Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №755/12963/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №755/12963/26

Суддя: Голуб Світлана Анатоліївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/12963/26 Головуючий у суді І інстанції Гончарук В.П.

Провадження № 22-ц/824/17095/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роменського Дмитра Володимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» зі скаргою на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роменського Д.В. щодо не розгляду у встановлений законом строк скарги стягувача, поданої в порядку статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року скаргу повернуто скаржнику без розгляду.

Суд першої інстанції керувався тим, що звернувшись до суду зі скаргою на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби, скаржник всупереч вимог пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України не додав доказів направлення копії такої скарги та доданих до неї матеріалів на адресу заінтересованої особи ОСОБА_2 , що зумовлює застосування наслідків, передбачених частиною п`ятою статті 448 ЦПК України, у вигляді повернення скарги скаржнику без розгляду.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати вказане судове рішення, а справу за його скаргою направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ОСОБА_1 не погоджується із висновком суду про повернення скарги без розгляду, вважає його незаконним, необґрунтованим, зробленим з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, внаслідок неналежної оцінки наявних у матеріалах скарги доказів та без урахування правової оцінки та встановлених обставин Київським апеляційним судом в постанові від 03 серпня 2026 року у справі № 755/8313/26 за його скаргою у справі № 755/20287/21, безпосередньо пов`язаній з основним судовим провадженням, та всупереч неналежної реєстрації скарги як нової цивільної справи, відокремленої від справи № 755/20287/21, у якій було постановлене рішення суду по суті спору та відкрито виконавче провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення скарги скаржнику без розгляду з дотриманням норм процесуального права.

Відзиви на апеляційну скаргу від заінтересованих осіб до суду апеляційної інстанції не надходили.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно із частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Водночас право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця, державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частинами першою, другою статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За змістом частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Повертаючи скаргу на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби без розгляду на підставі частини п`ятої статті 448 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що подана скаржником скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини четвертої статті 448 цього Кодексу, оскільки направлення копії скарги з доданими до неї документами на адресу ОСОБА_3 , як представника боржника Фоменко О.М., не свідчить про належне виконання вимог процесуального закону, так як матеріали скарги не містять належних доказів щодо права представництва ОСОБА_3 інтересів ОСОБА_2 в Дніпровському районному суді міста Києва.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Виконання судового рішення за усталеною в правовій доктрині та в судовій практиці позицією є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до частини третьої статті 448 ЦПК України скарга повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

До скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (частина четверта статті 448 ЦПК України).

Згідно із частиною п`ятою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (частина сьома статті 43 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є стягувачем у виконавчому провадженні № 80948045 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 04 травня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 755/20287/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, встановлення способів участі батька у вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

20 липня 2026 року скаржник подав на ім`я директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роменського Д.В. скаргу на рішення та дії начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яку було зареєстровано 21 липня 2026 року за вх. № М-20307, проте у встановлений десятиденний строк не розглянуто, чим, на думку ОСОБА_1 , допущено протиправну бездіяльність.

Вказану бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Манацков М.О. оскаржив в судовому порядку, сформувавши і подавши відповідну скаргу через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

На підтвердження виконання вимог пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України скаржник надав суду квитанції про доставку документів до зареєстрованих Електронних кабінетів інших учасників справи (а.с. 15-17).

Зокрема із квитанції № 8280755 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) убачається, що скарга на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби разом доданими до неї матеріали була надіслана останній як представнику боржника Фоменко О.М.

Також скаржник надав суду копії ордерів на надання правничої (правової) допомоги, відповідно до яких адвокат Ярошенко О.М. уповноважена представляти інтереси ОСОБА_2 в судах різних інстанцій та органах державної виконавчої служби (а.с. 12-14).

Крім того, зі змісту рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 грудня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року вбачається, що під час розгляду справи № 755/20287/21 по суті спору від імені та в інтересах ОСОБА_2 в судах першої та апеляційної інстанцій діяла саме адвокат Ярошенко О.М.

Однак суд першої інстанції не врахував, що копія скарги та додані до неї матеріали були направлені скаржником через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_3 , яка є представником боржника Фоменко О.М. у справі № 755/20287/21.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого направлення процесуального документа представнику особи є належним способом повідомлення самої особи, яку такий представник представляє.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо недотримання ОСОБА_1 вимог процесуального законодавства, а саме пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України, при подачі скарги на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби.

Виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

Таким чином, у суду першої інстанції не було обґрунтованих підстав, передбачених частиною п`ятою статті 448 ЦПК України, повертати скаргу скаржнику без розгляду, ОСОБА_1 належним чином не забезпечено реалізацію права на доступ до правосуддя, а тому оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з вищевикладеного, доводи апеляційної скарги скаржника заслуговують на увагу, а висновок суду щодо повернення скарги без розгляду не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає нормам процесуального законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду першої інстанції, відсутні підстави для розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до положень статей 141, 452 ЦПК України.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року скасувати, справу № 755/12963/26 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роменського Дмитра Володимировича направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2026 року.

Судді: С.А. Голуб

О.В. Борисова

Д.О. Таргоній

Оригінал: reyestr.court.gov.ua