Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №758/4651/13-ц
Суддя: Сушко Людмила Петрівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 758/4651/13-ц Головуючий у суді І інстанції: Блащук А.М.
провадження №22-ц/824/13261/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Музичко С.Г., Ратнікової В.М.
секретар судового засідання: Пустовіт І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ситюка Владислава Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2 , стягувачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс»,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Олефір Олександр Олександрович звернувся до Подільського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2 , стягувачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСТЕР-ФІНАНС», в якому просить суд: тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до моменту виконання ним зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 758/4651/13-ц, виданим 10.08.2015 Подільським районним судом м. Києва та виконавчими листами № 758/6263/21, виданими 10.09.2024 Подільським районним судом м. Києва.
В обґрунтування подання виконавець зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича (надалі виконавець) перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання:
виконавчого листа № 758/4651/13-ц, що виданий 10.08.2015 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з солідарно з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Приватного підприємства «Мрія Імпекс» (код ЄДРПОУ 32385871) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (код ЄДРПОУ 09322299, МФО 322294) 26 567 191 грн 92 коп. (двадцять шість мільйонів п`ятсот шістдесят сім тисяч сто дев`яносто одну гривню дев`яносто дві копійки). (ВП № НОМЕР_5);
виконавчого листа № 758/6263/21, що виданий 10.09.2024 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 596815 (п`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень 50 копійок, з яких: три відсотки річних - 177 972,12 грн та індекс інфляції 418 843,38 грн (ВП № НОМЕР_4);
виконавчого листа № 758/6263/21, що виданий 10.09.2024 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 8952 грн (ВП № НОМЕР_3).
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Олефіром О.О. було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, які були відправлені за місцем проживання боржника рекомендованим листом та повернуті АТ "Укрпошта" за закінченням терміну зберігання.
Також боржнику направлялись виклики приватного виконавця, які були відправлені за місцем проживання боржника рекомендованим листом та повернуті АТ "Укрпошта" за закінченням терміну зберігання.
Крім того, приватним виконавцем були здійснені наступні дії: винесені постанови про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.02.2024 № НОМЕР_5, від 28.10.2024 НОМЕР_7, від 24.10.2024 № НОМЕР_4; направлено виклики приватного виконавця щодо необхідності прибуття до приватного виконавця: від 24.10.2024 № 1887, від 08.11.2024 № 2155, від 02.12.2024 № 2703, від 25.07.2025 № 2674, від 04.08.2025 № 2816, на які боржник не з`явився та не надав будь-яких документів, що підтверджували б неможливість явки до виконавця.
26.08.2025 року приватним виконавцем було здійснено вихід за адресою місця проживання боржника: АДРЕСА_1 , в ході якого складено акт про те, що за даною адресою ОСОБА_3 не проживає, доступу до житлового приміщення не надано/
Станом на момент звернення з даним поданням будь яка інформація, пояснення, документи щодо виконання рішення суду від боржника не надходили.
Погашення боргу повне або часткове боржником не здійснюється. Крім цього, з моменту відкриття виконавчих проваджень, боржник 02.01.2025 року та 12.08.2025 року виїжджав за межі України що підтверджується інформацією наданою Прикордонною службою на запит приватного виконавця.
Наведене свідчить про ухилення боржником від виконання зобов`язань, передбачених вимогами чинного законодавства під час виконання судового рішення.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року у задоволенні подання відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Ситюк В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра Олександра Олександровича задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.
Приватним виконавцем у межах наданих законом повноважень вчинено численні виконавчі дії, а саме: винесено постанови про відкриття проваджень та стягнення мінімальних витрат; направлено шість викликів боржнику (від 24.10.2024, 08.11.2024, 02.12.2024, 25.07.2025, 04.08.2025); 26.08.2025 здійснено вихід за адресою реєстрації боржника, за результатами якого складено акт про відсутність боржника за місцем реєстрації. Усі поштові відправлення повернуті АТ «Укрпошта» з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Разом із цим, за офіційними даними Державної прикордонної служби України, боржник ОСОБА_2 в умовах воєнного стану перетинав державний кордон України: 02.01.2025 та 12.08.2025. Жодного погашення заборгованості на користь стягувача при цьому не здійснювалось.
Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неповідомленості боржника, що суперечить практиці Верховного Суду.
Обмеження права на виїзд є ефективним заходом саме тому, що Боржник регулярно використовує право виїзду за кордон. Відповідно, саме цей захід здатний реально вплинути на поведінку боржника та спонукати його до виконання зобов`язань - чого не забезпечили жодні інші застосовані виконавцем заходи.
