Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №367/9808/26
Суддя: Сушко Людмила Петрівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 367/9808/26 Головуючий у суді І інстанції: Одарюк М.П.
провадження №22-ц/824/16344/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Ратнікової В.М., Музичко С.Г.,
секретар судового засідання: Пустовіт І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2026 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Алчевська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року заявник звернувся до суду першої інстанції із вказаною заявою, відповідно до якої просив суд встановити факт постійного її проживання разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність спору про право, належним чином не дослідивши надані докази у справі, не з`ясував обставин справи, не встановив учасників справи.
Крім того, не встановив, між ким існує спір, не роз`яснив належним чином до кого заявник має звертатись в порядку позовного провадження, якщо ніхто не оскаржував її право на спадщину після спадкодавця, яку заявник прийняла після смерті спадкодавця, оскільки проживала постійно разом з спадкодавцем до моменту смерті спадкодавця. При цьому орган місцевого самоврядування є заінтересованою особою у справі, тобто залучений до участі у справі.
Крім того до заяви було долучено рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 року у справі № 367/1250/26 про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Алчевської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Скаржник зазначала, що з вказаного рішення вбачається, що Алчевська міська рада не подала відзив та не оспорювала права заявника на спадщину, а факт спільного проживання було вказано, як причину пропуску строку на прийняття спадщини. Заявник не просив встановлювати зазначений факт у вказаному проваджені, а обрав не вірний спосіб захисту свого порушеного права та помилково подав інший тип заяви.
Також зазначала, що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту його смерті сплинуло 6 років, заповіт відсутній, і відсутні будь-які інші спадкоємці, які б претендували на спадщину, прийняли спадщину або оскаржували право на спадщину заявнику чи зверталися б до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. При цьому, зміна черговості спадкування не відбувалася, спадщина не визнавалась судом відумерлою.
Заявник заяву про відмову від спадщини не подавав. Таким чином, встановлення факту постійного проживання їх зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини має для заявника юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, таке встановлення необхідне для підтвердження прийняття спадщини і надає можливість отримати свідоцтво про право на спадщину.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
05 жовтня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просила розглядати справу без її участі, вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкриття провадження, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що з поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що звертаючись з заявою заявниця просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявниця зазначала, що у спадкодавця відсутні будь-які інші спадкоємці, крім заявника, у зв`язку з чим не було подано заяву про прийняття спадщини. Також заявниця надала підтвердження, що інші особи не звертались до нотаріуса з метою відкриття спадкової справи (витяг із спадкового реєстру - спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с. 22) та надала підтвердження відсутності заповіту чи спадкового договору (витяг із спадкового реєстру - заповіти/спадкові договори) (а.с. 20).
З батьком заявника ОСОБА_3 спадкодавець розірвала шлюб 27.09.1999 року, запис №1043, що підтверджується довідкою Відділу реєстрації актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції Луганської області № 835 від 24.10.2003 року (а.с. 34).
Крім того, ОСОБА_3 (батько заявниці) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 видане 30.11.2019 року Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), запис №501 від 30.11.2019 року. Розбіжність між датою смерті та датою отримання свідоцтва виникла у зв`язку з визнанням факту смерті в судовому порядку. Свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_3 було отримано заявником 01.07.2020 року, про що свідчить витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі. Інші спадкоємці в ОСОБА_3 відсутні.
Спадкодавець не укладала нового шлюбу після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 ..
Заявник є єдиною донькою спадкодавця, інших дітей в спадкодавця не було.
Заявник отримано свідоцтво про смерть спадкодавця 11 липня 2020 року в Бучанському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серія НОМЕР_2 , актовий запис № 402 від 11.07.2020 року (а.с. 62). Розбіжність між датою смерті та датою отримання свідоцтва виникла у зв`язку з визнанням факту смерті в судовому порядку.
Метою встановлення даного факту заявницею є подальше оформлення спадкових прав та одержання свідоцтва про право на спадщину за законом.
З метою внесення інформації про право власності на квартиру в повному обсязі заявницею звернулась до Бучанської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про прийняття спадщини на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Бучанська державна нотаріальна контора видала заявнику лист-роз`яснення з відмовою №43/01-16 від 20.01.2026 року, у зв`язку з пропуском 6-місячного строку на прийняття спадщини (а.с. 23).
Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такий правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі №139/122/14-ц (провадження №61-3238св22) вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».
У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 641/5425/21 (провадження № 61-2699св23) зроблено висновок, що «у справах про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем у разі наявності спору, належними відповідача є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у даній справі, яка переглядається, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що наявний спір про право щодо спадкування, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, заявниця ОСОБА_1 конкретно зазначила, що метою встановлення факту постійного проживання разом з спадкодавцем потрібно для реалізації права на спадщину у вигляді 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що Алчевська міська рада залучена до розгляду справи, в якості заінтересованої особи та має право на звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, а отже у дійсній справі вбачається спір про право, з огляду на те, що після смерті ОСОБА_2 минуло більше одного року, в силу ст. 1277 ЦК України Алчевська міська рада має право заявити вимоги про визнання спадщини відумерлою, тому у разі відсутності спадкоємців як за законом, так і за заповітом після померлої ОСОБА_2 , орган місцевого самоврядування має свій інтерес щодо спадщини після смерті ОСОБА_2 , а відтак існує спір про право.
Тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо помилкового висновку суду про існування у спірних правовідносинах спору про право.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу про відмову у відкритті провадження судом першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження та вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами ч. 4 ст. 315 ЦПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «04» листопада 2026 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді В.М. Ратнікова
С.Г. Музичко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua