Вирок від 05 листопада 2026 р. у справі №308/12369/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №308/12369/26

Суддя: Шумило Н. Б.

Справа № 308/12369/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, в режимі відеоконференції із Богунським районним судом м. Житомира, кримінальне провадження №22026070000000097 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жадьки Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ «Євроклуб», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 333 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючи водієм міжнародних пасажирських перевезень ТОВ «Євроклуб», та будучи обізнаним про порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, 22 квітня 2026 року близько 07 год. 45 хв., перебуваючи на автостанції в місті Київ, що за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 32 отримав від громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 посилку, яку за грошову винагороду у 10000 грн. погодився перевезти через державний кордон України та передати невстановленій досудовим розслідуванням особі по маршруту слідування автобусу марки «Scania» моделі «K450» д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_3 помістив вказану посилку до багажного відсіку автобусу марки «Scania» моделі «K450» д.н.з. НОМЕР_1 . Надалі, автобус під керуванням ОСОБА_3 разом з водіями ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 вирушив за маршрутом через Закарпатську область в місто Відень, Австрійської Республіки.

22.04.2026 близько 20 години 00 хв. автобус під керуванням ОСОБА_3 прибув до АЗС «UPG», що за адресою: Закарпатська область, місто Мукачево, вул. Лавківська, 1-Ж. Перебуваючи біля АЗС «UPG», ОСОБА_3 оглянув вміст посилки, яку йому передав ОСОБА_5 та усвідомив, що в ній містяться: вказівник штурмана комплекту курсової системи, 2 прилади курсової системи типу СП, 2 пульти управління радіостанції типу «Баклан», 9 термопари ТВГ-26 (датчики температури вихідних газів турбореактивних та турбогвинтових двигунів), 4 свічки запалювання для турбореактивних двигунів та коробки для запчастин системи керування розворотом передньої опори шасі, 2 термопари типу ТВГ, 4 авіагарнітури типу АГ для членів екіпажу повітряного судна, тобто товари військового призначення, переміщення через державний кордон України потребує спеціального дозволу.

Надалі, діючи всупереч встановленому порядку міжнародних передач товарів (послуг) військового призначення, а саме в порушення п. 3 «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1807, в частині необхідності отримання дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародної передачі товарів (послуг), що підлягають державному експортному контролю, усвідомлюючи, що предмети, які містяться в посилці, переданій йому ОСОБА_5 є товарами військового призначення та підлягають обов`язковому державному експортному контролю, а відтак для переміщення через державний кордон України потребують отримання спеціального дозволу, ОСОБА_3 помістив вказані предмети до відсіку серед інших інструментів автобусу марки «Scania» моделі «K450» д.н.з. НОМЕР_1 , який прямував через державний кордону України, однак ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про вміст посилки, а також те, що для переміщення товарів, які містяться в посилці через державний кордон України, необхідний спеціальний дозвіл не повідомив.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив всі дії, спрямовані на переміщення через державний кордон України товарів військового призначення , що підлягають державному експортному контролю.

В подальшому, 22.04.2026 близько 20 год. 30 хв. автобус марки «Scania» моделі «K450» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зупинився біля готелю «Магнат», що за адресою: Закарпатська область, село Клячаново, вул. Мукачівська, 146, де ОСОБА_3 зійшов, а автобус марки «Scania» моделі «K450» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирушив далі по маршруту слідування через пункту пропуску «Тиса».

22.04.2026 о 22 год. 34 хв. в ході митного огляду автобусу марки «Scania» моделі «K450» д.н.з. НОМЕР_1 , що проводився на митному пості «Тиса» Закарпатської митниці, у багажному відсіку справа над другою парою коліс виявлено: вказівник штурмана комплекту курсової системи, 2 прилади курсової системи типу СП, 2 пульти управління радіостанції типу «Баклан», 9 термопар ТВГ-26 (датчики температури вихідних газів турбореактивних та турбогвинтових двигунів), 4 свічки запалювання для турбореактивних двигунів та коробки для запчастин системи керування розворотом передньої опори шасі, 2 термопари типу ТВГ, 4 авіагарнітури типу АГ для членів екіпажу повітряного судна.

Згідно з листом Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України від 19.05.2026 № 220/74/1399, вказівник штурмана комплекту курсової системи за зовнішніми ознаками схожий на вказівник штурмана типу УШ-2 (УШ-2к) або УШ-3 (УШ-Зк). Зазначені вироби входять до складу бортового обладнання військово-транспортних літаків типу Ил-76, Ан-12, Ан-26. 2 прилади курсової системи типу СП за зовнішніми ознаками схожі на комбінований пілотажно- навігаційний прилад ПП-75. Прилад ПП-75 входить до складу бортового обладнання військово-транспортних літаків типу Ил-76, Ан-72. 2 пульти управління радіостанції типу «Баклан», за зовнішніми ознаками схожі на блок 4 радіостанції “Баклан-20". Радіостанцію "Баклан-20" встановлюють на військово-транспортні літаки типу Ан-26 та на військові багатоцільові вертольоти типу Ми-8. 9 термопари ТВГ-26 (датчики температури вихідних газів турбореактивних та турбогвинтових двигунів) 2 термопари типу ТВГ за зовнішніми ознаками схожі на датчик температури ТВГ-26, який використовують у складі допоміжної силової установки РУ-19А-300 військово-транспортних літаків типу Ан-26. 4 свічки запалювання для турбореактивних двигунів та коробки для запчастин системи керування розворотом передньої опори шасі за зовнішніми ознаками схожі на свічки запалювання СПН-4-3-Т, яку використовують у складі авіаційного двигуна АИ-20 військово-транспортних літаків типу Ан-32 та Ан-12. 4 авіагарнітури типу АГ для членів екіпажу повітряного судна за зовнішніми ознаками схожі на авіаційну гарнітуру АГ-2 або АГ-3. Зазначені вироби входять до складу бортового обладнання військово-транспортних літаків типу Ан-26.

Відповідно до листа Державної служби експортного контролю № 4326/34-26 від 02.06.2026, «Термопари ТВГ-26», «Свічка СПН-4-3-Т», «Авіагарнітура АГ-2», «Пульт управління «Баклан-20» ПУ «Баклан»-20» були віднесені до товарів військового призначення (позиція ML10.а Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807).

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст. 333 КК України, тобто у порушенні встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 333 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, погодився із кваліфікацією діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред`явлено обвинувачення. Також пояснив, що працює водієм міжнародних пасажирських перевезень ТОВ «Євроклуб». 22 квітня 2026 року близько 07 год. 45 хв., на автостанції в місті Київ, за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 32 отримав від громадянина України ОСОБА_5 , посилку, яку за грошову винагороду погодився перевезти через державний кордон України та передати невідомій йому особі, по маршруту слідування автобусу марки «Scania» моделі «К450» д.н.з. НОМЕР_1 . Вказану посилку помістив до багажного відсіку автобусу марки «Scania» моделі «К450» д.н.з. НОМЕР_1 . Надалі, автобус під його керуванням разом з іншими водіями вирушив за маршрутом через Закарпатську область в місто Відень, Австрійської Республіки. 22.04.2026 близько 20 години 00 хв. автобус під його керуванням прибув до АЗС «UPG», що за адресою: Закарпатська область, місто Мукачево, вул. Лавківська, 1-Ж. Перебуваючи біля АЗС «UPG», він оглянув вміст посилки, яку йому передав ОСОБА_5 та побачив що в ній містяться якісь товари військового призначення. Після цього помістив їх до багажного відсіку автобусу марки «Scania» моделі «К450» д.н.з. НОМЕР_1 , який прямував через державний кордону України. В подальшому, 22.04.2026 близько 20 год. 30 хв. автобус марки «Scania» моделі «К450» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зупинився біля готелю «Магнат», що за адресою: Закарпатська область, село Клячаново, вул. Мукачівська, 146, де він зійшов, а вказаний автобус під керуванням водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирушив далі по маршруту слідування через пункту пропуску «Тиса». В подальшому, 22.04.2026 в ході митного огляду автобусу марки «Scania» моделі «К450» д.н.з. НОМЕР_1 , що проводився на митному пості «Тиса» Закарпатської митниці, у багажному відсіку були виявлені ці товари військового призначення, які були в посилці. Розкаюється у вчиненому, обіцяє, що такого більше не повториться, просить суворо не карати.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.

Судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, судом було з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку,

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 333 КК України. Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, суд визнав за недоцільне проводити дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена в повному обсязі, та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 333 КК України, а саме як порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

У відповідності до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, особу винного, який згідно довідки за даними УІЗ ГУНП в Закарпатській області від 17.06.2026, та довідки про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості від 17.08.2026, до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем роботи в ТОВ «Євроклуб» характеризується позитивно, згідно відповіді КП «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» ЖМР №2311 від 12.08.2026 у період з 23.04.2026 гр. ОСОБА_3 , на стаціонарному та амбулаторному лікуванні не перебував, згідно відповіді КП «Лікарня №1 ЖМР №2809 від 17.08.2026 в період з 01.01.2026 по 14.08.2026 на стаціонарному та амбулаторному лікуванні не перебував.

Судом заслухано думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст. 333 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, та застосувати спеціальну конфіскацію до речових доказів у кримінальному провадженні, обвинуваченого, який погодився на запропоноване прокурором покарання.

За наведеного, з урахуванням характеру та виду вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення обвинуваченого до вчиненого, який в повному обсязі визнав вину, особи обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, принципу законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід визначити покарання, в межах встановлених в санкції ч. 1 ст. 333 КК України, у виді штрафу, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю оскільки ОСОБА_3 не обіймає таких посад та не займається певною діяльністю.

На переконання суду, призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Згідно з ч.9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Спеціальна конфіскація, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено - переходять у власність держави.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне до речових доказів, а саме: вказівник штурмана комплекту курсової системи, прилади курсової системи типу СП в кількості 2 одиниці, пульти управління радіостанції типу «Баклан» в кількості 2 одиниці, термопари ТВГ-26 (датчики температури вихідних газів турбореактивних та турбогвинтових двигунів) в кількості 9 одиниць, свічки запалювання для турбореактивних двигунів та коробки для запчастин системи керування розворотом передньої опори шасі в кількості 4 одиниці, піропатрони для протипожежної системи повітряних суден в кількості 51 одиниць, термопари типу ТВГ в кількості 2 одиниці, авіагарнітура типу АГ для членів екіпажу повітряного судна в кількості 4 одиниці, які передано на відповідальне зберігання в кімнату речових доказів слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області, та поміщено в поліпропіленовий мішок білого кольору, верхня частина якого зав`язана чорною ниткою, до кінців якої приклеєна пояснююча бирка підписана слідчим в ОВС 1-го відділення СВ УСБУ в Закарпатській області майором юстиції ОСОБА_8 , відповідно до якої в даному мішку містяться речові докази у кримінальному провадженні №22026070000000097 від 23.04.2026, на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.

Враховуючи наведене, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.05.2026 року у справі №308/6084/26 (провадження 1-кс/308/2429/26) на вилучені в ході огляду місця події, що проводився 23.04.2026 в адмінбудівлі МП «Тиса» Закарпатської митниці за адресою: Ужгородський район, с.Соломоново, вул. Європейська, 1 речі, а саме: 1.вказівник штурмана комплекту курсової системи; 2.прилади курсової системи типу СП в кількості 2 одиниці; 3.пульти управління радіостанції типу «Баклан» в кількості 2 одиниці; 4.термопари ТВГ-26 (датчики температури вихідних газів турбореактивних та турбогвинтових двигунів) в кількості 9 одиниць; 5.свічки запалювання для турбореактивних двигунів та коробки для запчастин системи керування розворотом передньої опори шасі в кількості 4 одиниці; 6.піропатрони для протипожежної системи повітряних суден в кількості 51 одиниць; 7.термопари типу ТВГ в кількості 2 одиниці; 8.авіагарнітура типу АГ для членів екіпажу повітряного судна в кількості 4 одиниці, - скасуванню не підлягає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 100, 314, 368, 370, 371, 394, 474-475 КПК України, ст. ст. 12, 50, 65, 96-1, 96-2, 135, 333 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 333 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу, в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп., та без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 96-1, ст.96-2 КК України, вказівник штурмана комплекту курсової системи, прилади курсової системи типу СП в кількості 2 одиниці, пульти управління радіостанції типу «Баклан» в кількості 2 одиниці, термопари ТВГ-26 (датчики температури вихідних газів турбореактивних та турбогвинтових двигунів) в кількості 9 одиниць, свічки запалювання для турбореактивних двигунів та коробки для запчастин системи керування розворотом передньої опори шасі в кількості 4 одиниці, піропатрони для протипожежної системи повітряних суден в кількості 51 одиниць, термопари типу ТВГ в кількості 2 одиниці, авіагарнітура типу АГ для членів екіпажу повітряного судна в кількості 4 одиниці, які поміщено в поліпропіленовий мішок білого кольору, верхня частина якого зав`язана чорною ниткою, до кінців якої приклеєна пояснююча бирка підписана слідчим в ОВС 1-го відділення СВ УСБУ в Закарпатській області майором юстиції ОСОБА_8 , відповідно до якої в даному мішку містяться речові докази у кримінальному провадженні №22026070000000097 від 23.04.2026, та передано на відповідальне зберігання в кімнату речових доказів слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області, в порядку спеціальної конфіскації конфіскувати у власність держави.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

З інших підстав вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua