Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №212/6754/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №212/6754/26

Суддя: Пустовіт О. Г.

Справа № 212/6754/26

2/212/5301/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., з участю секретаря судового засідання Мєхтієвої А.Е., без участі сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, посилаючись на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.03.2013 у справі № 212/1501/13-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на підставі рішення видано виконавчий лист. Шлюб між сторонами розірвано рішенням того ж суду у справі № 212/1500/13-ц. 28.12.2013 позивачка уклала шлюб з ОСОБА_5 і змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

18.03.2026 сину сторін виповнилося 18 років. Він продовжує навчання за денною формою у Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету»; дата закінчення навчання — 30.06.2028 (довідка № 1352). За твердженням позивачки, син не має самостійного заробітку та перебуває на її утриманні.

Посилаючись на ст. 182, 183, 191, 199, 200 СК України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 та постанову Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 381/2423/20, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на користь позивачки у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача, починаючи з 07.05.2026 і до закінчення сином навчання у вказаному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ним 23 років, а судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 червня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Храмов М.П., до судового засідання не з`явились, будучи повідомлені про час та місце розгляду справи, надали заяву з проханням розгляд справи провести за їх відсутності, задовольнивши заявлені вимоги повністю.

Відповідач ОСОБА_2 , який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, клопотань, відзиву на позов, та заяв про відкладення слухання справи не подавав.

Статтями 43,211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено ,що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і є сином позивачки та відповідача (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ); прізвище « ОСОБА_6 » позивачка отримала після державної реєстрації шлюбу 28.12.2013 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 ), тобто у рішенні від 22.03.2013 у справі № 212/1501/13-ц і в позиві йдеться про одну й ту саму особу. Рішенням від 22.03.2013 аліменти стягнуто на утримання сина лише на час його неповнолітнього віку. ІНФОРМАЦІЯ_2 сину виповнилося 18 років.

За довідкою № 1352 Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» ОСОБА_3 є здобувачем освіти денної форми навчання, дата закінчення навчання — 30.06.2028. Доказів того, що син має власний заробіток або інші джерела утримання, у справі немає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і, у зв`язку з цим, потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За змістом ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.02.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

В частині 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд звертає увагу на те, що при визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди , доходи від підприємницької діяльності та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146.

Враховуючи, що син відповідача є повнолітнім, продовжує навчання (термін навчання до 30.06.2028) та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, що відповідач зобов`язаний надавати матеріальну допомогу, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, а відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, суд з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дитини і не повинен призводити до обмеження матеріальних прав, інтересів та потреб відповідача, вважає, що аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітнього сина, у зв`язку з навчанням, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Оскільки це рішення ухвалюється на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності зі ст. 141 ЦПК України судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 182, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 22 квітня 2026 року на період навчання до 30.06.2029 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 04.11.2026 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт

Оригінал: reyestr.court.gov.ua