Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №442/4437/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №442/4437/26

Суддя: Медведик Л. О.

Справа №442/4437/26

Провадження №2/442/1996/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючого судді – Медведика Л.О., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», від імені та в інтересах якого діє представник Кісільова Юлія Анатоліївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшла позовна заява, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 28.05.2025 року укладено Кредитний договір № 5571323.

Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026.

Відповідно до Договору за № 5571323 від 28.05.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 10 500,00 грн.

Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі. В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується Розрахунком заборгованості за Договором № 5571323 від 28.05.2025 у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 41 139, 00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 10 500, 00 грн., за відсотками 24 339, 00 грн, штраф у розмірі 5250, 00 грн., та комісія за надання кредиту в розмірі 1 050, 00 грн. чим порушуються права та інтереси Позивача. Відтак, позивач ТОВ «Новий колектор» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 41139 грн. та понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 30.09.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Позивачем отримана в підсистемі «Електронний суд». Відповідачу поштова кореспонденція була направлена за встановленим місцем проживання. Крім цього, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду зазначеної справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», та ОСОБА_1 28.05.2025 року укладено Кредитний договір № 5571323.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10 500,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів – кожні 30 днів; Згідно п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Пунктом 1.4.1. Позичальнику встановлюється стандартна процентна ставка у розмірі 0,95% за кожний день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3. (360 днів). Денна процентна ставка за Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778% (показник округлений до десятитисячних) та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (36 960,00/10 500,00)/360x100%, де ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за кредитом; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – строк кредитування у днях (п.1.3 Договору). Згідно п.1.5. Договору, Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає, у відповідності до п.1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 639,6200% річних.

Згідно п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . П. 2.4. Договору встановлено, що Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п. 2.1. Договору. Відповідно до п.4.1. Договору Сторони погодили, що повернення (виплата) кредиту та сплата Комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору. Слід зауважити, що згідно п. 4.3. Договору передбачено, що у разі направлення Клієнтом коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом та інші належні до сплати платежі за Договором повинні бути сплачені в той же час (з урахуванням умов пункту 4.3.1 цього Договору). П. 4.3.1.Договору встановлено, що у разі якщо дострокове погашення (повне або часткове) здійснюється у першому розрахунковому періоду Сторони домовилися, що Клієнт сплачує фактично нараховані проценти та фактично нараховану Комісію в той же час. У відповідності до п.4.4. Договору у разі затримання Клієнтом сплати процентів, Комісії (якщо передбачена Договором) та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Згідно п.6.3. У випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів). Відповідно до Договору за № 5571323 від 28.05.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 10 500,00 грн., що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК», інформація в якому належить до таємниці надавача платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги».

Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язаний відступити Факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним. П. 2.2. Договору факторингу встановлено, що Сторони погодили, що Клієнт за цим Договором має право передати Факторові Право вимоги як за одним Кредитним Договором, так і за декількома Кредитними Договорами. Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим Договором факторингу, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією (Додається). Відповідно до п.2.4. Договору факторингу Сторони домовилися, що право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту надходження грошових коштів, в розмірі, визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта та після підписання Сторонами відповідного Акту приймання передачі Переліку (Додаток 1) Сторони погодили, що Акт приймання-передачі підписується Сторонами після надходження грошових коштів, в розмірі визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта. На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1 (Додаток №2 до Договору факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026), згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5571323 від 28.05.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У відповідності до ч. 1ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 41 139, 00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 10 500, 00 грн., за відсотками 24 339, 00 грн, штраф у розмірі 5250, 00 грн., та комісія за надання кредиту в розмірі 1 050, 00 грн.

Оскільки будь-яких доводів чи доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, а відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним, оскільки такий містить період нарахування сум заборгованості, проценту ставку, за якою нараховувалися проценти за користування кредитними коштами, суми відсотків нарахованих за кожен день користування кредитними коштами, інформацію щодо наявності/відсутності платежів позичальника на погашення заборгованості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з правовою позицією ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно із вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов`язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьому чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.

Отже, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Новий колектор» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №5571323 від 28.05.2025 .

Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості простроченого кредиту та відсотків за договором в загальній сумі 34839,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає таке.

На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі – Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.

Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію.

Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа № 755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа № 755/9486/21).

Аналізуючи умови договору, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, а відтак суд прийшов до переконання про те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати таку комісію, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Щодо вимоги позову про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5250,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення штрафу у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 2662,40 грн. – сплачений судовий збір, про що подано відповідну квитанцію та 223,38 грн. – витрати пов`язані із надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно із п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору та 255,78 грн. за скерування відповідачу позовної заяви з додатками листом з описом вкладення, тобто здійснено витрати, які пов`язані з розглядом справи.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2510,78 грн. (2255,00 грн. /судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог/ + 255,78 грн. /витрати пов`язані із надсилання позовної заяви відповідачу/) понесених судових витрат.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України: у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким, чином, оскільки розгляд справи відбувся без повідомлення (виклику) учасників справи, повне судове рішення складено 03.11.2026, а відтак, датою ухвалення рішення є 03.11.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,5,10,18,133,141,259,263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором №5571323 від 28.05.2025 у розмірі 34839,00 гривень (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 00 копійок) та судові витрати в розмірі 2510,78 гривень (дві тисячі п`ятсот десять гривень 78 копійки).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження вул. Алмазова Генерала, 13 офіс 601 м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 03.11.2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.6 ст.259, ч.5ст.268 ЦПК України.

Головуючий суддя Медведик Л.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua