Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №196/210/24 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №196/210/24

Суддя: Бабічева Л. П.

УКРАЇНА

Справа № 196/210/24

№ провадження 2/196/13/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Т.І., Кузнецової Г.С.,

учасники справи та представники учасників справи:

позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник –

опікун ОСОБА_2 ,

представник позивачки - адвокат Веснін Сергій Олександрович,

відповідач ОСОБА_3 ,

представник відповідача - адвокат Перепечин Володимир Леонідович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, -

Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради,

як орган опіки та піклування,

ОСОБА_4 , представник третьої особи - адвокат Веснін Сергій

Олександрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Царичанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник - опікун ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник - опікун ОСОБА_2 , та інтереси якої представляв адвокат Сумський С.М., звернулась до суду з позовом, який було уточнено, до відповідача ОСОБА_3 , третя особа - Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування, про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 березня 2001 року ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, Зорянська сільська рада, кадастровий номер 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21 листопада 2003 року ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, Зорянська сільська рада, кадастровий номер 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

05 січня 2010 року між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі - кадастровий номер 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У відповідності до умов пункту 8 договору строк оренди складає 49 років. Згідно пункту 9 орендна плата сплачується Орендарем в розмірі 18 000 грн. за кожен рік оренди. Пунктом 11 договору встановлено, що орендна плата сплачується одноразово за весь строк оренди в термін до 20 лютого 2010 року.

Отже, в термін до 20 лютого 2010 року Орендар повинен був сплатити Орендодавцю за договором оренди від 05.01.2010 р. орендну плату в загальному розмірі 882 000 грн. (18000 грн. х 49 років).

Також 30 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі - кадастровий номер 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У відповідності до умов пункту 8 договору строк оренди складає 49 років. Згідно пункту 9 орендна плата сплачується Орендарем в розмірі 15 000 грн. за кожен рік оренди. Пунктом 11 договору встановлено, що орендна плата сплачується одноразово за весь строк оренди, в термін до 20 січня 2010 року.

Отже, в термін до 20 січня 2010 року Орендар повинен був сплатити Орендодавцю орендну плату за договором оренди від 05.01.2010 р. в загальному розмірі 735 000 грн. (15000 грн. х 49 років).

29 січня 2010 року відповідач в якості орендної плати за земельну ділянку за кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га, передав позивачу 61 110 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.01.2010 р. склало 488 953 грн. 33 коп. (8,0012 грн. за долар США).

18 січня 2010 року відповідач в якості орендної плати за земельну ділянку за кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га, передав позивачу 30 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.01.2010 р. склало 240 036 грн. (8,0012 грн. за долар США).

Та обставина, що вищезазначені грошові кошти передавались саме в рахунок сплати орендної плати за вищевказаними договорами оренди земельних ділянок від 30.12.2009 р. та 05.01.2010 р. додатково підтверджується рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 р. у справі № 196/1153/16-ц.

Крім цього, 10 жовтня 2009 року відповідач передав позивачу 30 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 09.10.2009 р. (8,01 грн. за 1 долар США) склало 240 300 гривень.

У розписці було зазначено, що грошові кошти передаються в борг до оформлення права власності на земельну ділянку площею 20 га в Царичанському районі Дніпропетровської області.

Незважаючи на призначення платежу у розписці, за усною домовленістю сторін було досягнуто згоди, що ці кошти передаються в рахунок погашення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок.

Між позивачем та відповідачем було укладено лише два договори оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 1225681300:02:003:0319, 1225681300:01:038:0333, інші договори стосувались оренди паїв.

Отже, кошти в розмірі 30 000 доларів США за відповідним курсом НБУ гривні до долару США були зараховані в рахунок погашення орендної плати саме за цими двома договорами оренди земельних ділянок в рівних частинах.

Незважаючи на досягнуті домовленості між позивачем та відповідачем щодо врахування отриманих позивачем від відповідача коштів в якості оплати орендної плати за вищевказаними договорами оренди земельних ділянок та паїв, ОСОБА_3 звернувся у 2018 році з позовом до ОСОБА_1 про стягнення цих коштів.

Так, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 року у справі №199/2196/18 позов був задоволений та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 5 979 038 грн., що на дату звернення з позовом складало еквівалент 229 135 доларів США.

Судове рішення було обґрунтовано тією обставиною, що надані ОСОБА_3 грошові кошти в доларах США за розписками від 26.09.2009 p., 10.10.2009 р., 04.11.2009 р., 12.12.2009 р., 16.04.2010 р., 21.05.2010 р., 03.06.2010 р. є коштами наданими в позику, а відтак підлягали поверненню ОСОБА_1 у відповідності до отриманої вимоги.

На дату подання позову вказане рішення від 11 липня 2018 року щодо стягнення грошових коштів було фактично виконано в межах виконавчого провадження №65954332.

Таким чином, зважаючи на те, що цим судовим рішенням кошти надані за розпискою від 10.10.2009 р. у розмірі 30 000 доларів США були визнані коштами, наданими в позику, раніше досягнута домовленість сторін, що ці кошти є оплатою оренди за договором оренди земельних ділянок, втратила свою силу.

Відповідно, орендна плата за договором оренди від 30.12.2009 р. була оплачена відповідачем лише за розпискою від 18 січня 2010 року у розмірі 30 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті склало 240 036 грн., а орендна плата за договором оренди від 05.01.2010 р. була оплачена відповідачем лише за розпискою від 29 січня 2010 року у розмірі 61 110 доларів США, що в гривневому еквіваленті склало 488 953 грн. 33 коп.

Отже, станом на дату подання позовної заяви:

- заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди від 05.01.2010 р. земельної ділянки за кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га, складає 393046 грн. 67 коп. (882 000 грн. - 488 953,33 грн.);

- заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди від 30.12.2009 р. земельної ділянки за кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га, складає 494 964 грн. 00 коп. (735 000 грн. - 240 036 грн.).

Згідно ч.2 ст. 25 ЗУ "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Пунктом 38 договорів оренди встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

У відповідності до ч.2 ст 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У орендаря рахується заборгованість зі сплати орендної плати за договорами земельних ділянок за кадастровими номерами 1225681300:02:003:0319 та 1225681300:01:038:0333.

Відсоток заборгованості за договором оренди від 05.01.2010 р. до загальної суми орендної плати складає 44,55 % (393 046,67 грн./882 000 грн.).

Відсоток заборгованості за договором оренди від 30.12.2009 р. до загальної суми орендної плати складає 67,34 % (494 964 грн./735 000 грн.).

Тобто заборгованість за одним договором складає майже половину загальної суми орендної плати, а за другим договором взагалі дві третини загальної суми. Відтак є істотна різниця між тим, на що правомірно розраховував орендодавець отримати, укладаючи договір, і тим, що в дійсності орендодавець отримав.

Оскільки орендна плата за кожним договором оренди в повному обсязі повинна була бути сплачена ще в 2010 році, то строк порушення обов`язку з оплати оренди є значним та вимірюється в роках.

Таке порушення відповідачем свого обов`язку зі сплати орендної плати є істотним порушенням умов договорів оренди, оскільки заборгованість з орендної плати складає значний розмір, а строки порушення взагалі складають чотирнадцять років. Наявність заборгованості зі сплати орендної плати є триваючим порушенням умов договору, оскільки таке порушення з`явилось з моменту порушення термінів внесення орендної плати та не усунуто до моменту подання позову. Весь час дії договорів оренди, починаючи з січня-лютого місяця 2010 року, за орендарем обліковується заборгованість орендної плати і така заборгованість не зникла.

Відсутність механізму перегляду орендної плати та відсутність індексації в договорах оренди істотно підвищує наслідки для орендодавця порушення орендарем строків сплати орендної плати. Розрахований на дату укладення договору розмір орендної плати не підлягав індексації, оскільки орендодавець виходив з того, що орендна плата буде виплачена в повному обсязі за весь строк дії договору. Саме такої домовленості сторони і досягли, враховуючи умову договору про виплату всієї суми орендної плати не пізніше наступного місяця з дня укладання договору оренди. Тому неотримання в повному обсязі суми орендної плати є істотним порушенням умов договору оренди.

Своєчасна сплата орендної плати в повному обсязі є одним із найголовніших обов`язків орендаря. При цьому орендар продовжує користуватись орендованими земельними ділянками та отримує дохід від здійснення діяльності на них.

Істотне порушення відповідачем умов договорів оренди щодо своєчасної оплати в повному обсязі орендної плати порушує права позивача.

Враховуючи вищевикладене, просить:

- розірвати договір оренди від 05.01.2010 р. земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 09.04.2010 року Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК" за № 041013500132 та зобов`язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га;

- розірвати договір оренди від 30.12.2009 р. земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 09.04.2010 року Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК" за № 041013500131 та зобов`язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представником відповідача - адвокатом Перепечин В.Л. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає доводи викладені у позові безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Послався на те, що у 2009-2010 роках відповідач мав дружні стосунки із позивачкою, яка мала намір відчужити, а відповідач придбати у власність земельні ділянки, які належали позивачці. Разом з тим, відповідно до вимог законодавства, які діяли на той час, сторони виключно мали змогу оформити договори оренди земельних ділянок. Тому між ними була досягнута домовленість щодо оформлення відповідних договорів оренди земельних ділянок до першої можливості переоформлення на відповідача права власності на них.

