Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №509/7111/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №509/7111/26

Суддя: Панасенко Є. М.

Справа № 509/7111/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року с-ще Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., при секретарі судового засідання Пронози І.В., за участю ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 755667 від 26.08.2026 року – гр. ОСОБА_1 26.08.2026 року о 15:05 год. в с-щі Авангард, вул. Базова, 18, водій керував автомобілем NISSAN LEAF д/з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ООМЦПЗ ООР, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

24.09.2026 року, 28.09.2026 року та 28.10.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких просить визнати протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП неналежним та недопустимим доказом, обставини викладені у протоколі не доведеними, провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заперечення обґрунтував тим, що під час спілкування з поліцейськими, окремої перевірки реакції його зіниць на світло не проводилось. При цьому в розмові поліцейський повідомив, що зіниці його очей звужені, а в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що його зіниці не реагують на світло, в направленні на медичний огляд - зіниці очей збільшені, не реагують на світло. Також зазначає про наявність розбіжностей у часі щодо даної події, які зафіксовано відезаписом бодікамери BPR 474936, а також у документах: протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на медичний огляд. Вважає, що у зв`язку з даними розбіжностями, у працівників поліції не було законних підстав для вимоги пройти медичний огляд. Факт відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не заперечує, однак пояснює таку відмову безпідставністю такої пропозиції з боку поліцейських, які необгрунтовано висунули підозру щодо його наркотичного сп`яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив суд закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Судом було досліджено відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейських, а також відеозапис ОСОБА_1 з мобільного телефона, з яких слідує що водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, під час керування автомобілем NISSAN LEAF д/з НОМЕР_1 . Під час спілкування та після повідомлення водію про наявність ознак наркотичного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, проте, останній відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру.

Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, відносно якої складено протокол, об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає.

Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року N 1452/735.

Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР, що передбачає адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 755667 від 26.08.2026 року; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу та його відмовою від такого; відеозаписами події, яка мала місце 26.08.2026 року.

Доводи ОСОБА_1 про те, що стан наркотичного сп`яніння не встановлений, об`єктивні ознаки не підтверджені, законність вимоги про проходження огляду не доведена, суддею не приймаються, оскільки ОСОБА_1 під відеозапис відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив пункт 2.5 ПДР, що само по собі спростовує доводи останнього.

Доводи ОСОБА_1 щодо розбіжностей між часом, зазначеним у протоколі, та часовими позначками відеозапису є технічною неточністю, яка не спростовує встановлених судом обставин. Така помилка не вплинула на можливість встановити подію правопорушення та особу правопорушника.

При винесенні рішення, суддя не може взяти до уваги інші доводи сторони захисту, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, мають формальний характер і спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та його вина повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

ОСОБА_1 є водієм в розумінні п.1.10 ПДР, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції останній посвідчення водія отримував, до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 130 КУпАП не притягувався.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , передбачених ст.17 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст. 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і притягнути його до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу – 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Є. М. Панасенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua