Суд: Городоцький районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №441/2663/26
Суддя: Малахова-Онуфер А. М.
441/2663/26 2-о/441/165/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
04.11.2026 м. Городок
Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.
з участю секретаря судового засідання Дзюба А.М.
представника ОСОБА_1
заявниці ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Городок цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису, -
в с т а н о в и в :
Представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про видачу обмежувального припису стосовно чоловіка заявниці ОСОБА_3 мотивуючи тим, що останній проживаючи без реєстрації разом з ОСОБА_2 у належному їй на праві приватної власності житловому будинку на АДРЕСА_1 , систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство і зокрема : провокує конфлікти, вчиняє сварки, скандали, під час яких нецензурно виражається, погрожує фізичною розправою, розбив мобільний телефон, чинить інші неправомірні дії психологічного характеру, що негативно впливає на стан здоров`я та призводить до психологічних страждань заявниці, що такі дії ОСОБА_3 є систематичними та довготривалими, проживання разом з ним у будинку є нестерпним, інше, просив видати обмежувальний припис з покладенням на ОСОБА_3 відповідних обов`язків, строком на 6 місяців.
ОСОБА_2 в суді заяву підтримала, пояснила, що її чоловік ОСОБА_3 , без реєстрації проживає разом з нею у будинку на АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу, умисно, систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного, економічного та фізичного характеру, постійно свариться, скандалить, в тому числі у присутності неповнолітніх дітей, штовхає, знімає її на два телефони, увірвався у кімнату, розкидав речі, понищив фотографії, під час конфлікту вирвав із рук телефон та розбив, коштів на утримання дітей не дає, що через такі неправомірні дії ОСОБА_3 вона змушена була звертатись по допомогу в Центр протидії домашньому насильству «Жіночі перспективи», що після вилучення поліцейським з будинку рушниці та винесення щодо чоловіка повторного термінового заборонного припису, останній ходить навколо будинку, все знімає на телефон, чинить інші неправомірні дії, вона боїться його, хвилюється за своє життя та життя дітей, просить заяву задовольнити.
Представник ОСОБА_1 в суді вимоги підтримав, покликаючись на мотиви викладені у заяві, просить видати обмежувальний припис з покладенням на ОСОБА_3 відповідних обов`язків, строком на шість місяців.
ОСОБА_3 в суді заяву заперечив, пояснив, що не вчиняв і не вчиняє насильства стосовно дружини ОСОБА_2 , а відеозйомку проводить з метою уникнення наклепу на нього з боку заявниці, що сімейні фотографії не нищив, а лише вирізав з них себе і забрав, що постанову суду від 13.10.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП оскаржив в апеляційному порядку, а вилученою поліцейськими рушницею не користувався давно, інше, просить у задоволенні заяви відмовити.
Заслухавши заявницю, її представника, заінтересовану особу, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
У силу положень ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: обмежувальний припис стосовно кривдника.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків. У відповідності до ч. 3, 4 цієї статті рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Із пояснень сторін в суді, із копій Витягу з Державного реєстру речових прав № 389486348 від 02.08.2024 та витягу з реєстру територіальної громади №2026/008905681 від 01.06.2026, копій свідоцтв про шлюб Серія НОМЕР_1 від 05.03.2026, свідоцтв про народження Серія НОМЕР_2 , Серія НОМЕР_3 , Серія НОМЕР_4 від 02.03.2010, 25.04.2012 та від 27.03.2026 відповідно, убачається, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 проживають в житловому будинку на АДРЕСА_1 , належному заявниці на праві особистої власності, сторони у шлюбі мають трьох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4 - 11).
Згідно постанови Городоцького районного суду Львівської області від 13.10.2026, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні 01.10.2026 в будинку, за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 домашнього насильства психологічного, економічного та фізичного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , за що підданий адміністративному стягненню у виді громадських робіт. Постанова суду на 04.11.2026 законної сили не набрала (копія а.с.12,13).
Крім цього, 01.10.2026 інспектором СРПП ВнП №1 (м.Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Р.Кость, винесено терміновий заборонний припис Серія ЕТ №115965 на 10 діб з 01.10.2026 до 11.10.2026 стосовно кривдника ОСОБА_3 у спосіб заборони в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 (а.с. 14).
Із змісту копій талонів – повідомлень єдиного обліку № 6790, №7026 та №7050 убачається, що ОСОБА_2 , 10.10.2026, 24.10.2026 та 26.10.2026 зверталась із повідомленням на службу 102 про вчинення щодо неї 10.10.2026 та 24.10.2026 домашнього насильства чоловіком ОСОБА_3 та зберігання останнім у будинку вогнепальної зброї (а.с.15, 22, 23).
31.10.2026 інспектором СРПП ВнП №1 (м.Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Ю.Федець, повторно, винесено терміновий заборонний припис на 10 діб з 31.10.2026 по 10.11.2026 стосовно кривдника ОСОБА_3 у спосіб зобов`язання останнього залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборони в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 (а.с.14).
Така коротка перерва між закінченням дії попереднього припису та новим епізодом насильства свідчить, що кривдник своєї поведінки не змінив.
Із пояснень ОСОБА_3 в суді, із копій квитанцій №-33311910481 і №3311904718 від 03.11.2026 убачається, що останнім, на виконання постанов Городоцького районного суду Львівської області від 03.11.2026 у справах про адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 173-8, ч. 1 ст. 190 КУпАП сплачено штраф.
ОСОБА_3 обіймає посаду фахівця з методів розширення ринку збуту у відділі продажу автомобілів ТзОВ «Трак серсів Львів».
Згідно характеристики директора Городоцького ЗДО №4 «Зернятко» №38 від 03.11.2026, ОСОБА_2 працює практичним психологом у закладі дошкільної освіти, по місцю праці характеризується позитивно.
У відповідності до ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи) (ч. 3 ст. 26 цього Закону).
Згідно із правовим висновком, викладеним у Постанові КЦС ВС від 19.05.2020 №404/5203/19 (61-22539св19), законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків. Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Сам по собі факт не притягнення особи до юридичної відповідальності не може бути підставою для відмови у встановленні тимчасових обмежень за наявності інших об`єктивних даних, якими підтверджуються доводи заявника.
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Левчук проти України" (заява № 17496/19), в якій визнав порушення ст.8 Конвенції з прав людини (право на повагу до приватного і сімейного життя). Згідно до ст.8 Конвенції з прав людини, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чиморалі або для захисту прав і свобод інших осіб. ЄСПЛ у даній справі вказав, що покладаючись на статтю 8 Європейської Конвенції з прав людини суди не мають бути надмірно формалістичними у своїх рішеннях, які викликають у особи почуття безкарності та піддають Заявника, ще більшому ризику психологічного переслідування та нападу.
Вищенаведеними доказами встановлено обгрунтованість доводів заявниці, і зокрема наявність конфлікту між сторонами, відсутність бажання примирення у постраждалої від домашнього насильства особи ОСОБА_2 та відсутність ознак каяття у кривдника ОСОБА_3 , що підтверджується систематичністю вчинення насильницьких дій зі сторони останнього та свідчить про наявність ризиків повторного вчинення домашнього насильства.
Оцінюючи вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 стосовно дружини ОСОБА_2 та можливе настання тяжких або особливо тяжких наслідків їх вчинення, суд дійшов висновку про наявність небезпеки вчинення домашнього насильства щодо заявниці, а отже така, як постраждала від домашнього насильства особа, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», шляхом видання обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» про видачу обмежувального припису кривднику, суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.
Враховуючи обставини справи та виходячи із принципу пропорційності, оцінюючи високі ризики продовження протиправної поведінки ОСОБА_3 та їх вплив на заявницю, враховуючи те, що кривдник неодноразово демонстрував протиправну поведінку стосовно ОСОБА_2 в т.ч. в присутності дітей, тривалість та неодноразовість вчинення протиправних дій, суд дійшов висновку, що такі втручання в особисті права кривдника, як заборона перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на АДРЕСА_1 ; заборона наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на АДРЕСА_1 та місця її роботи; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, а також не чинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності та особистою приватною власністю постраждалої особи, є пропорційним, доречним, відповідає меті його застосування та забезпечить дієвий та ефективний захист заявниці від кривдника.
Суд вважає, що вирішуючи питання про застосування обмежувального припису відповідно до Закону, пріоритет надається безпеці постраждалих осіб, і що саме такий спосіб забезпечить ефективний захист заявниці від недобросовісних дій заінтересованої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 82, 258-259, 263-265, 268, 350-1, 350-8, 352-355 ЦПК України, ст.1, 24, 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд –
в и р і ш и в :
заяву задовольнити.
Видати обмежувальний припис, яким визначити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з покладенням на нього обов`язків, і зокрема,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заборонити:
- перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на АДРЕСА_1 ;
- наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на АДРЕСА_1 та місця її роботи;
- особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не чинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності та особистою приватною власністю постраждалої особи.
Строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяців, тобто до 04.05.2027.
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести за рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Копію рішення направити відділенню поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області для взяття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на профілактичний облік.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06.11.2026.
С у д д я А.М. Малахова-Онуфер
Оригінал: reyestr.court.gov.ua