Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №304/1119/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1119/26 Провадження № 2/304/930/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 39 840,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 15.08.2025-100001130, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 000,00 грн, строком на 217 днів. Дата повернення (виплати) кредиту – 19 березня 2026 року.

Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором.

Процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Економ» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі – «комісія за надання», «комісія»; економічна сутність – плата за надання кредиту) – 9% від суми кредиту та дорівнює 1 080,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту(база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – «комісія за обслуговування», «комісія») – 1 080,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець не зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір.

Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Відповідно до п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісію(ї) встановлена(і) договором).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Згідно з п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредитна умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-60ХХ-ХХХХ-7309.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 39840,00 грн, що складається з: тіла кредиту – 12 000,00 грн, процентів – 18600,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 1 080,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) – 2 160,00 грн та відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України – 6 000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Позивач, посилаючись на норми ЦК України, Закон України «Про електронну комерцію», просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 15.08.2025-100001130 від 15 серпня 2025 року в розмірі 39 840,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 123,78 грн.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 червня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подавав, а тому суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 15 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» (далі – кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі – позичальник) укладено кредитний договір (оферти) № 15.08.2025-100001130, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 12000,00 грн строком на 217 днів, із датою повернення кредиту 19 березня 2026 року.

Відповідно до п. 3.1. договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісію(ї) встановлена(і) договором).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Пунктом 4.1 встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-60ХХ-ХХХХ-7309.

Відповідно до п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу – день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Сторони домовилися, що зобов`язання за договором можуть виконуватись як шляхом перерахування одного, так і шляхом перерахування декількох платежів, однак з дотриманням строків та інших умов виконання зобов`язань, встановлених договором.

Згідно з п. 6.1. договору позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавцю готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року(ів).

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-0906 від 09 червня 2026 року, адресованим ТОВ «Споживчий центр», з якого вбачається, що відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ «УПР» та ТОВ «Споживчий центр», 15 серпня 2025 року о 16:00:34 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 в сумі 12000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «видача за договором кредиту № 15.08.2025-100001130».

Таким чином, судом установлено факт укладення між сторонами кредитного договору та належного виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.

Частиною 3 статті 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом установлено, що 15 серпня 2025 року ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), заявку на отримання кредиту та графік платежів, чим підтвердив прийняття умов кредитного договору.

Отже, між сторонами виникли договірні кредитні правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Положеннями статей 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, установлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи встановлені обставини укладення кредитного договору та фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути отримані кошти та сплатити передбачені договором проценти у визначені договором строки.

Разом із тим судом установлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 15.08.2025-100001130 від 15 серпня 2025 року станом на 09 червня 2026 року заборгованість відповідача становить 39840,00 грн, з яких:12 000,00 грн – основна сума кредиту, 18 600,00 грн – проценти, 6 000,00 грн – залишок відсотків за ст. 625 ЦК України та 3 240,00 грн – залишок комісій.

Відповідач не подав суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, не надав альтернативного розрахунку та не подав належних і допустимих доказів повернення кредиту або сплати нарахованих процентів.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з відповідача заборгованості за сумою боргу в розмірі 12 000,00 грн та за процентами в розмірі 18 600,00 грн.

Оцінюючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 3 240,00 грн комісій, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом складаються з витрат споживача, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з умовами кредитного договору комісія, пов`язана з наданням кредиту, визначена у розмірі 9% від суми кредиту, що становить 1 080,00 грн, нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі кредиту, а її сплата здійснюється відповідно до графіка платежів.

Крім того, договором передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 080,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

При цьому економічну сутність останньої комісії позивач визначив як плату за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника телефоном, в особистому кабінеті та у відділеннях, забезпечення можливості відновлення паролю для входу до особистого кабінету, інформування про дати сплати чергових платежів, надання консультаційних та інших послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Разом із тим суд звертає увагу, що в цьому ж договорі кредитодавцем прямо зазначено, що додаткових та/або супутніх послуг він не надає.

Отже, умови договору містять суперечливі положення: з одного боку, передбачають справляння комісії за обслуговування кредитної заборгованості нібито за надання певного переліку послуг, а з іншого – прямо встановлюють, що додаткові та/або супутні послуги кредитодавцем не надаються.

Крім того, визначений у договорі перелік дій кредитодавця, за які встановлено комісію, сам по собі не підтверджує фактичного надання відповідачу окремих платних послуг. Позивачем не надано доказів того, що відповідач звертався за відповідною інформаційною чи консультаційною підтримкою, отримував такі послуги або користувався іншими сервісами, за які передбачено сплату комісії.

Саме по собі зазначення в договорі можливості отримання інформаційної підтримки, консультацій, відновлення паролю чи нагадувань про дати платежів не свідчить про фактичне надання таких послуг та не є достатньою підставою для стягнення плати за них.

Суд також враховує, що комісія за надання кредиту фактично встановлена за виконання кредитодавцем його основного договірного обов`язку щодо надання кредитних коштів, передбаченого статтею 1054 ЦК України. Саме по собі виконання такого обов`язку не може розглядатися як надання окремої додаткової чи супутньої послуги, за яку позичальник має сплачувати додаткову винагороду.

Водночас щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості позивачем не доведено, які саме конкретні послуги були фактично надані відповідачу, у чому полягав їх зміст та обсяг, а також які дії кредитодавця виходили за межі звичайного виконання ним власних обов`язків за кредитним договором.

Суд зазначає, що включення відповідних платежів до умов кредитного договору, паспорта споживчого кредиту чи розрахунку загальної вартості кредиту саме по собі не підтверджує правомірності їх стягнення та не звільняє позивача від обов`язку довести наявність правових і фактичних підстав для їх сплати.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Проте позивачем не надано належних і допустимих доказів фактичного надання відповідачці послуг, за які передбачено сплату спірних комісій, а також не доведено наявності самостійної правової підстави для стягнення комісії за надання кредиту.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача комісій у загальному розмірі 3 240,00 грн є необґрунтованою та недоведеною, а тому в її задоволенні належить відмовити в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення 6 000,00 грн процентів, заявлених на підставі статті 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами кредитного договору передбачено відповідальність позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань у вигляді процентів річних у розмірі 170000 % річних із визначенням спеціального обмеження їх розміру – не більше 65,00 грн за один день прострочення, а також встановлено, що такі проценти не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою ніж 100,00 грн.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Цим же пунктом передбачено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Суд виходить із того, що наведене положення є спеціальним правовим регулюванням наслідків прострочення виконання кредитних та позикових зобов`язань у період дії воєнного стану.

Спірний договір є договором споживчого кредиту, укладеним із фінансовою установою – ТОВ «Споживчий центр», тобто іншим кредитодавцем у розумінні пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Кредитні кошти були надані відповідачу 15 серпня 2025 року, а період, за який заявлено до стягнення проценти на підставі статті 625 ЦК України, припадає на період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23, у якій зазначено, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлюють особливі правові наслідки для періоду дії воєнного або надзвичайного стану та тридцятиденного строку після його припинення або скасування і поширюються на договори, за якими позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем.

Заявлені до стягнення 6 000,00 грн процентів за статтею 625 ЦК України за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не платою за користування кредитом.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 6 000,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Отже, з урахуванням установлених судом обставин та наведених норм матеріального права, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню.

З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 15.08.2025-100001130 від 15 серпня 2025 року в розмірі 30 600,00 грн, яка складається з: 12 000,00 грн – заборгованість за основною сумою кредиту та 18 600,00 грн – заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення 1 080,00 грн – комісії, пов`язаної з наданням кредиту, 2 160,00 грн – додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості, та 6 000,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судовий збір підлягає розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням співвідношення заявлених та задоволених позовних вимог із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 044,92 грн.

Крім того, позивачем понесено витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 123,78 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог такі витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 95,07 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 2 139,99 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 76–81, 83, 141, 258–259, 264–265, 280–282 ЦПК України, статтями 11, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 1048–1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 15.08.2025-100001130 від 15 серпня 2025 року в розмірі 30 600 (тридцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, з яких: 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок – тіло кредиту та 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок – проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 2 044 (дві тисячі сорок чотири) гривні 92 копійки та 95 (дев`яносто п`ять) гривень 07 копійок – витрат, пов`язаних з направленням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено та підписано 06.11.2026.

Головуюча:Гевці В. М.