На переконання скаржника, твердження суду першої інстанції про те, що виконавець не довів, яким чином заборона виїзду сприятиме погашенню боргу, є формалістичним і ігнорує очевидну практичну логіку: особа, яка подорожує за кордон та витрачає на це кошти, об`єктивно має фінансові ресурси, а позбавлення можливості виїзду є дієвим стимулом для направлення цих коштів на виконання судових рішень.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
21 жовтня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшли пояснення від представника ОСОБА_2 - адвоката Володька С.С., вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення. Таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості, однак такі докази чи доводи не надані. Представним виконавцем взагалі не обгрунтовано, яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішень суду та погашенню заборгованості.
Також представник боржника зазначав, що ОСОБА_2 тривалий час хворіє та є інвалідом другої групи. Крім того, ОСОБА_2 вживались дії щодо погашення заборгованості, зокрема він сплатив на рахунок Подільського РВ ДВС у м. Києві 03.03.2021 року у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_6 на вимогу державного виконавця від 02.03.2021 року № НОМЕР_6/12 кошти у сумах 1 646 032,54 грн і 299 000,00 грн на виконання рішення суду, 23.03.2021 року у сумі 902,18 грн на сплату додаткових витрат виконавчого провадження. Постановою державного виконавця Подільського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.04.2021 року закінчено виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст.ст. 39,40 Закону України «Про виконавче провадження» фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
04 листопада 2026 року до апеляційного суду також представник ОСОБА_2 - адвокат Володько С.С. надійшли пояснення, в яких представник боржника звернув увагу суду на те, що останні декілька років ОСОБА_2 постійно хворіє, проходить лікування у різних медичних закладах, що перешкоджає не лише займатися підприємницькою діяльністю (та виконувати рішення суду, вимоги виконавця), а просто нормально жити та самостійно пересуватися. Так, ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи та має ряд захворювань.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2 , суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що належних доказів цілеспрямованого ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення на час подання виконавцем не надано, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання рішення Подільського районного суду м. Києва. Приватним виконавцем не обґрунтовано, яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішень суду та погашенню заборгованості.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання:
виконавчого листа № 758/4651/13-ц, що виданий 10.08.2015 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з солідарно з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Приватного підприємства «Мрія Імпекс» (код ЄДРПОУ 32385871) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (код ЄДРПОУ 09322299, МФО 322294) 26 567 191 грн 92 коп. (двадцять шість мільйонів п`ятсот шістдесят сім тисяч сто дев`яносто одну гривню дев`яносто дві копійки). (ВП № НОМЕР_5);
виконавчого листа № 758/6263/21, що виданий 10.09.2024 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 596815 (п`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень 50 копійок, з яких: три відсотки річних - 177972,12 грн та індекс інфляції 418843,38 грн (ВП № НОМЕР_4);
виконавчого листа № 758/6263/21, що виданий 10.09.2024 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 8952 грн (ВП № НОМЕР_3).
Виконавчі документи на сьогоднішній день боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Олефіром О.О. було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, які були відправлені за місцем проживання боржника рекомендованим листом та повернуті АТ «Укрпошта» за закінченням терміну зберігання.
Також боржнику направлялись виклики приватного виконавця, які були відправлені за місцем проживання боржника рекомендованим листом та повернуті АТ «Укрпошта» за закінченням терміну зберігання.
Крім того приватним виконавцем були винесені постанови про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.02.2024 НОМЕР_8, від 28.10.2024 НОМЕР_7, від 24.10.2024 № НОМЕР_4.
Також винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 06.02.2024 НОМЕР_8, від 28.10.2024 № НОМЕР_3, від 24.10.2024 № НОМЕР_4.
Також приватним виконавцем направлялись виклики щодо необхідності прибуття до приватного виконавця: від 24.10.2024 №1887, від 08.11.2024 № 2155, від 02.12.2024 № 2703, від 25.07.2025 №2674, від 04.08.2025 №2816, на які боржник не з`явився та не надав будь-яких документів, що підтверджували б неможливість явки до виконавця.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що факт направлення постанов приватного виконавця підтверджується даними списку згрупованих відправлень. Повернення поштового відправлення із відміткою «за закінченням терміну зберігання» не спростовує належного повідомлення, оскільки відповідно згідно статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим з моменту направлення відповідної постанови.
26.08.2025 року приватним виконавцем було здійснено вихід за адресою місця проживання боржника: АДРЕСА_1 , в ході якого складено акт про те, що за даною адресою ОСОБА_3 не проживає, доступу до житлового приміщення не надано.
В суді апеляційної інстанції представник стягувача пояснив, що ОСОБА_2 має кошти на лікування цукрового діабету та серця за кордоном, має постійний дохід від підприємств в яких він є засновником, також має багато нерухомого майна, однак на все накладено арешт в інших зобов`язаннях.
Представник ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції пояснив, що останній знає про наявність не виконаних рішень за 2015 рік та 2021 рік, їх не виконує. Зазначав, що виїжджати ОСОБА_2 необхідно за кордон для лікування хвороб, в тому числі цукрового діабету та серця.
Станом на день звернення до суду, боржником борги не сплачено, що за твердженням приватного виконавця свідчить про ухилення боржника від виконання.
З моменту відкриття виконавчих проваджень, боржник 02.01.2025 року та 12.08.2025 року виїжджав за межі України, що підтверджується інформацією наданою Прикордонною службою на запит приватного виконавця (а.с. 53 том 4).
Відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.
Пунктами 3, 5, 6 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов`язки боржника за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно, своєчасно з`являтися на вимогу виконавця та надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця.
Відповідно до ч. 3 статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням іншого органу, якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 4 статті 441 ЦПК України таке подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного або приватного виконавця.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 331/8536/17 дійшов висновку, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи і може застосовуватися лише за наявності достатніх підстав вважати, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань та має намір вибути за межі України з метою невиконання судового рішення. Саме тому суд має оцінювати не лише факт заборгованості, а конкретну поведінку боржника та зв`язок обмеження з реальною метою виконання рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2 , оскільки приватним виконавцем вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, спрямованих на забезпечення виконання судового рішення, однак станом на час розгляду справи рішення суду боржником не виконано. При цьому поведінка ОСОБА_2 свідчить про його ухилення від виконання покладеного на нього судом обов`язку, оскільки останній знаючи про наявність боргу, не вчиняв жодних дій щодо погашення хоча б частково заборгованості перед стягувачем. Крім того соєю бездіяльністю підтверджує факт ухилення від виконання рішень суду, а саме не з`являється до приватного виконавця на виклики.
Крім того, після відкриття виконавчого провадження боржник не з`явився на виклик приватного виконавця, не надав відомостей про належне йому майно, рахунки, доходи, не вчинив жодних дій, спрямованих на добровільне виконання рішення суду, фактично не проживає за адресою, зазначеною у виконавчому документі, та не забезпечив можливість належної комунікації з ним.
Встановлені обставини свідчать, що боржником не вчинялись жодні дії для виконання судового рішення чи вимог, висунутих приватним виконавцем.
Колегією суддів враховується, що ухилення від виконання зобов`язань може проявлятися у бездіяльності боржника, спрямованій на уникнення виконання рішення, у тому числі шляхом ігнорування вимог виконавця та ненадання необхідної інформації.
Відтак суд апеляційної інстанції вважає, що є підстави для обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа та відповідно задоволення подання приватного виконавця.
Що стосується доводів представника боржника про те, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи та має ряд захворювань, то такі доводи не спростовують права кредитора на застосування заходів примусового виконання. Обмеження права на виїзд боржника є пропорційним заходом, спрямованим на захист прав кредитора, і не може бути скасоване лише з підстав наявності у боржника певних захворювань. Суд враховує стан здоров`я боржника, однак такі обставини не можуть ставати підставою для повного ігнорування законних вимог стягувача, підтверджених судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України пов`язано виключно з наявністю значної суми заборгованості у зведеному виконавчому провадженні, яка боржником фактично не сплачується.
Належних та допустимих доказів погашення вказаної заборгованості боржником суду не надано і таких обставин не доведено.
Отже, висновок суду першої інстанції про недоведеність ухилення зроблено без належної оцінки сукупності доказів і не відповідає встановленим обставинам. З огляду на повторюваність свідомого невиконання обов`язків у виконавчому провадженні та фактичне користування правом виїзду за межі України після одержання документів виконавця наявні передбачені статтею 441 ЦПК України підстави для тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у відповідності до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Ситюка Владислава Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2 , стягувачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» задовольнити.
Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до моменту виконання ним зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №758/4651/13-ц виданий 10.08.2015 року Подільським районним судом м. Києва та виконавчими листами № 758/6263/21 виданими 10.09.2024 року Подільським районним судом м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «05» листопада 2026 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
В.М. Ратнікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua