд». Відповідачу поштова кореспонденція була направлена за встановленим місцем проживання. Крім цього, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду зазначеної справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.
Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 25.09.2020 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №0930519234/1 про надання кредиту, шляхом підписання пропозиції укласти договір надання позики (оферта) та згоди на укладення договору (акцепту) одноразовим ідентифікатором, в якості аналога власноручного підпису, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн із строком користування кредитом 6 днів (строк дії договору 3 роки), шляхом перерахування їх на банківську карту позичальника зі сплатою відсотків.
25.09.2020 о 17:04 год. ТОВ «Інфінанс» перерахувало через ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» на платіжну картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 67398414, що підтверджується довідкою від 08.07.2025.
Згідно до договору факторингу № 16-12/21 від 16.12.2021 ТОВ «Інфінанс» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 у розмірі 49572,50 грн., на підтвердження чого надано реєстр боржників до договору факторингу № 16-12/21.
10.01.2023 було укладено договір факторингу №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 в розмірі 90622,50 грн., на підтвердження чого надано реєстр боржників до договору факторингу №10-01/2023.
04.08.2026 між ТОВ Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 04-08/26 відповідно до якого останньому відступлено право вимоги до позичальників в тому числі ОСОБА_1 у розмірі 117712,50 грн., на підтвердження чого надано реєстр боржників до договору факторингу № 04-08/26.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» станом сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №0930519234/1 від 25.09.2020 становить 496750,00 грн., з яких 3000 грн. тіло кредиту, 46672,50 грн. заборгованість за процентами.
Разом з тим, суд не може погодитись із наданими позивачем розрахунками заборгованості, зважаючи на наступне.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Згідно пункту 20 Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 по справі №5017/1987/2012 зазначено, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК.
За умовами кредитного договору сторони погодили строк його дії тривалістю 3 роки, а також нарахування процентів за користування кредитом до дня фактичного повернення кредитних коштів.
Разом з тим, умовами укладеного між сторонами договору, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування 6 днів, а після закінчення строку кредитування, у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати відсотки у розмірі, визначеному умовами договору, та у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання позикодавець має право на стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Однак, у цій справі таких позовних вимог не заявлено, а тому суд вважає, що підстави для задоволення позову в частині нарахування та стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками поза межами строку кредитування - відсутні.
Крім цього суд звертає увагу, що вказівка у договорі на строк його дії 3 роки не є тотожним строку кредитування, адже такий визначений 6-ти денним терміном, відповідно і нарахування відсотків за користування кредиту здійснюється у погоджений сторонами строк користування кредитними коштами (строк кредитування), а не у строк дії договору.
Згідно умов договору строк кредитування становить 6 днів, відсотки нараховуються за процентною ставкою 1,75 % за один день грошового зобов`язання, що в грошовому виразі становлять 315 грн. (3000 грн. х 1,75% х 6 = 315 грн.)
Таким чином, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача за кредитним договором №0930519234/1 від 25.09.2020 становить 3315,00 грн.
Щодо кредитного договору №2929648 від 16.09.2020, суд зазначає наступне.
16.09.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №2929648 про надання фінансового кредиту шляхом укладення в електронній формі, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн строком на 14 календарних днів, з процентною ставкою 1,9 % шляхом перерахування їх на банківську карту позичальника. Кредитний договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором А850138.
16.09.2020 перераховано на банківську картку відповідачу № НОМЕР_1 кошти в сумі 2000,00 грн., код авторизації 506723, номер транзакції в системі WayForPay creditplus-10782688.
26.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №26032021, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало останньому право вимоги за кредитним договором №2929648 та Витяг реєстру боржників за даним договором.
23.05.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 23/05/24 відповідно до якого останньому відступлено право вимоги до позичальників в тому числі за договором №2929648.
Згідно витягу з реєстру боржників від 23.05.2024 з договором факторингу № 23/05/24, ТОВ «Факторинг партнерс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2929648 у розмірі 5952,00 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, вбачається, що заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги 23.05.2024 складає – 5952,00 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту - 2000,00 грн., заборгованість за відсотками 3952,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.
Відповідно до ч.1ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
З матеріалів справи слідує, що відповідач свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримав кошти за обома кредитними договорами, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договорами, отримані в кредит кошти не повернув, суд приходить до висновку до часткового задоволення позовних вимог ТОВ ««Факторинг Партнерс» щодо стягнення суми заборгованості за кредитними договорами №2929648 від 16.09.2020 у розмірі 5952,00 грн. та №0930519234/1 від 25.09.2020 у розмірі 5315,00 грн., що в загальному розмірі становить 11267 грн.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат суд зазначає наступне.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в користь позивача у розмірі 2662,40 грн.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Як вбачається з матеріалів справи, що 02.07.2024 року між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», в особі керуючої Бурдюг Т.В. та ТОВ «Факторинг партнерс», в особі директора Сердійчук Я.Я., укладено Договір про надання правничої допомоги №02-07/2024.
Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги №4752 від 03.08.2026 адвокатське об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг партнерс» погодили надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_2 за кредитними договорами №2929648 від 16.09.2020 та №0930519234/1 від 25.09.2020.
Витягом з Акту №42 про надання юридичної допомоги від 31.08.2026 окреслено детальний обсяг робіт та вартість наданих послуг.
Крім цього, надано детальний «Прайс-лист» АО «Лігал Ассістанс» затверджений Рішенням Загальних зборів №01-12/2025 від 01.12.2025.
Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У зв`язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги у справі щодо стягнення заборгованості із відповідача суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги, її обсягу та вартості.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно із п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 3780,15 грн., виходячи з розрахунку 11267,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 18662,40 грн. (2662,40 грн. ставка судового збору + 16000,00 витрати на правову допомогу) : 55624,50 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 3780,15 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 274, 275, 279, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму заборгованості за кредитними договорами №2929648 від 16.09.2020 та №0930519234/1 від 25.09.2020 в загальному розмірі 11267,00 гривень (одинадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень, 00 копійок) та 3780,15 гривень (три тисячі сімсот вісімдесят гривень, 15 копійок) понесених судових витрат.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 06 листопада 2026 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс»,ЄДРПОУ: 42640371, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Хомик А.П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua