Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №201/6846/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Суд: Соборний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №201/6846/26

Суддя: Давидовська Т. В.

Номер провадження 2/201/4705/2026

ЄУН 201/6846/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 листопада 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_1

про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 , відповідно до якої просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 20 лютого 1999 року Жовтневим відділом реєстрації актів громадського стану у місті Маріуполь Донецької області, актовий запис № 72.

В обґрунтування позову зазначає, що шлюбні відносини між ними, як подружжям були припинені з грудня 2025 року, у зв`язку з тим, що стосунки розладились остаточно, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, фактично сім`я припинила своє існування у зв`язку із зрадою з боку Відповідача. Зазначає, що примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе з підстав викладених вище. Крім того, перебування у шлюбі суперечить інтересам Позивача. Від шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає разом з батьком, та повнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спір щодо місця проживання дитини між ними відсутній. Вказує, що збереження сім`ї неможливо, оскільки позивач не має наміру її зберігати, а також це суперечить його інтересам, їхні стосунки остаточно розладились, з підстав, які зазначені вище. У зв`язку з чим просить суд розірвати шлюб.

Від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що Відповідачка з вищезазначеними твердженнями Позивача не погоджується, вважає, що підстави для розірвання шлюбу є недостатніми, подання позову є емоційним сплеском на конфлікт між ними та має емоційний характер, також вважає, що позивач ще не втратив почуття любові до неї. Відповідач, ОСОБА_2 зазначає, що на теперішній час між нею та Позивачем у справі відбувається поліпшення стосунків, відсутність конфліктів під час спілкування та є шанс на примирення. Просить суд, звернути увагу, що шлюб між Позивачем та Відповідачкою триває вже двадцять сім років, а погіршення відносин було досить нетривалий час і пов`язане із об`єктивними причинами, а саме: початок війни, вимушений переїзд сім`ї з рідного дому, постійні стреси та виклики пов`язані з постійними переїздами та адаптацією до нових реалій. Подружжя також має двох дітей – доньок. Відповідачка постійно приймає участь у житті свої дітей продовжує виховувати піклуватись та підтримувати матеріально. Неповнолітня дитина, протягом часу коли батьки проживали окремо, постійно спілкувалась та мала і має добрі стосунки з матір`ю. Зазначення Позивача у позові про зраду, є неправдивою інформацією, яка не відповідає дійсності, ніяких інших стосунків Відповідач не має. Відповідач щиро надіється, що надання судом часу на примирення надасть їй шанс на остаточне примирення з Позивачем, її сім?ї - на возз?єднання, можливість надалі виховувати та піклуватись разом з Позивачем про їх спільних дітей та жити, як раніше, однією родиною. В даному випадку, прийняття рішення про розірвання шлюбу, є позбавленням родини шансу на возз`єднання, а дітей на проживання однією сім`єю з обома батьками та прямо суперечить в першу чергу інтересам дітей.

Представник Позивача подав до суду відповідь на відзив де зазначив, що рішення Позивача про розірвання шлюбу є зваженим, остаточним, свідомим та безповоротним. Воно сформувалося не в результаті миттєвого конфлікту, а через тривалу та глибоку кризу у взаєминах, повну втрату взаєморозуміння, поваги та довіри. Позивач остаточно втратив почуття любові до Відповідача, що унеможливлює подальше збереження шлюбу. Сторони тривалий час проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та не підтримують подружніх стосунків. Відсутність відкритих сварок під час рідкісного спілкування зумовлена виключно бажанням Позивача не травмувати психіку дітей, а не свідченням «поліпшення стосунків» чи наміру відновити сім?ю. Шанси на примирення сторін повністю відсутні. Розірвання шлюбу є юридичним припиненням союзу між чоловіком та дружиною, і воно жодним чином не позбавляє Відповідача її материнських прав та обов?язків, закріплених законом. Добрі стосунки дітей з матір?ю не є юридичною перешкодою для розірвання шлюбу між батьками, які фактично перестали бути сім?єю.

У запереченнях на відповідь на відзив представник Відповідача наводив аргументи на користь прийняття судом рішення про надання строку для примирення.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28 травня 2026 року справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року відкладено судовий розгляд справи.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року зупинено провадження у справі та надано сторонам строк на примирення - 3 (три) місяці.

08 жовтня 2026 року суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідача про надання додаткового строку для примирення та відкладено судовий розгляд справи.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином, зокрема шляхом направлення судової повістки через підсистему «Електронний суд». Клопотань та заяв до суду не надходило.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом установлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 20 лютого 1999 року укладено шлюб, який зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів громадського стану у місті Маріуполь Донецької області, актовий запис № 72, та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . Після одруження дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_6 ».

Сторони є батьками двох дітей: повнолітньої – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітньої – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).

Спір щодо місця проживання дитини між батьками відсутній.

Установленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України (далі – СК України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд ураховує, що, незважаючи на наданий судом строк, примирення між подружжям до цього часу не відбулося, та Позивач не виявив намір на збереження сім`ї. При цьому, примушення позивача до шлюбу є неможливим, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити, оскільки примирення між сторонами неможливе, сторони подружніх відносин не підтримують, сім`я фактично не існує та подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 141 ЦПК України.

З огляду на викладене, на підставі статей 104, 105, 110 СК України, керуючись статтями ст.7, 12, 13, 76, 141, 263, 264, 265, 272, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 20 лютого 1999 року Жовтневим відділом реєстрації актів громадського стану у місті Маріуполь Донецької області, актовий запис № 72, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його підписання або проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua