Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №213/3466/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3466/26

Номер провадження 2/213/2461/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М., за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С., без виклику сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №215/3466/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач – ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1649-9896 від 16.01.2026 у розмірі 23 027,28 грн.

16.01.2026 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1649-9896. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 8 400,00 грн строком кредитування – 365 днів, з базовим періодом – 14 днів, зі зниженою процентною ставкою – 0,9 % в день, комісія – 20,0 % від суми кредиту. Позивач надав відповідачу кредит на умовах договору, але відповідач не вжила заходів для погашення заборгованості, кошти кредитній установі не повернула, тобто свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку із чим станом на 17.06.2026 має заборгованість у розмірі 23 027,28 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом – 8 400,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 9 760,80 грн, заборгованості за процентами річних, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України – 4 200,00 грн, комісії – 666,48 грн. Тому позивач просить стягнути в судовому порядку зазначену суму боргу, а також відшкодувати судові витрати.

У судове засідання сторони не викликались. Відповідач відзив не направила.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

14.08.2026 позовна заява надійшла до суду.

26.08.2026 отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

26.08.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

16.01.2026 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1649-9896, згідно з п.п.2.1, п.п.2.2 якого кредитодавець відкриває для позичальника не відновлювальну кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Як зазначено в п.п.4.1, 4.6, 4.7, 4.10, 4.13 договору, загальний розмір кредиту – 8 400,00 грн; строк кредитування – 365 календарних днів; стандартна процентна ставка – 1 % в день, комісія за видачу кредиту – 20 % від суми виданого кредиту, денна процентна ставка – 0.947%.

Позичальник підтвердила, що до укладання договору уважно ознайомилася з текстом договору та правилами, розміщеними на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови і зобов`язався їх виконувати.

У договорі зазначено номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1310. Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та правила відкриття кредитної лінії.

16.01.2026 року кредитні кошти в сумі 8 400,00 грн перераховані позичальнику на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Позичальник, в порушення вимог кредитного договору, свої зобов`язання з виконання належним чином взятих на себе зобов`язань за цим договором не виконала, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом, процентами та комісією.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованість за договором №1649-9896 станом на 17.06.2026 становить 23 027,28 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом – 8 400,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 9 760,80 грн, заборгованості за процентами річних, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України – 4 200,00 грн, комісії – 666,48 грн.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за договором кредиту.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що сторонами кредитного договору визначені істотні умови, в тому числі: сума та строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх нарахування, реальна річна процентна ставка у відповідності до розміру застосованих відсотків, розмір комісії.

Також встановлено, що кредитний договір між сторонами укладено у формі електронного документу та підписано відповідачкою електронним підписом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 зазначеного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Встановлено, що боржник не виконала зобов`язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернула, відсотки за користування такими коштами та комісію не сплатила, заборгованість не погашена.

Позивачем доведено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права видно, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Відповідачем розмір заборгованості з процентів та комісії не спростовано, обставини, на які посилається позивач як на підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами за правомірне користування кредитними коштами та комісією, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Щодо заявленої вимоги про стягнення процентів у порядку ст. 625 ЦК України суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки стягнення процентів у порядку ч.2 ст.625 ЦК України у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні підлягають частковому задоволенню – стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 18 827,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 176,80 грн

Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 550, 638, 639, 610, 611, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором

№1649-9896 від 16.01.2026 у розмірі 18 827 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн 28 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом – 8 400,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 9 760,80 грн, комісії – 666,48 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 176,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного судового рішення – 05.11.2026.

Суддя С.М. Хмельова