Таким чином, 30.12.2009 р. між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га, та 05.01.2010 р. договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га.

У відповідності до п.11 договорів оренди передбачено, що орендна плата сплачується одноразово за весь строк оренди (49 років), в термін до 20.01.2010 р. за першим договором, та до 20.02.2010 р. за другим договором відповідно. У той же час, за усною домовленістю між сторонами, відповідачем були сплачені позивачці частини сум визначених останньою в якості орендної плати (але фактично за подальше відчуження на користь відповідача) земельних ділянок:

- у сумі 30 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.01.2010 р. (8,0012 грн. на 1 долар США) склало 240 036 грн. за земельну ділянку з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га;

- у сумі 61 110 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.01.2010 р. (8,0012 грн. на 1 долар США) склало 488 953 грн. 33 коп. за земельну ділянку з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319.

Решта сум за домовленістю мала бути сплачена після фактичного переоформлення позивачкою права власності на ці земельні ділянки на відповідача. Крім того відповідачем були сплачені на користь позивачки значні суми за оренду низки інших земельних ділянок та паїв.

Даний факт пояснює відсутність у позивачки претензій до відповідача з приводу багаторічного використання ним вищезазначених земельних ділянок. На протязі багатьох років позивачка жодного разу не зверталась до відповідача з приводу внесення несплаченої частини сум за договорами оренди землі, не направляла на адресу відповідача будь-яких листів чи вимог з цього приводу.

У подальшому, незважаючи на наявність укладених із відповідачем договорів оренди, а також отримання значних сум коштів за земельні ділянки та паї, на початку 2016 року позивачка незаконним шляхом уклала низку договорів емфітевзису із третіми особами, встановивши їх право користування, зокрема вищезазначеними земельними ділянками строком на 300 років. Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області у справі №196/1153/16-ц були визнані недійсними договори про встановлення права користування цими земельними ділянками. Також за даним фактом Дніпровським ВП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні позивачки здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040030000770 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Саме через такі дії позивачки відповідач був вимушений звернутися до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 сум, переданих раніше за низку земельних ділянок, паїв. 11.07.2018 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська у справі №199/2196/18 було постановлено рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 5 979 038 гривень, а також 9 162 грн. 40 коп. судових витрат, а всього 5 988 200 грн. 40 коп.

Однак позивачка протягом наступних декількох років не виконувала зазначене рішення суду в добровільному порядку, у зв`язку із чим відповідач звернувся до виконавчої служби із заявою про примусове виконання цього рішення.

За даним фактом 01.07.2021 р. державним виконавцем Царичанського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було розпочато ВП № 65954332 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 5 988 200 грн. 40 коп.

Разом з тим, на 16.01.2024 р. ОСОБА_4 , який є землекористувачем трьох земельних ділянок, належних ОСОБА_1 , діючи у власних інтересах, з метою недопущення примусової реалізації виконавчою службою низки земельних ділянок належних ОСОБА_1 , остерігаючись можливості втрати свого права користування цими земельними ділянками, користуючись повноваженнями у відповідності до вимог ч.3 ст.528 ЦК України, сплатив замість ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 основний борг за судовим рішенням, перерахувавши всю суму заборгованості на спеціальний рахунок державної виконавчої служби.

24.01.2024 р. вказані кошти були зараховані на банківські рахунки ОСОБА_3 .

Таким чином ця заборгованість була відшкодована третьою особою та виключно в її особистих інтересах, а не самою позивачкою.

Зважаючи на те, що заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 фактично була відшкодована, та відповідно до матеріалів справи вбачається, що на день подання позову відповідачем в якості орендної плати:

- сплачено позивачці 30 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.01.2010 р. (8,0012 грн. на 1 долар США) склало 240 036 грн. за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га;

- сплачено позивачці 61 110 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.01.2010 р. (8,0012 грн. на 1 долар США) склало 488 953 грн. 33 коп. за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319.

У відповідності до п.8 договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, строк оренди складає 49 років. Пунктом 9 Договору визначено розмір орендної плати у сумі 15 000 грн. за кожен рік оренди.

Таким чином, відповідачем фактично сплачено позивачці орендну плату за 16 років 0 міс. оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, виходячи з розрахунку (15 000 грн./12 = 1 250 грн. (розмір оренди за місяць; 240 036 грн.(сплачена сума оренди)/ 1 250 грн. = 192 місяців або 16 років 0 місяців (оренди сплачено).

Отже відповідно до фактично сплаченої суми орендної плати відповідач має законне право користування земельною ділянкою до завершення 2025 року.

Крім того, у відповідності до п.8 договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, строк оренди складає 49 років. Пунктом 9 Договору визначено розмір орендної плати у сумі 18 000 грн. за кожен рік оренди.

Таким чином, відповідачем фактично сплачено позивачці орендну плату за 27 років 2 місяці оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, виходячи з розрахунку (18 000 грн./12 = 1 500 грн. (розмір оренди за місяць; 488 953 грн. (сплачена сума оренди)/ 1 500 грн. = 326 місяців або 27 років 2 місяці (оренди сплачено).

Відповідно до фактично сплаченої суми орендної плати відповідач має законне право користування земельною ділянкою до березня 2037 року.

Отже, відповідач користується земельними ділянками на законних підставах, строк оренди земельних ділянок, за який фактично сплачено відповідачем на користь позивача, не сплив. Заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за земельні ділянки в загальному розмірі 888010 грн. на протязі всіх років, що передували поданню цього позову, повністю покривалися значно більшою сумою коштів заборгованості позивача перед відповідачем в сумі 5 988 200 грн. 40 коп.

У даному випадку позивачка не була позбавлена суми грошових коштів, які розраховувала отримати при укладенні договору, у зв`язку з протиправним утриманням нею на протязі багатьох років значно більшої суми коштів, належних відповідачеві. Відповідно не мало місце істотне порушення відповідачем договору оренди землі, та відсутні правові підстави для дострокового розірвання договорів оренди на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України.

З огляду на викладене, договори оренди зазначених земельних ділянок можуть бути розірвані лише після спливу строку оренди землі, оплаченого відповідачем (т.1 а.с. 104-108).

Представник позивачки - адвокат Сумський С.М. подав до суду відповідь на відзив, у якій посилається на те, що мотивуючи свою позицію, представник відповідача фактично визнає, що дійсно між сторонами було укладено договори оренди, а також фактичне користування відповідачем орендованими земельними ділянками увесь цей час. Підтверджує, що дійсно під час укладання договорів оренди відповідачем була сплачена орендна плата лише частково, погоджується із розміром заборгованості з орендної плати.

Що стосується начебто усної домовленості між сторонами, що грошові кошти в розмірі 61110 та 30 000 доларів США передавались саме в якості орендної плати (але фактично за подальше відчуження на користь відповідача) земельних ділянок, тобто здійснення прихованої купівлі-продажу земельних ділянок, то таке твердження категорично не відповідає дійсності. Між позивачем та відповідачем були укладені саме договори оренди земельних ділянок. Відповідач до цього часу жодного разу не згадував про те, що договори оренди приховують купівлю-продаж, більш того в позові до суду ще у 2016 році сам зазначав про укладання договорів оренди та про їх дійсність.

Також не погоджується із твердженням про те, що наявність такої великої суми заборгованості за договорами оренди земельних ділянок не є істотним порушенням умов договорів, оскільки у позивача перед відповідачем також була наявна заборгованість зі сплати грошових коштів. Фактично відповідач зазначає, що оскільки у позивача була наявність заборгованості з повернення позики, то відповідач мав право не сплачувати заборгованість з орендної плати.

По-перше, така заборгованість з повернення позики за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.07.2018 року виникла у 2018 році, в той час як обов`язок сплатити орендну плату в повному обсязі у відповідача виник ще у 2010 році.

По-друге, заборгованість за одними правовідносинами не може змінити, припинити заборгованість між цими ж сторонами за іншими правовідносинами.

По-третє, істотність порушення з оплати орендної плати визначається не наявністю заборгованості за іншими договорами, а строком порушення та відношенням суми заборгованості до загальної суми орендної плати.

Більш того, сторона відповідача жодним чином не надає пояснення щодо порушення відповідачем п. 38 договорів оренди, адже цим пунктом передбачено розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, в тому числі внаслідок порушення строків оплати. При цьому підставою для розірвання в судовому порядку договору оренди згідно цього пункту є порушення строків оплати орендної плати незважаючи на його істотність чи відсутність такої істотності.

Крім цього, представник відповідача не спростовує ту обставину, що за розпискою від 10 жовтня 2009 року позивачу також були передані кошти в розмірі 30 000 доларів США, які за усною домовленістю сторін були враховані в якості погашення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок від 30.12.2009 р. та 05.01.2010 р. Ці кошти пізніше були стягнуті з позивача в якості позики, що підлягала поверненню, згідно рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 липня 2018 року.

Таким чином вважає, що обставини зазначені у відзиві не спростовують доводи позовної заяви, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню (т.1 а.с. 115-117).

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с. 74).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 р. закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.1 а.с. 250).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 р. залучено до участі у цивільній справі правонаступника - ОСОБА_4 та замінено позивача - ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 на правонаступника - ОСОБА_4 . Вилучено із учасників справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Адміністрацію Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування (т.2 а.с. 132, 134-136).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.06.2025 р. ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду (т.2 а.с. 191-194).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01.10.2025 р. у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Перепечин Володимира Леонідовича про закриття провадження у справі відмовлено (т.3 а.с. 44, 51-52).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01.10.2025 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 (т.3 а.с. 50, 53-54).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2025 р., яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.07.2026 року, клопотання відповідача ОСОБА_3 та його представника - адвоката Перепечин Володимира Леонідовича про закриття провадження у справі - залишено без розгляду (т.3 а.с. 131-133, 221-224).

Законний представник позивачки ОСОБА_1 – опікун ОСОБА_2 , у судовому засіданні участі не брала, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (т.3 а.с. 253-256).

Представник позивачки - адвокат Веснін С.О. у судовому засіданні (у режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Також пояснив, що на цей час наявна заборгованість відповідача зі сплати орендної плати у розмірі, зазначеному на час подачі позову. Позивачка не має грошових зобов`язань перед відповідачем. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні участі не брав, у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т.3 а.с. 234-235, 249).

Представник відповідача - адвокат Перепечин В.Л. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов. У подальшому у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т.3 а.с. 236-237, 248).

Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т.3 а.с. 257-258).

Представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Веснін С.О. у судовому засіданні (у режимі відеоконференції) підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи - Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як органу опіки та піклування, у судове засідання не з`явився. До суду від в.о. голови адміністрації до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи (т.3 а.с. 243).

Згідно положень ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках (ст.ст. 12, 13 ЦПК України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20 березня 2001 року позивачка ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, Зорянська сільська рада, кадастровий номер 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії I-ДП №122794 від 20.03.2001 р. Право власності на земельну ділянку зареєстроване 19.06.2015 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису – 10104640, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №364935919 від 07.02.2024 року (т.1 а.с. 8-12).

21 листопада 2003 року ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, Зорянська сільська рада, кадастровий номер 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту на право власності ДП №100756. Право власності на земельну ділянку зареєстроване 16.06.2015 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису – 10052208, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №364935919 від 07.02.2024 року (т.1 а.с.8-12).

30 грудня 2009 року між позивачкою ОСОБА_1 (орендодавцем) та відповідачем ОСОБА_3 (орендарем) було укладено договір оренди землі, згідно умов якого відповідач отримав у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 33,580 га, яка знаходиться на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225681300-01-038-0333. Договір оренди укладено на 49 років ( т.1 а.с. 19-22).

Договір оренди землі був зареєстрований у Царичанському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 09 квітня 2010 року №041013500131, що підтверджується відповідним записом у договорі оренди землі та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 364935919 від 07.02.2024 року (т.1 а.с. 19-22, 8-12).

26.06.2019 р. було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225681300:01:038:0333, загальною площею 33,58 га, за орендарем ОСОБА_3 (відповідачем по справі) на підставі договору оренди землі від 30.12.2009 р. б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , строком на 49 років, номер запису: 32224919 від 26.06.2019 р., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №364935919 від 07.02.2024 року (т.1 а.с. 8-12).

У пунктах 9, 10, 11 Договору оренди зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у гривнях в розмірі 15 000 грн. за кожен рік. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється без урахування індексації. Орендна плата вноситься одноразово за весь строк оренди до 20 січня 2010 року.

Отже, згідно умов договору оренди відповідач зобов`язаний був внеcти орендну плату у строк до 20 січня 2010 року у розмірі 735 000 грн. (15 000 грн. х 49 років = 735 000 грн.).

05 січня 2010 року між позивачкою ОСОБА_1 (орендодавцем) та відповідачем ОСОБА_3 (орендарем) було укладено договір оренди землі, згідно умов якого відповідач отримав у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 46,050 га, яка знаходиться на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225681300-02-003-0319. Договір оренди укладено на 49 років (т.1 а.с. 15-18).

Вказаний договір був зареєстрований у Царичанському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 09 квітня 2010 року №041013500132, що підтверджується відповідним записом у договорі оренди землі та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 364935919 від 07.02.2024 року (т.1 а.с.15-18, 8-12).

26.06.2019 р. було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225681300:02:003:0319, загальною площею 46,05 га, за орендарем ОСОБА_3 (відповідачем по справі) на підставі договору оренди землі від 05.01.2010 року б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , строком на 49 років, номер запису: 32226480 від 26.06.2019, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №64935919 від 07.02.2024 р. (т.1 а.с. 8-12).

У пунктах 9, 10, 11 Договору оренди зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у гривнях в розмірі 18 000 грн. за кожен рік. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється без урахування індексації. Орендна плата вноситься одноразово за весь строк оренди до 20 лютого 2010 року.

Отже, згідно договору відповідач зобов`язаний був внеcти орендну плату у строк до 20 лютого 2010 року у розмірі 882 000 грн. (18 000 грн. х 49 років = 882 000).

На підтвердження сплати відповідачем частини орендної плати за вищевказані земельні ділянки позивачка надала суду копію розписки від 18 січня 2010 року про отримання нею від ОСОБА_3 /відповідача по справі/ грошей у сумі 30 000 доларів США та копію розписки від 29 січня 2010 року про отримання від ОСОБА_3 /відповідача по справі/ грошей у сумі 61 110 доларів США (т.1 а.с. 23-24).

Факт укладення договорів оренди землі та користування відповідачем спірними земельними ділянками визнається сторонами та не заперечується.

Також представники сторін у поданих суду заявах по суті справи та у судовому засіданні визнали факт сплати відповідачем позивачці грошових коштів за оренду земельних ділянок, а саме:

- сплату 18 січня 2010 року 30 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.01.2010 р. склало 240 036 грн. (із розрахунку 8,0012 грн. за 1 долар США) за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га;

- сплату 29 січня 2010 року 61 110 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.01.2010 р. склало 488 953 грн. 33 коп. (із розрахунку 8,0012 грн. за 1 долар США) за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319.

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Крім того, рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 р. у справі № 196/1153/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 15.03.2016 р. щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1225681300:02:003:0319, 1225681300:01:038:0333, було встановлено, зокрема, такі обставини:

30 грудня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225681300:01:038:0333, загальною площею 33,580 га.

На виконання умов договору ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_1 орендну плату в сумі 30 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 18.01.2010 р., яка останньою була написана власноруч.

05 січня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225681300:02:003:0319, загальною площею 46,050 га.

На виконання умов договору ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_1 орендну плату в сумі 61 110 доларів США, що підтверджується розпискою від 29.01.2010 р., яка останньою була написана власноруч ( т. 1 а.с.161-165 ).

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, між сторонами виникли відносини, пов`язані з орендою землі.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є, зокрема, об`єкт оренди; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1-3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (частина 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги про розірвання договорів оренди землі.

Позивачка визначила підставою для розірвання договорів оренди землі істотне порушення відповідачем умов договорів щодо своєчасної оплати в повному обсязі орендної плати.

Правовою підставою позову визначено ч.2 ст. 651 ЦК України.

Отже, підставою виникнення спору є порушення відповідачем умов договорів оренди землі щодо сплати у повному обсязі орендної плати.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлений чинним законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суд має виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами та має бути спрямований на захист порушеного права.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 р. у справі №918/391/23 було вирішено, зокрема, таке правове питання: у яких випадках договір оренди землі може бути розірваний судом на підставі пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, а коли - на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. За результатами вирішення даного питання Велика Палата Верховного Суду зазначила такі правові висновки:

- правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних /п.176./;

-. у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини 2 статті 651 ЦК України /п.178./;

- якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини 2 статті 651 ЦК України /п.179./.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Судом встановлено, що згідно умов договору оренди землі від 30 грудня 2009 року /кадастровий номер земельної ділянки 1225681300:01:038:0333/ відповідач зобов`язався сплатити позивачці у строк до 20 січня 2010 року орендну плату у загальному розмірі 735 000 грн., згідно умов договору оренди землі від 05 січня 2010 року /кадастровий номер земельної ділянки 1225681300:02:003:0319/ відповідач зобов`язався сплатити позивачці у строк до 20 лютого 2010 року орендну плату в загальному розмірі 882 000 грн.

Однак, відповідач не виконав у повному обсязі зобов`язання щодо повної сплати орендної плати згідно умов зазначених договорів оренди землі.

18 січня 2010 року на виконання умов договору оренди землі від 30 грудня 2009 року /кадастровий номер земельної ділянки 1225681300:01:038:0333/ відповідач сплатив позивачці орендну плату у розмірі 30 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.01.2010 р. склало 240 036 грн. (із розрахунку 8,0012 грн. за 1 долар США).

29 січня 2010 року на виконання умов договору оренди землі від 05 січня 2010 року /кадастровий номер земельної ділянки 1225681300:02:003:0319/ відповідач сплатив позивачці орендну плату у розмірі 61 110 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.01.2010 р. склало 488 953 грн. 33 коп. (із розрахунку 8,0012 грн. за 1 долар США).

Доказів оплати суми орендної плати у повному обсязі згідно умов договорів суду надано не було.

Таким чином, відповідач має заборгованість з оплати орендної плати за договором оренди землі від 30 грудня 2009 року /кадастровий номер земельної ділянки 1225681300:01:038:0333/ у розмірі 494 964 грн. (735 000 грн. - 240 036 грн. = 494 964 грн.). Відповідно відсоток заборгованості від загальної суми орендної плати складає 67,34 % (494 964 грн. х 100 : 735 000 грн.).

Заборгованість відповідача з оплати орендної плати за договором оренди землі від 05 січня 2010 року /кадастровий номер земельної ділянки 1225681300:02:003:0319/ становить 393 046,67 грн. (882 000 грн. - 488 953 грн. 33 коп. = 393 046,67 грн.). Відповідно відсоток заборгованості від загальної суми орендної плати складає 44,56 % (393 046,67 грн. х 100 : 882 000 грн.).

Враховуючи встановлені обставини щодо значної недоплати орендної плати за спірними договорами оренди землі суд доходить висновку, що у даному випадку має місце істотність порушення спірних договорів оренди землі.

Надаючи оцінку істотності порушення умов спірних договорів оренди землі суд враховує таке:

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотними умовами договору /ст.15 Закону України «Про оренду землі»/;

- різниця між тим, на що мала право розраховувати та розраховувала позивачка, укладаючи договори оренди землі, і тим, що насправді вона отримала, є істотною, оскільки частка недоплаченої орендної плати є значною - 67,34 % та 44,56 %;

- тривалість невиконаного зобов`язання згідно умов договору на день подання позову до суду.

Вищевказані обставини вказують на істотність порушення відповідачем (орендарем) договорів.

Також суд зауважує, що у пункті 38 спірних договорів оренди землі зазначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що за усною домовленістю між сторонами, відповідачем були сплачені позивачці частини сум у якості орендної плати (але фактично за подальше відчуження на користь відповідача) земельних ділянок з посиланням на ту обставину, що на протязі багатьох років позивачка жодного разу не зверталась до відповідача з приводу внесення несплаченої частини сум за договорами оренди землі. Такі твердження представника відповідача є голослівними та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Лише та обставина, що позивачка не направляла на адресу відповідача будь-яких листів чи вимог з приводу сплати у повному обсязі орендної плати не являється доказом того, що між сторонами була домовленість про часткову сплату орендної плати.

Щодо доводів представника відповідача про те, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за земельні ділянки в загальному розмірі 888 010 грн. на протязі всіх років, що передували поданню позову, повністю покривалися значно більшою сумою коштів заборгованості позивачки перед відповідачем в сумі 5 988 200 грн. 40 коп., які стягнуто рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.07.2018 року у справі №199/2196/18, і позивачка не була позбавлена суми грошових коштів, які розраховувала отримати при укладенні договору, у зв`язку з протиправним утриманням нею на протязі багатьох років значно більшої суми коштів, належних відповідачеві, то суд зазначає таке.

Так, заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.07.2018 р. у справі №199/2196/18 було стягнуто з ОСОБА_1 (позивачки у цій справі) на користь ОСОБА_3 (відповідача у цій справі) заборгованість за договором позики у розмірі 5 979 038 грн., а також 9 162 грн. 40 коп. судових витрат, а всього 5 988 200 грн. 40 коп. (т.1 а.с. 156-160).

01.07.2021 року було відкрито виконавчого провадження № 65954332 з примусового виконання виконавчого листа №2/199/1631/18, виданого 24.05.2019 року Амур-Нижньодніпровським районним суду м. Дніпро, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 5 988 200 грн. 40 коп. (т.1 а.с.110).

24.01.2024 р. у межах виконавчого провадження № 65954332 ОСОБА_3 було перераховано грошові кошти у загальному розмірі 5 988 200 грн. 40 коп., які стягнуті рішенням суду у справі №199/2196/18, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №371, № 372 від 24.01.2024 р. (т.1 а.с. 111-112).

Отже, на дату подання позову вищевказане рішення суду виконано в межах виконавчого провадження № 65954332.

Суд не може взяти до уваги вищевказане твердження представника відповідача, оскільки наявність заборгованості позивачки перед відповідачем, яка стягнута рішенням суду від 11.07.2018 р., не впливає на наявність обов`язку відповідача сплатити орендну плату за спірними договорами оренди у строк відповідно до 20 січня 2010 року та до 20 лютого 2010 року та не звільняє відповідача від виконання такого обов`язку. При цьому заборгованість з повернення позики за рішенням суду виникла у 2018 році, тоді як обов`язок сплатити орендну плату у повному обсязі у відповідача виник ще у 2010 році.

Крім того, суд зазначає, що статтею 601 ЦК України передбачено припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. При цьому частина 2 статті 601 ЦК України вказує, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Однак, відповідачем не було надано належних та достатніх доказів щодо відсутності заборгованості у відповідача зі сплати орендної плати внаслідок припинення такого зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинення відповідних дій щодо такого зарахування.

Щодо тверджень представника відповідача про те, що відповідачем фактично сплачено позивачці орендну плату за 16 років оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, виходячи з розрахунку (15 000 грн./12 = 1 250 грн. /розмір оренди за місяць/) та фактично сплачено орендну плату за 27 років 2 місяці оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, виходячи з розрахунку (18 000 грн./12 = 1 500 грн. /розмір оренди за місяць/) і відповідач має законне право користування земельною ділянкою відповідно до завершення 2025 року та до березня 2037 року.

Такі твердження суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки умовами договорів оренди не було передбачено оплату орендної плати щомісячно та право користування земельними ділянками орендарем (відповідачем по справі) на період, за який було фактично сплачено орендну плату. Також чинним законодавством не передбачено такого права орендаря земельної ділянки, як користування земельною ділянкою до закінчення періоду, за який сплачено орендну плату.

Відповідач, як орендар земельних ділянок, повинен добросовісно виконувати обов`язки, які зазначені у договорі, та умови договору, передбачати наслідки порушення і невиконання умов договору. При цьому у пункті 38 договорів сторонами було визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Також судом встановлено, що з 05 липня 2024 року власником земельних ділянок кадастрові номери 1225681300:02:003:0319, 1225681300:01:038:0333 і орендодавцем по спірним договорам оренди землі являється ОСОБА_4 (третя особа по справі), який набув право власності на земельні ділянки на підставі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися від 05.07.2024 р., що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.01.2025 р. №409593525, № 409592761 (Т.2 а.с. 89-90, 91-92, 95, 96).

Таким чином, ОСОБА_4 (третя особа по справі) набув право власності на вищевказані земельні ділянки вже після подання до суду даного позову та відкриття провадження у справі, права орендодавця за договором оренди від 05 січня 2010 року та договором оренди від 30 грудня 2009 року у ОСОБА_4 виникли з 05 липня 2024 року.

У цій справі спірні правовідносини виникли до набуття третьою особою права власності на передані в оренду земельні ділянки.

Суд надає оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що істотне порушення відповідачем (орендарем) спірних договорів оренди є підставою для розірвання таких договорів, а тому позовні вимоги в частині розірвання договорів оренди землі від 30 грудня 2009 р., від 05 січня 2010 р., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через таку оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути позивачці земельну ділянку з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га, то суд зазначає таке.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені у статті 34 Закону України «Про оренду землі». Так, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Отже, вимога про повернення земельних ділянок є похідною від вимоги про розірвання договорів оренди. Тож за наявності правових підстав (у цій справі – ч.2 ст. 651 ЦК України) для розірвання договорів оренди неодмінним є обов`язок орендаря повернути земельні ділянки, що були у його користуванні.

У зв`язку з розірванням договорів оренди землі спірні земельні ділянки підлягають поверненню позивачці, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3456562327.1 від 08 лютого 2024 року про сплату судового збору загальною сумою 2 422 грн. 40 коп. (а.с. 1).

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки суму понесених судових витрат в повному розмірі, яка становить 2 422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник - опікун ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 05 січня 2010 р., укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП- НОМЕР_2 ), зареєстрований 09.04.2010 р. Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК" за № 041013500132, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га.

Розірвати договір оренди землі від 30 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП- НОМЕР_2 ), зареєстрований 09.04.2010 р. Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК" за № 041013500131, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га.

Зобов`язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1225681300:02:003:0319, площею 46,05 га, земельну ділянку з кадастровим номером 1225681300:01:038:0333, площею 33,58 га.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Законний представник позивачки - опікун ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП- НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 43938788, адреса місцезнаходження: Амур-Нижньодніпровський р-н, м.Дніпро, пров. Мануйлівський, буд.31, каб. 55.

Третя особа: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 06 листопада 2026 року.

Суддя Л.П. Бабічева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua