Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №759/16543/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 листопада 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2025, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алмалик Ташкентської області, Республіки Узбекистан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.

Згідно ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання приєднано частково не відбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2025 і призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 КК України, щодо незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, будучи засудженим вироком Святошинським районним судом м. Києва від 23.04.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та протягом року після засудження за цією статтею, вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин:

Так, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та, місці, у невстановленої слідством особи, але не пізніше 25.06.2025, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено РVР та психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін.

Після цього ОСОБА_6 , маючи злочинний намір спрямований на незаконне зберігання без мети збуту вказаних психотропних речовин, переніс їх за місцем свого мешкання до будинку за адресою АДРЕСА_1 , де залишив їх на зберігання з метою подальшого самостійного вживання, без мети збуту.

В подальшому, 25.06.2025 в період часу з 11:10 до 11:35 під час проведення санкціонованого обшуку в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , було виявлено 3 кристалоподібною та вилучено: два поліетиленових пакети речовиною білого кольору та порошкоподібною речовиною бежевого кольору, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг

якої заборонено РVР та психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін.

Маса РVР в наданій речовині становить 0,432г. Маса амфетаміну у речовині становить 0,223г.

Крім того, 10.07.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Робітнича, 2-А, незаконно зберігав при собі, без мети збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн масою 0,252 г.

Так, 10.07.2025, приблизно о 12 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Робітнича, 2-А, ОСОБА_6 , так як періодично вживає наркотичні речовини, перебував в місцях, де ймовірно могли бути закладки наркотичних засобів, де на землі виявив поліетиленовий пакетик з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору.

Усвідомлюючи, що придбана ним порошкоподібна речовина білого кольору, відноситься до наркотичних засобів, ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, поклав поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїн до лівої кишені шортів, таким чином став зберігати при собі без мети збуту, для особистого вживання вищезазначену особливо небезпечний наркотичний засіб.

В подальшому, 10.07.2025 о 13 год. 30 хв., ОСОБА_6 знаходячись на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Робітнича, 2-А був викритий працівниками поліції та у період часу з 13 год. 37 хв. по 14 год. 25 хв., під час проведення огляду місця події, добровільно видав працівникам поліції поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта від 21.07.2025 № СЕ-19/111-25/43315-НЗПРАП, відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, маса становить 0,252 г.

Прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, правильність правової кваліфікації та доведеність вини, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ст.ст.70, 71, 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2025, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Звертає увагу, що ОСОБА_6 раніше судимий вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2025, а в даному кримінальному провадженні вчинив кримінальні правопорушення 25.06.2025, 10.07.2025, тобто після ухвалення попереднього вироку. Зазначає, що суд під час ухвалення вироку не взяв до уваги вирок Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2025, оскільки він не набрав законної сили. Однак при призначенні покарання за сукупністю злочинів чи за сукупності вироків, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили. Вважає, що суд повинен був призначити покарання за новий злочин, після чого на підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання повністю або часткового приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначити відповідне покарання. Також вказує, що суд не надав об`єктивної оцінки особі обвинуваченого, який вчинив кримінальні правопорушення протягом іспитового строку, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо розміру покарання, призначеного судом першої інстанції оскаржуваним вироком, колегія суддів, відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, враховує наявність обставин, що пом`якшують покарання - щирого каяття і активного сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

З огляду на усі дані, що підлягають врахуванню при призначенні покарання, у відповідності до положень ст. 65 КК України, колегія суддів вважає правильним розмір призначеного судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.309 КК України.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення ОСОБА_6 більш тяжкого покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, у вчиненні якого його визнано виним оскаржуваним вироком.

Разом з тим, апеляційна скарга прокурора в частині неправильного призначення остаточного покарання за сукупністю вироків є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

призначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України суд першої інстанції до призначеного за ч.2 ст.309 КК України покарання частково приєднав покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2025.

Однак, призначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків суд залишив поза увагою вирок Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2025, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Так, кримінальні правопорушення, за які ОСОБА_6 засуджено оскаржуваним вироком, вчинені ним 25.06.2025 та 10.07.2025, тобто після постановлення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2025.

Однак, суд першої інстанції не застосував положення ст. 71 КК України та не призначив ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю вироків, з урахуванням вироку Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2025, чим істотно порушив вимоги ст. 71 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, вирок суду скасувати в частині покарання, призначеного на підставі ст.71 КК України, та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання на підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного оскаржуваним вироком, покарань, призначених вироками Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2025 та від 28.04.2025.

Вирішуючи питання щодо розмірів невідбутих частин покарань за вироками Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2025 та від 28.04.2025, які слід приєднати на підставі ст.71 КК України, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, наявність обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2025 щодо ОСОБА_6 скасувати в частині покарання, призначеного на підставі ст.71 КК України.

Постановити в цій частині новий вирок, яким на підставі ст.ст.71, 72 КК України до призначеного ОСОБА_6 за ч.2 ст.309 КК України оскаржуваним вироком покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць приєднати частини невідбутих покарань за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2025 і вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2025 та остаточно призначити для відбування покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі.

В решті вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2025 щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженими - у той самий строк з дня вручення копій судового рішення.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

СУДДІ:

_________________ _________________ _________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3