Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №297/2543/26
Суддя: ІЛЬТЬО І. І.
Справа №: 297/2543/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №007689Е від 29.08.2026 року вбачається, що 29.08.2026 року о 07:05 год. прикордонним нарядом «Перевірка документів» в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка» під час проходження прикордонного контролю на напрямку «Виїзд», була виявлена особа, яка надала паспорт громадянина Німеччини НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги ст. ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 01.10.2016 року, визначених п. 2 Правил перетинання державного кордону України, затверджених Кабінетом Міністрів України у Постанові від 27.01.1995 року № 57, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. При цьому, згідно матеріалів просив розглянути справу без його участі.
Крім того, 27.10.2026 року від захисника ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення, в яких останній просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування заперечень представник зазначає, що ОСОБА_1 має громадянство України, постійно проживає на її території, а також має паспорт громадянина Німеччини. Під час проходження паспортного контролю останній пред`явив паспорт громадянина Німеччини, однак не заперечував належності до громадянства України та не мав наміру приховувати свою особу чи незаконно перетинати державний кордон.
Представник наголошує, що сам по собі факт пред`явлення паспорта іншої держави за наявності громадянства України не свідчить про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Крім того, зазначає, що уповноваженими особами прикордонної служби не було належним чином враховано положення законодавства України про громадянство та рекомендації щодо порядку дій прикордонних нарядів у випадках пред`явлення громадянами України паспортів іноземних держав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП: при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 204-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.
Відтак, суддя відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи в відсутність ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 277 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП: орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Диспозицією статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною нормою необхідним є встановлення конкретних протиправних дій, які свідчать про незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України, а також доведення вини особи у їх вчиненні.
При цьому посадова особа ДПС, яка склала протокол про адміністративне правопорушення вважає, що ОСОБА_1 як громадянин України не вправі був подавати паспорт громадянина Німеччини, і таким чином дійшов висновку, що ОСОБА_1 намагався перетнути кордон України без відповідних документів, чим вважав, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Суддя не може погодитися з таким висновком і вважає, що трактування вимог закону про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП є помилковим та необґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, долучено рапорт посадової особи прикордонної служби, інформацію про особу, копію паспорта громадянина Федеративної Республіки Німеччина, рекомендації щодо порядку дій прикордонних нарядів у випадках пред`явлення громадянами України паспортів іноземних держав, а також витяги з нормативно-правових актів.
Згідно з рапортом старшого лейтенанта ОСОБА_5 від 29 серпня 2026 року, під час здійснення прикордонного контролю було встановлено, що ОСОБА_1 пред`явив паспорт громадянина Німеччини, після чого за результатами перевірки було встановлено його належність до громадянства України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації про особу, ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України, а також паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданим 18 серпня 2025 року, строк дії якого не закінчився.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є громадянином України та має чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Водночас відповідно до ст. 1 зазначеного Закону громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в`їзд в Україну.
Суддя звертає увагу, що факт набуття громадянином України громадянства іншої держави сам по собі не припиняє громадянства України та не позбавляє особу права на повернення до України.
При цьому, наявність у громадянина України паспорта іноземної держави не є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 прибув до офіційного пункту пропуску через державний кордон України та добровільно пред`явив документ для здійснення паспортного контролю.
Доказів того, що останній намагався перетнути державний кордон поза встановленим пунктом пропуску, ухилявся від проходження прикордонного контролю, використовував підроблені документи або документи, які містили недостовірні відомості про його особу, матеріали справи не містять.
При цьому паспорт громадянина Федеративної Республіки Німеччина, пред`явлений ОСОБА_1 , не визнаний підробленим, а відомості щодо особи, зазначені в ньому, не спростовані жодним належним доказом.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своїх дій та мав намір незаконно перетнути державний кордон України.
Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 є громадянином України, постійно проживає на території України, документований чинними паспортними документами громадянина України, а обставин, які б свідчили про приховування ним своєї особи або використання недостовірних персональних даних, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підлягає застосуванню також у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, які за своїм характером мають каральну спрямованість.
Водночас матеріали справи не містять достатніх доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували наявність у діях останнього всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Суддя не вправі самостійно формулювати нове обвинувачення, доповнювати фабулу протоколу обставинами, які не були встановлені уповноваженою посадовою особою, або усувати недоліки доказування на користь сторони обвинувачення.
Таким чином, суддя доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи, характер інкримінованих особі дій, відсутність належних та достатніх доказів незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Також суд звертає увагу, що тлумачення громадянства із запереченнями його множинності суперечить принципам Європейської Конвенції "Про громадянство" від 06.11.1997 року (ратифікованою Україною Законом від 20.09.2006), згідно якої Україна зобов`язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст. 17, відповідно до якої, визначаючи права та обов`язки, пов`язані із множинним громадянством: громадяни держави-учаcниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов`язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи наведене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у спробі незаконного перетину державного кордону України в судовому засіданні встановлено не було, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283-285, 287 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Іван ІЛЬТЬО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua